ООН: Відновлення глобальної продбезпеки неможливе без України та росії

Україна та Німеччина 8 грудня 2020 року підписали спільну заяву про подальше співробітництво між урядами України та Федеративної Республіки Німеччини за програмою Федерального міністерства економіки та енергії Німеччини для менеджерів Fit for Partnership with Germany.

Зазначається, що програма призначена для підтримки малого та середнього бізнесу та сприяє їхньому виходу на глобальні ринки. Так, протягом 2017/19 року в програмі взяли участь майже 1,5 тисячі підприємців, а також було укладено 54 угоди на суму €5,8 млн. Підписання спільної заяви дозволяє продовжити співробітництво до 2023 року. 

 «Для розвитку малого та середнього бізнесу в Україні надзвичайно важливо впроваджувати інноваційні ідеї, залучати сучасні технології та експертів з управління проєктами. Участь в програмі та стажування в Німеччині дозволяє підвищувати кваліфікацію українських менеджерів у галузі зовнішньоекономічної діяльності, а також налагоджувати міжнародні ділові зв’язки», — розповіла Ірина Новікова, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Слід додати, що 11 листопада 2020 року Кабінет міністрів України схвалив проєкт спільної заяви про подальше співробітництво між урядами України та Федеративної Республіки Німеччини за програмою Федерального міністерства економіки та енергії Німеччини для менеджерів Fit for Partnership with Germany.

agravery.com

Сільське господарство в Україні має надзвичайний потенціал, щоб стати двигуном економічного зростання і підвищення доходів населення.

Зокрема, Україна має найбільші площі орних земель в Європі ― 33 млн га в порівнянні з 18 млн га у Франції, 12 млн га в Німеччині і 11 млн га в Польщі. Україна також володіє третиною світових запасів чорноземів ― надзвичайно родючих земель, які можуть давати високі врожаї при сприятливих умовах. Крім того, має стратегічне розташування для доступу до ринків сільгосппродукції Європи, Середнього Сходу, Північної Африки та Азії.

«Всі ці фактори є сприятливими для розкриття сільгосппотенціалу України для прискорення економічного зростання і підвищення стандартів життя населення. При цьому, продуктивність сільського господарства в Україні значно менше, ніж в інших європейських країнах», ― йдеться в дослідженні Світового банку.

Так, додана вартість на гектар в Україні в 2014 році склала $413, тоді як в Польщі ― $1142, Німеччині ― $1507, Франції ― $2444. І це не зважаючи на значно вищу якість ґрунтів в Україні.

Зазначається, що сільгоспвиробництво в Україні не тільки орієнтоване на продукцію з більш низькою доданою вартістю; навіть якщо розглядати чисті культури, врожайність в Україні нижче, ніж в інших європейських країнах. Наприклад, врожайність пшениці в Україні в 2014 році склала 4 т/га, тоді як в Польщі ― 5 т/га, Франції ― 7,4 т/га, Німеччині ― 8,6 т/га.

«Орендні ставки на землі сільгосппризначення на порядок менше, ніж в інших європейських країнах, що негативно позначається на рівні життя великої кількості сільських землевласників і не сприяє продуктивного використання землі», ― йдеться в документі.

Так, ціна оренди гектара землі сільгосппризначення в Україні становить $37, тоді як у Франції ― $195, Німеччині ― $219, Болгарії ― $279, Нідерландах ― $672.

«Як результат, велика кількість сільських землевласників позбавлена справедливого доходу від одного зі своїх найцінніших активів. Фактично, близько 4,5 млн малих землевласників, часто пенсіонерів, зараз отримують 10-20% свого річного доходу від здачі в оренду землі за ставками, на порядок менше від потенційного доходу. Крім того, надзвичайно низькі орендні ставки не сприяють продуктивному використанню землі», ― йдеться в доповіді.

Крім того, на думку експертів Світового банку, мораторій на продаж земель сільгосппризначення є головною перешкодою для залучення інвестицій і збільшення продуктивності в даному секторі економіки.

ekonomika.eizvestia

В Узбекистані реалізується проект по створенню спільно з Білоруссю селекційно-генетичного центру.

Про це повідомив Надзвичайний і Повноважний посол Білорусі в Узбекистані Леонід Маринич.

«Розвитку тваринництва в Узбекистані приділяється особлива увага. У галузь вкладаються значні фінансові ресурси, здійснюється системна державна підтримка, залучаються іноземні інвестиції. З огляду на, те що близько 90% великої рогатої худоби утримується в дехканських, тобто особистих підсобних господарствах, хорошою можливістю для поглиблення українсько-узбецької взаємодії в племінному тваринництві є створення в Узбекистані спільного селекційно-генетичного центру», — зазначив дипломат.

За його словами, за допомогою цього центру можна буде не тільки спростити процес придбання худоби білоруської селекції, а й впровадити білоруські технології запліднення та утримання тварин, розширити поставки племінної генетичної продукції і в результаті збільшити продуктивність поголів'я в господарстві. «Робота по реалізації такого проекту вже ведеться, але вже дуже повільно і обережно», — додав посол.

Як розповів Леонід Маринич, Узбекистан закуповує племінну худобу за кордоном в значних обсягах. У 2019 року в Узбекистан імпорт великої рогатої худоби склав $ 122,5 млн і збільшився в 2 рази по відношенню до 2018 року, в тому числі з Білорусі поставлено 211 голів великої рогатої худоби на $ 372,4 тис. «На жаль, цифри не радують — більше говоримо, ніж робимо. І тут механізм „купи-продай“ не діє. На мій погляд, необхідно всю спільну роботу націлити на кінцевий результат, високу ефективність всього проекту, а не вигоду від окремих його частин», — вважає керівник диппредставництва.

Посол також повідомив, що в Узбекистані узятий курс на укрупнення фермерських господарств, створення нових молочно-товарних комплексів і виробництво м'ясо-молочної продукції. За його словами, особливість сільськогосподарської галузі Узбекистану — переважання дехканських господарств в загальному обсязі виробництва сільгосппродукції. За статистикою, 88,2% загального обсягу продукції сільського господарства припадає саме на такі господарства, 7,6% — фермерські господарства і 4,2% — на сільгоспорганізації. У Білорусі майже 80% загального обсягу продукції сільського господарства виробляється саме в великотоварних сільськогосподарських організаціях — агрокомбінат, холдингах, СПК, 17,5% — в особистих господарствах і 2,7% — на фермерських господарствах.

«Тенденція переходу до великотоварного виробництва сільгосппродукції в Узбекистані обгрунтована як з точки зору забезпечення продовольчої безпеки, так і зростання обсягів її виробництва і підвищення якості. Білорусь в свою чергу, досягнувши значних результатів в цьому напрямку, готова поділитися досвідом створення та функціонування великотоварного виробництва і переробки продукції рослинництва і тваринництва», — зазначив Леонід Маринич.

Посол вважає, що кооперація відіграє основну роль у подальшій співпраці, оскільки створюються нові робочі місця, здійснюється трансферт технологій, відбувається оновлення основних засобів підприємств. «Важливо надати партнеру весь комплекс товарів і послуг. Наприклад, при створенні молочно-товарного комплексу має бути організовано спільне виробництво необхідного обладнання та його постачання, надані проектні та будівельні послуги, формування основного стада, підготовка кадрів і підвищення їх кваліфікації, забезпечено наукове і технологічне супроводження. Саме такий комплексний підхід повинен стати основою реалізації спільних проектів в АПК наших країн», — підкреслив глава дипмісії.

milkua.info за матеріалами belta.by

Європейський Союз завершує розробку плану сприяння наземному експорту українських запасів харчових продуктів, поки порти України заблоковані.

Європейська комісія має розглянути 11 травня стратегію, яка включатиме технічні та бюрократичні ініціативи щодо прискорення доставки рослинних олій, кукурудзи та пшениці та інших ключових експортних товарів України. Про це пише Bloomberg.

За даними видання, попри поступове усунення торгових бар'єрів з Києвом, у ЄС стурбовані логістичними «вузькими місцями», що може перешкодити спробам використовувати альтернативні наземні маршрути через сусідні країни.

ЄС та Україна працюють, щоб знайти рішення до літа. Європейські чиновники наголошують, що пошук рішення щодо експорту продовольства з України має бути пріоритетом не лише для пом’якшення поточної глобальної продовольчої кризи, а й для забезпечення надходжень для покриття нагальних фінансових потреб Києва.

agroportal.ua