ЄС розробляє наземні шляхи експорту української продукції

Виробництво зернових в Україні у 2020 році становитиме 67,4 млн т, що на понад 10% менше, ніж роком раніше. Такий прогноз оприлюднили в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки", передає УНН.

"За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2020 році обсяги виробництва зернових та зернобобових культур в Україні становитимуть 67,4 млн т. Це на 7,7 млн т або на 10,3% менше за історично рекордний урожай зернових у 2019 році", - поінформував директор Інституту академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу "Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2020 році (лютий 2020 року)".

Таке зниження відбудеться переважно за рахунок зменшення виробництва озимої пшениці – до 24,2 млн т (-12,5%), кукурудзи на зерно – до 32,2 млн т (-10,3%), а також ячменю – до 8,1 млн т (-8,7%), пояснив Лупенко.

Водночас, зауважив він, зросте виробництво жита – до 355,4 тис. т (+6,7%), ярої пшениці – до 696,8 тис. т (+5,3%), гречки – до 96,4 тис. т (+13,3%) та гороху – до 687,4 тис. т (+20,0%). Практично на рівні 2019 року збережеться виробництво рису – 54,5 тис. т (-0,2%).

По решті зернових культур також прогнозується невеликий спад. Виробництва вівса зменшиться на 2%, проса – на 1,6%, зазначив науковець.

З урахуванням погодних умов та зниження доходності основних сільськогосподарських культур торік, прогнозні показники визначалися за песимістичним сценарієм, тоді як за середнім прогнозом зниження обсягів виробництва зернових становитиме не більше 3%, зазначив Лупенко.

Прогнозоване зниження обсягів врожаю зернових у 2020 році не є критичним для України, тим більше, що його обсяги поступатимуться лише рівню останніх двох років і спроможні задовольнити не лише потреби внутрішнього ринку, а й експорту, підсумував науковець.

Джерело: УНН

У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт № 7028 «Про внесення змін до Закону України „Про ветеринарну медицину“ щодо спрощення умов доступу суб'єктів тваринництва до племінних (генетичних) ресурсів».

Про це свідчать дані ВРУ.

У пояснювальній записці вказано, що метою проєкту закону є спрощення умов доступу суб'єктів тваринництва до сучасних племінних (генетичних) ресурсів, враховуючи необхідність:

розблокування доступу суб'єктів тваринництва до сучасного племінного (генетичного) матеріалу, який походить з господарств тих країн, що є вільними від АЧС та інших небезпечних хвороб тварин, занесених до списку Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ) і до яких відповідні тварини є сприйнятливими;

розвитку вітчизняного тваринництва і підвищення його продуктивності в Україні в цілому, та свинарства зокрема;

уніфікації законодавства України із положеннями Кодексу здоров’я наземних тварин Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ) в частині, яка стосується транзитного проходження вантажів із живими тваринами через інші країни.

«Проєктом закону передбачено внесення змін до частини першої статті 85 і до частини другої статті 91 закону № 2498. Зокрема, із зазначених статей закону № 2498 пропонується виключити положення, відповідно до яких заборонений імпорт в Україну вантажів з живими тваринами, що переміщуються транзитом через країни, в яких мають місце випадки небезпечних хвороб, занесених до списку Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ), до яких відповідні тварини є сприйнятливими», — вказано у документі.

Додамо, що зазначена заборона імпорту фактично буде знята завдяки введенню в дію у березні 2023 року закону № 1206, який такої заборони не містить. Але оскільки ситуація з доступом суб'єктів тваринництва в Україні до сучасного племінного (генетичного) матеріалу є доволі критичною, проєктом закону запропоновано наблизити дату фактичного скасування такої заборони, не очікуючи настання 21 березня 2023 року (дати введення в дію закону № 1206).

milkua.info

Протягом попередніх трьох років основними покупцями української яловичини були: Білорусь, Азербайджан та Казахстан. Проте цього року свої закупівлі збільшив Китай, витіснивши Казахстан на 4 місце. Про це йдеться у матеріалі «Топ країн за експортом яловичини» на Kurkul.com.

Проте у матеріалі зазначається, що Україна не увійшла до списку основних світових експортерів яловичини.

Нижче наведено рейтинг 15 країн-експортерів за загальною вартістю відвантажень яловичини, незалежно від категорії, у 2019 р.:

Австралія — $ 7,6 млрд (14,8% від загального експорту яловичини);

США — $ 6,9 млрд (13,4%);

Бразилія — $ 6,5 млрд (12,6%);

Нідерланди — $ 3,2 млрд (6,1%);

Індія — $ 3,1 млрд (6%);

Аргентина — $ 3,1 млрд (6%);

Нова Зеландія — $ 2,4 млрд (4,6%);

Канада — $ 2,18 млрд (4,2%);

Ірландія — $ 2,15 млрд (4,2%);

Уругвай — $ 1,8 млрд (3,6%);

Польща — $ 1,6 млрд (3%);

Мексика — $ 1,4 млрд (2,7%);

Німеччина — $ 1,3 млрд (2,6%);

Франція — $ 1,03 млрд (2%);

Парагвай — $ 1,02 млрд (2%).

Перераховані 15 країн відвантажили 87,7% всієї експортованої яловичини у 2019 р.

Серед вказаних експортерів — країни, які найбільше наростили експорт яловичини в грошовому еквіваленті з 2015 року: Аргентина (+259,6%), Канада (+42,5%), Бразилія (+39,2%) та США (+33,7%). Країни, в яких зафіксували зменшення обсягів експорту: Індія (-23,8%), Парагвай (-8,8%) і Німеччина (-8,7%).

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» оскаржує несправедливий механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку. Окружний адміністративний суд Києва прийняв відповідний позов до розгляду та назначив дату попереднього засідання на 6 листопада 2018 року.

«На наше переконання, основною причиною провалу цьогорічної системи розподілу дотацій є те, що уряд практично усунув від обговорення відповідних механізмів державної підтримки аграрні асоціації, які представляють інтереси отримувачів цих коштів. Ми хочемо цим позовом домогтись того, щоб Міністерство аграрної політики, як і інші відомства припинили порушувати діюче законодавство при розробці нормативних актів, які безпосередньо впливають на роботу сільгоспвиробників, їх доходи та рентабельність», — зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

За його словами, незважаючи на те, що у 2018 році уряд спрямував на підтримку аграрного сектору 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн у минулому році, фермери фактично цих грошей не побачили. Адже за дев’ять місяців роботи затвердженого механізму було використано трохи більше за 10% від загальної суми!

Так, за програмою компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва станом на 20 серпня було витрачено трохи більше за 196,4 млн грн з виділених 945 млн грн.

По програмі підтримки тваринництва, на яку цьогоріч уряд спрямував 4 млрд грн, фермери отримали всього 488,1 млн грн. Зокрема, за програмою стимулювання вирощування молодняка ВРХ в господарствах фізичних осіб з 700 млн грн було використано лише 6,7 млн грн. А по програмі часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин кошти використані не були зовсім.

Крім того, механізми розподілу коштів у 2018 році були прийняті з рядом порушень, про які ВАР неодноразово заявляла з початку року, та спрямовані на задоволення інтересів найбільших гравців ринку за рахунок малого та середнього агробізнесу. І це при тому, що минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», відповідно до якої виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була значно ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство знову запровадило «ручний» механізм розподілу бюджетних коштів.

«Програма „квазіакумуляції ПДВ“ не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом дотацію майже не отримували. ВАР ще у 2017 році запропонувала рішення, яке виправляло допущену помилку та розробила проект нового порядку розподілу коштів. Ці напрацювання були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат, які вже довели свою неефективність», — зазначив Михайло Соколов.

Наступного року уряд планує продовжити цьогорічну політику. Так, відповідно до проекту бюджету на 2019 рік, уряд планує збільшити держпідтримку аграрної галузі до 6,9 млрд грн. З них 1,38 млрд грн Кабмін збирається спрямувати на компенсацію вартості придбаної української сільгосптехніки, 1 млрд грн — на розвиток фермерських господарств, 4 млрд грн — на підтримку тваринництва і 400 млрд грн — на розвиток садівництва.

uacouncil