Огляд цін на свиней у ЄС: невизначеність, спричинена коронавірусом тисне на виробництво та знижує ціни

Мінагрополітики має направити частину державної підтримки АПК у 2021 році на програми тваринництва, аби зупинити галопуюче зростання збитковості галузі. Про це повідомив секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.

Про це йдеться у матеріалі AgroPolit.com.

За його словами, рослинний білок, який є базою для кормів у тваринництві, вдвічі подорожчав на світових ринках.

«Відтак, внутрішня ціна на соняшник та сою стрімко зростає. Це означає, що українське тваринництво стає надзбитковим. Існує величезний ризик, що наше тваринництво, яке сьогодні і так „ледве дихає“ в Україні, може ще довго перебувати в стадії стагнації, або ж „продумана“ урядова політика його просто знищить до кінця», — попереджає досвідчений аграрій, а нині депутат про кризу в тваринництві, яка насувається.

Аби запобігти цьому, каже Іван Чайківський, слід швидко вирішити, як сьогодні захистити тих товаровиробників, які несуть колосальні збитки за рахунок подорожчання рослинного білка.

«Якщо рослинництво в Україні є більш стабільним та прибутковим (залежно від регіону та за винятком форс-мажорів), то тваринництво сьогодні опинилося під серйозною загрозою. Ви подивіться, що робиться з тваринницькою галуззю загалом?! Якщо не підтримати тваринників вже, це може в загальному сенсі стати катастрофою для всього аграрного сектору. Подорожчання рослинних білків призведе до збільшення ціни комбікорму, і фактично виробництво м’яса та молока стане збитковим», — говорить політик.

Він також додав, що цінову політику на зернові та інші продукти формує ринок. І ми повинні розуміти, що якщо в Китаї буде кукурудза дорожча, то аграріям, звісно, вигідніше її продавати туди. Це об'єктивна реальність.

«Я особисто не бачу ризику дефіциту зернових. Але МЕРТ справді має прискіпливіше ставитися до експорту, тобто чітко визначити граничні межі по ньому і відстежувати їх дотримання, дбаючи про баланс на внутрішньому ринку», — сказав Іван Чайківський.

Щодо тваринників, то вони мають робити певний запас фуражного балансу. В Україні він невеликий. Тому я не бачу ризиків, які б підштовхували державу до цінового регулювання на зернові. Навпаки — в жодному разі не треба державного регулювання.

Генеральна митна адміністрація Китайської народної республіки (КНР) планує здійснити онлайн перевірку українських підприємств, які здійснюють експорт замороженої яловичини в Китай, на предмет дотримання ними санітарних норм. З відповідним проханням звернулася китайська сторона, говориться в повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.

«Китайська сторона вже підготувала і направила вимоги з підготовки підприємств до такого онлайн інспектування, які надані зацікавленим суб'єктам господарювання», — зазначили у відомстві.

Українські експортні підприємства, що підлягають перевірці, будуть додатково проінформовані про конкретний час і дату інспекції.

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (с. Великий Перевіз Шишацького району та с. Терни Лубенського району) було зареєстровано захворювання та загибель свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) (м. Київ) 22.05.2017 та 23.05.2017 відповідно встановлено діагноз на африканську чуму свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 003565 п.м./17 від 22.05.2017 та № 003627 п.м./17 від 23.05.2017 відповідно).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Шишацькій та Лубенській райдержадміністрації, рішенням яких затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило проект наказу «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів», який адаптує нормативну базу до вимог, встановлених в ЄС. Пропозиції приймаються протягом місяця.

Згідно з проектом, нові вимоги застосують до експортерів одразу після набрання чинності наказу. До всіх інших операторів ринку молока та молочних продуктів вимоги застосовуються з 1 січня 2019 року.

Однак пропонується встановити перехідний період до 1 січня 2022 року щодо вмісту у молоці, що йде на переробку, мікроорганізмів та кількості соматичних клітин. Ці норми знижуватимуться поступово вже з 2020 року.

Крім того, наказ взагалі не стосується власників корів, які готують в домашніх умовах харчові продукти з молока з метою приватного домашнього споживання.

Як зазначається в обґрунтуванні наказу, проект «розроблено з метою встановлення єдиних, адаптованих до норм ЄС вимог щодо безпечності, якості та гігієни при виробництві та введенні в обіг молока, молозива і молочних продуктів з них».

Зокрема, Україна взяла на себе ряд зобов’язань щодо приведення у відповідність власного правового поля до вимог Європейського Союзу, в тому числі і щодо молока та молочних продуктів.

У Мінагрополітики наголошують, що зміна ідеології системи державного контролю вимагає спрощення тих вимог до мінімально необхідного рівня безпечності та якості, а також запровадження систем управління ризиками у сферах виробництва і обігу продуктів харчування (НАССР та інш.), в тому числі для молока та молочних продуктів.

Автори проекту визнають, що витрати для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб, що раніше не виконували аналогічні вимоги щодо молока та молочних продуктів, неможливо узагальнено обрахувати через значну варіативність. «Враховуючи викладене, потенційні витрати операторів ринку не обраховувалися», — йдеться в документі.

Як зазначається в обґрунтуванні наказу, у 2016 році в Україні діяли 2818 підприємств, що здійснювали переробку молока та 3076 молокоприймальних пунктів. Мінімально обліковане виробництво молока від населення здійснювали майже 1 млн особистих селянських господарств, що утримували 1 млн 669 тис. корів.

У документі також зазначається, що в Україні, попри існуюче регулювання, молока класів екстра та вищого виробляється недостатньо. Так за даними Держстату в 2016 році з усього обсягу молока що прийнято було на переробку — 4182,7 тис. тонн, частка молока екстра становила 14,6%, а вищого ґатунку — 37%. При цьому товарність молока у сільськогосподарських підприємствах становила близько 95%, у господарствах населення — 17%. «Як наслідок, недостатня кількість молока належної якості суттєво ускладнює виробництво якісної та безпечної молочної продукції, знижує її конкурентоспроможність і експортну придатність», — йдеться в документі.

milkua.info