Обзор цен на свиней в ЕС неопределенность: вызванная коронавируса давит на производство и снижает цены

23 февраля Председатель Госпродпотребслужбы Владимир Лапа обсудил с представителями Европейской бизнес ассоциации пути решения проблемы фальсификации молочных продуктов, которые производятся и реализуются на украинском рынке.

В частности, участники проанализировали вопрос присутствия в молочных продуктах немолочного белка, в том числе — растительных жиров, различных пищевых добавок и наполнителей, которые, согласно требованиям к молочным продуктам, они не должны содержать.

Также присутствующие проанализировали механизмы улучшения контроля качества молочного сырья, которое поступает на молочноперерабатывающие предприятия, проблему электронной торговли молочными продуктами и перспективы внедрения норм Закона Украины «О государственном контроле за соблюдением законодательства о пищевых продуктах, кормов, побочных продуктах животного происхождения, здоровья и благополучия животных» (№ 2042) по проверкам и внедрение системы НАССР.

«Согласно нормам украинского законодательства, один и тот же инспектор не может проверять систему НАССР на предприятии, а затем проверять этого же оператора рынка относительно выполнению требований законодательства. Здесь возникает конфликт интересов: если он уже проверил действующую систему НАССР, то потом не будет заинтересован фиксировать нарушения, потому что таким образом он сам говорит, что его предыдущая проверка была выполнена некачественно. Здесь вводится взаимный контроль и он предусмотрен направлению требованиями закона», — подчеркнул Владимир Лапа.

«Мы используем также возможность осуществления государственного мониторинга в части безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей, для чего образцы продукции будут выбираться и анализироваться на содержание немолочных жиров. Рассчитываем на то, что уже в текущем году эта работа даст положительный результат», — подчеркнул Председатель Госпродпотребслужбы.

consumer

Більшість агропідприємств досі не отримали відшкодування навіть за лютий 2022 року, а дехто все ще очікує на відшкодування за січень. Тобто загалом аграрії все ще очікують відшкодування ПДВ за 5 місяців. Наразі на виконанні Держказначейства перебуває ПДВ до відшкодування на суму близько 900 млн грн.

Про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).

В асоціації відзначають, що такий стан справ має негативний вплив на економіку країни в цілому, адже механізм відшкодування ПДВ стримує її розвиток, та на ціни агропродукції і доходи аграріїв зокрема. 

«Наслідком невідшкодування ПДВ є відсутність значної частини обігових коштів, на які могли б розраховувати аграрії. Без отримання додаткових надходжень у вигляді повернення експортного ПДВ аграрії не матимуть коштів для проведення збирання врожаю, виплати орендної плати власникам земельних паїв та посіву культур під урожай наступного року. Аграрний сектор на сьогодні працює на межі рентабельності. Проблеми з логістикою, занизькі закупівельні ціни (варто відмітити, що нормальне функціонування механізму відшкодування ПДВ напряму впливає на закупівельні ціни на внутрішньому ринку) та ряд інших проблем, які виникли у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, не дають можливості поповнити власні обігові кошти аграріїв. Тому фінансова підтримка, зокрема і повне та вчасне відшкодування ПДВ, є важливим фактором для продовження безперебійного функціонування аграрного сектору», — йдеться в повідомленні. 

В УКАБ відзначають, що аграріями ПДВ на імпорт та закупівлю ресурсів сплачується в повній мірі, в той час як зробити взаємозалік зі сформованим ПДВ кредитом неможливо. Фактично держава створює бар’єри для інвестицій і створення нових робочих місць, адже з оплачених коштів формується ПДВ кредит, який мав би враховуватися під час розрахунку ПДВ і відшкодуванні. 

«Якщо ситуація з відшкодуванням ПДВ експортерам найближчим часом не зміниться, то і без того складне становище аграріїв погіршиться. Але такий стан справ вплине не тільки на фінансові показники аграрних підприємств, але і на державний бюджет, адже надходження ПДВ зменшаться через «нетиповий експорт», — вважають в УКАБ. 

22 квітня 2022 року Міністерством юстиції України зареєстровано наказ Мінагрополітики від 08 квітня 2022 року № 211 «Про затвердження Порядку формування та ведення Державного реєстру тваринницьких потужностей та операторів ринку, форм заяв про затвердження тваринницької потужності, державну реєстрацію потужності/оператора ринку» (далі – Державний реєстр тваринницьких потужностей та операторів ринку).

Також Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок здійснення державної реєстрації тваринницьких потужностей та операторів ринку, а також Порядок затвердження тваринницьких потужностей для цілей експорту, імпорту та здійснення діяльності, що становить високий ризик.

Вказані документи визначають чітку й прозору процедуру:

1) здійснення державної реєстрації тваринницьких потужностей та операторів ринку, яка відбуватиметься відповідно до вимог законодавства Європейського Союзу ;

2) затвердження тваринницьких потужностей для експорту, імпорту та здійснення діяльності, що становить високий ризик, відповідно до законодавства ЄС.

3) формування та ведення Державного реєстру тваринницьких потужностей та операторів ринку.

Відповідно затверджені або зареєстровані тваринницькі потужності, в тому числі оператори ринку, які провадять діяльність, пов’язану з транспортуванням свійських копитних тварин для цілей експорту з України; збором свійських копитних тварин та/або свійської птиці без використання потужностей, у тому числі оператори ринку, які здійснюють продаж або купівлю зазначених тварин повинні бути внесені в Державний реєстр тваринницьких потужностей.

Очікується, що імплементація положень Регламенту (ЄС) № 2016/429 (Регламент введено в дію 21 квітня 2021 року) дозволить підвищити ефективність протиепізоотичих заходів та заходів державного контролю, що сприятиме забезпеченню стабільної епізоотичної ситуації щодо інфекційних хвороб тварин та створить належні умови для цілей експорту та імпорту тваринницької продукції.

Постанови та наказ набирають чинності одночасно з введення в дію Закону України від 4 лютого 2021 року№ 1206-IX «Про ветеринару медицину» (з 21 березня 2023 року).

minagro.gov.ua

После столкновения с проблемами сокращения спроса на свинину на ключевых экспортных рынках из-за санитарного запрета на импорт, высокой стоимости кормового зерна и воздействия африканской чумы свиней (АЧС) производство кормов для свиней, по оценкам, сократится на 1,3%.

Больше всего пострадали Германия, Австрия, Португалия, Финляндия и Венгрия. Кроме того, некоторые государства-члены, такие как Нидерланды и Бельгия, сокращают поголовье свиней, чтобы снизить сельскохозяйственные выбросы в окружающую среду.

В целом спрос на комбикорма увеличился благодаря продолжающемуся ралли на мировом рынке зерна, что сделало промышленные комбикорма более привлекательными с экономической точки зрения по сравнению с кормовыми зерновыми культурами местного производства.

Из-за сложностей в цепочке поставок и высокой стоимости закупок источников белка, не содержащей ГМ, рыночные партнеры требуют больше сертифицированных/проверенных соевых продуктов, произведенных с соблюдением принципов ответственности.

feedstrategy.com