Огляд цін на свиней у ЄС: ситуація на ринку неоднозначна

Як створити біоенергетичну ферму та які культури є найбільш парктичні, розповів завідувач відділу Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Михайло Гументик.

Як йшлося в ефірі Радіо Культура в програмі Еко-life, енергетичні ферми — це невеликі приватні господарства, які об'єднуються у біоенергетичні підприємства, впроваджують екологічно зберігаючі технології, інтегрують у вже наявну систему ведення сільського господарства так звані біорезерви — використання відходів господарської діяльності у землеробстві й тваринництві для їхньої подальшої утилізації, переробки як енергії та інших видів відновлюваної сировини.

Енергетичні ферми допомагають територіальним громадам використовувати місцеву сировину і спеціально вирощену біомасу для теплової енергії та електроенергії. Перші такі енергетичні підприємства уже започаткували на Тернопільщині. Є надія, що незабаром вони з'являться у всіх областях.

«Енергетичне господарство — воно є прототипом, так званого в Україні, фермерського господарства. Тільки те, що специфіка буде більше націлена на вирощування відповідних енергетичних культур», — пояснив Михайло Гументик.

Він упевнений, що такі господарства будуть розвиватися. І такі спроби вже є не лише на Тернопільщині, а у Вінницькій і Харківській областях.

«Щоб розпочати дану справу, звісно, треба брати не тільки вирощування, а й використання об'єкта. Якщо ми на сьогодні маємо невелику школу на 2−3 тисячі метрів квадратних — під таку площу нам потрібно було б 10−20 гектарів енергетичних культур. Впродовж року це є такий повний цикл і вирощування, і використання», — зауважив Гументик.

За його словами, сьогодні найпрактичніші у використанні є деревинні культури — тополя, верба.

Українське радіо

В Україні тривають симуляційні вправи — один із напрямків проекту «Підвищення обізнаності щодо АЧС в Україні», який спільно реалізують Асоціація «Свинарі України», ФАО та ЄБРР.

Цьогоріч перші практичні тренінги відбудуться 19-го та 20-го червня в Івано-Франківську та Чернівцях.

Симуляційні вправи об’єднують ветфахівців національного, обласного, районного рівнів, ветеринарів свиногосподарств. Їх мета – розвинути потенцiал з управлення спалахом африканської чуми свиней в Українi на нацiональному, обласному, районному рiвнях та рiвнi ферми, з акцентом на тестуваннi та розробцi оперативних процедур щодо:

компартменталізації та планування біобезпеки щодо АЧС;

пiдозри та вiдбору проб;

епiзоотичного рoзслiдування;

заходів з ліквідації АЧС відповідно до проекту змін до Інструкції з боротьби та профілактики щодо АЧС тощо.

У ході тренінгів розігрується ситуація, коли на об’єкті N підозрюється спалах «африканки». Учасників тренінгу розділяють на робочі підгрупи. Їх представники вчаться комунікувати між собою та оперативно реагувати на спалах хвороби (ліквідувати) у разі підтвердження підозри.

Проект «Підвищення обізнаності щодо АЧС в Україні» триває вже не перший рік. Його ініціаторами виступили ФАО та ЄБРР й залучили до співпраці Асоціацію «Свинарі України».

У 2018-му симуляційні вправи з управління спалахом АЧС провели у 10-ти областях України. Усього за рік участь у тренінгах взяли понад 400 осіб, — фахівців Держпродспоживслужби та ветеринарів свиногосподарств.

pigua.info

Дефіцит українського зерна вже глобально позначається на всіх харчових продуктах у багатьох країнах світу. Якщо протягом найближчих місяців наші порти не будуть розблоковані, у світі може розпочатися продовольча паніка. А ціни підуть вгору на 20−30%.

Про це заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час брифінгу в Укрінформі.

«Наслідки збройної агресії росії на продовольчу безпеку світу є зрозумілі та очевидні. Інше питання у тому, що їх ще до кінця не відчули, бо є ще сформовані резерви. Деякі країни, як-от Китай, торік формували значно більші резерви, ніж в інші часи. Інші країни, наприклад Північної Африки та Близького Сходу, мають певні запаси зерна, але тільки до нового врожаю», — зазначив Міністр.

Як тільки з кінця липня деякі країни не побачать великого нового потоку зерна з українських портів, там розпочнеться панічний настрій, бо це буде для них критично, додав він, зазначивши, що переплати на ринку є вже зараз, але поки що вони не настільки болючі.

На переконання Міністра, дефіцит українського зерна позначиться глобально, адже воно необхідне, зокрема, і для виробництва багатьох продуктів — наприклад, м’яса та яєць. Тому, якщо українські порти не будуть розблоковані і не буде знайдено інших логістичних шляхів, цю проблему відчують навіть ті країни, які раніше ніколи про неї не задумувалися і не стикалися. Так, за його прогнозом, м'ясо і яйця в цих країнах найближчим часом можуть подорожчати на 20−30%.

За словами Миколи Сольського, якщо раніше Україна вивозила приблизно 5 млн тонн продукції в місяць, то в березні цей показник становив лише близько 200 тис. тонн, а в квітні вдалося вивезти 1 млн 90 тис. тонн.

Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Держпродспоживслужба, МЗС і трейдери максимально об'єднали зусилля для вирішення цієї проблеми. Кожен зі свого боку намагається реагувати максимально оперативно, щоб усі процедурні питання були спрощені.

«Ні в Мінагрополітики, ні в Мінінфраструктури немає бажання централізувати, монополізувати або якимось іншим чином ускладнити ринок вивезення зерна з України. Навпаки, ми максимально заохочуємо будь-який бізнес підключатися до процесу: брати баржі, вагони, за спрощеними процедурами оформлювати землю або без її оформлення ставити переватажувальні механізми в тих же дунайських портах, щоб активізувати процес вивезення зерна», — зазначив Микола Сольський.

Міністр зауважив, що найбільша динаміка спостерігається на румунському напрямі. Допомагає й Польща, але її чотири порти технічно можуть опрацьовувати тільки близько 3 млн тонн зернових у рік, тобто майже вдвічі менше, ніж наші порти в місяць. Готові приймати українське зерно балтійські порти, які значно потужніші та добре розвинені інфраструктурно. Але основне питання — як доставити туди с/г продукції.

Ключова ж проблема з залізничним транспортом полягає в тому, що наші зерновози не проходять вузькоколійну залізну дорогу в Європі. Ми можемо використовувати тільки європейські вузькі вагони, яких є обмежена кількість.

«Крім того, треба розуміти, що рівно через два місяці піде румунська, болгарська, сербська, угорська озима пшениця, ячмінь — від місцевих фермерів. Виникне сильна конкуренція, яка ускладнить нам можливість рухатися в цьому напрямку. Ми не зможемо попросити уряди цих країн, щоб вони відставили в бік місцевих, а обслуговували тільки нас. Зараз кінець сезону, порти мало завантажені, тому нам це допомагає», — акцентував Микола Сольський.

За його словами, саме допомога у вивезенні агропродукції сьогодні для українського агро є питанням № 1.

minagro.gov.ua

Глава Представництва Європейського Союзу в Україні Хьюг Мінгареллі бачить можливість для обговорення перегляду безмитних квот між Україною та Європейським Союзом.

«Сподіваюся, що є можливість обговорити питання квот, особливо в сільському господарстві... І я впевнений, що в ЄС є бажання прийняти те, до чого ми спільно прийдемо», — сказав Мінгареллі в ході конференції EU Future Simple or Future Indefinite в середу .

Він також зазначив, що новообраний президент України Володимир Зеленський під час зустрічі минулого тижня запевнив, що готовий підтримувати євроінтеграційну політику України.

«Він чітко сказав, що має намір модернізувати країну відповідно до стандартів ЄС», — сказав глава Представництва ЄС.

Інтерфакс-Україна