На ринку України - новий інноваційний продукт!

Аграрії південних, центральних та східних областей скаржаться на посуху та прогнозують втрати до 50% врожаю зернових. Зокрема, найбільше скарг поступило від сільгоспвиробників Херсонської, Одеської, Хмельницької, Дніпропетровської, Запорізької і Вінницької областей.

За результатами проведеного опитування членів Всеукраїнської Аграрної Ради, стало відомо, що найбільше постраждали пшениця та ячмінь, адже в деяких регіонах нашої держави дощів майже не було вже впродовж кількох місяців.

«Останній дощ у нашому районі пройшов 2−3 тижні тому. І то він був дуже слабеньким, промочив грунт не більше, ніж на 2−3 см. Це єдиний дощ, який ми мали з самої зими», — нарікає директор приватного агропромислового підприємства (ПАП) «Людмила» (Хмельницька обл.) Микола Гурський.

Аграрій зазначає, що втрати його господарства по пшениці сягнуть до 30%, сої — близько 20%.

У той же час директор фермерського господарства «Щедра Садиба-М» (Хмельницька обл.) Олександр Бондар прогнозує, що якщо найближчим часом не пройдуть затяжні дощі, він може втратити близько 40% врожаю пшениці та 50% сої.

«У нашому районі дощів практично не було з того самого часу, як згинув сніг. При цьому навіть якщо дощ піде, це вже не виправить ситуацію. Рослина вже не в тій стадії розвитку, вона слабенька», — зазначив він.

Директор ТОВ «Терра» (Дніпропетровська обл.) Олександр Дорошенко зазначив, що втрати врожаю на його підприємстві також можуть сягнути 50%.

«Якщо і надалі не буде дощів, ми можемо втратити до 50% врожаю. Найбільше постраждали пшениця і ячмінь. Соняшник і кукурудза — менше, у цих культур ще є невеликий запас вологи. Але, враховуючи погодні примхи, невідомо, що буде далі. Останній дощ в нашому районі спостерігався 8−9 травня, і був він дуже незначним», — сказав директор підприємства.

При цьому сільгоспвиробники зазначають, що точні суми збитків можна буде рахувати вже ближче до моменту збору врожаю.

Довідка. ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) — це добровільна, неурядова організація, що об'єднує виробників з усієї України для спільного захисту інтересів аграрного сектору України та забезпечення його сталого розвитку. Наразі до складу ВАР входить 450 господарств з різних областей. Загальна площа земельного фонду членів спілки становить 2,1 млн га.

Прес-служба ВАР

Україна на даному етапі однозначно має орієнтуватись на стратегію «технологій та інновацій» у молочній галузі.

Про це говориться у повідомленні Telegram-каналу UA-82.5 Максима Фастєєва.

«По-перше, це зумовлено, звісно, ресурсною базою (тобто конкурентними перевагами щодо собівартості виробництва сирого молока) і варіативністю щодо форм і розмірів господарювання. По-друге, за умови зниження пропозиції молока в ЄС експортно орієнтований вектор молочної галузі буде поступово трансформуватись у збалансований — це можливість для українського сектору як наростити присутність усередині Європи, так і посилити конкуренцію на третіх ринках», — вважають аналітики.

І визнають, що така стратегія потребує ще більших інвестицій, які в даний момент майже повністю обмежені. Тим не менш, акцент у майбутньому має бути не на «бездумне» нарощування поголів’я та обсягів переробки, а на ефективність систем. Зокрема, йдеться про:

• інвестиції та використання поточного потенціалу збільшення продуктивності корів (в ЄС та США, наприклад, такого потенціалу вже немає);
• інвестиції у високопродуктивне поголів’я та системи виробництва молока;
• інвестиції в сучасні лінії/потужності переробки сирого молока при виробництві твердих/напівтвердих сирів і біржових молочних товарів (ці категорії переробки в Україні переважно «зношені» і значно відстають за ефективністю від модернізованих ліній «свіжої» категорії та м'яких сирів).

«Інвестиції, інвестиції, інвестиції… А також захист цих інвестицій. У межах майбутньої успішності, або просто нормального функціонування української молочної галузі, це має бути пріоритетним напрямом роботи державних інституцій і профільних асоціацій, в т.ч. і в комунікаціях із закордонними партнерами (і судячи з діяльності, вони це прекрасно розуміють). Зрозуміло також, що втілення таких планів напряму залежить від перебігу війни і наближення нашої перемоги», — підсумували експерти.

agroportal.ua

Напрямки експортної торгівлі є досить різноманітні з акцентом на азійські та європейські ринки.

ТОП-5 країн, що впродовж січня-травня 2020 купували найбільше української молочної продукції — це:

Молдова ― на суму 13,5 млн. дол.,

Грузія ― 8,6 млн. дол.,

Азербайджан ― 7,5 млн. дол.,

Китай ― 6,1 млн. дол.,

Польща ― 5,2 млн. дол.

У січні-травні відбулися певні зміни у рейтингу експортних контрагентів. Так, порівняно із квітнем-2020, на четверте місце вийшов Китай (6,1 млн. дол.), змістивши при цьому Казахстан (5,2 млн. дол.) на п’яте. Нідерланди піднялись на дев’яте місце, взагалі витіснивши США з десятки найбільших покупців української «молочки».

Імпорт молочної продукції в Україну переважно «європейський». ТОП-5 країн, з яких до України надходить молочка:

Польща (52,8 млн. дол.),

Німеччина (15,6 млн. дол.),

Франція (7,9 млн. дол.),

Нідерланди (3,4 млн. дол.),

Білорусь (2,7 млн. дол.).

Загалом, топ-5 імпортерів молочки впродовж січня-травня залишається незмінною, окремі перестановки відбувалися лише нижче у рейтингу. Так, Чехія піднялася на 8-ме місце, витіснивши Португалію, а до ТОП-10 увійшла Греція, котра й замикає першу десятку.

Географія імпорту по групах товарів має наступний вигляд.

Найбільше товарів з групи молока та вершків незгущених було завезено із Польщі (59%), Литви (30%) та Німеччини (5%).

Сухого молока та вершків згущених ― Білорусі (55%), Німеччини (24%) та Польщі (8%).

Кисломолочних продуктів ― з Польщі (53%), Бельгії (35%), Греції (3%).

Молочної сироватки ― з Білорусі (24%), Німеччини (24%) та Польщі (16%).

Масла ― з Польщі (63%), Нідерландів (14%), Німеччини (7%).

Сирів ― з Польщі (46%), Німеччини (17%) та Франції (10%).

Казеїну ― з Нідерландів (68%), Франції (12%), Польщі (11%).

Морозива ― з Чехії (31%), Франції (27%) та Італії (18%).

Аналітичний відділ АВМ

БЮЛЕТЕНЬ ПРО ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

1. Повідомлення про захворювання

Період: 01–30.04.2017 року 

2. Узагальнення та найбільш значимі події

• МЕБ:за квітень 2017 року виявлено 808 вогнищ особливо небезпечних захворювань.
• Автономна Республіка Крим:у диких кабанів 19.04.2017 року діагностовано АЧС.

3. Ступінь ризику: 

по АЧС і грипу птахів - значний

4. Прогноз: 

по АЧС і грипу птахів – несприятливий.

www.vetlabresearch.gov.ua