Епізоотична ситуація в світі з інфекційних захворювань в квітні 2017 року

Дохід з одного гектара у органічному виробництві залишився приблизно на рівні $1300-1600.

Про це зазначає кандидат сільськогосподарських наук, директор з виробництва продукції органічного рослинництва ПСП ім. Т.Г. Шевченка («Аснова Холдінг») Андрій Вдовиченко у своїй колонці на AgroTimes.

За його словами, собівартість конвекційного виробництва у порівнянні з 2020 р. виросла в середньому на 60% (з $550-650 до $850-1050 на 1 га), а собівартість органічного залишилась приблизно на тому самому рівні ($300-350 на 1 га).

Експерт наголошує, що це пов’язано переважно з прямим експортом органічної продукції до країн Європи в основному через автомобільний або залізничний транспорт, а також з відсутністю будь-яких обмежень з боку європейських та інших країн на органічну продукцію з України.

«Ця тенденція буде зберігатись і в подальшому, особливо враховуючи нинішню тенденцію до заміни російських та білоруських органічних продуктів на українські на світових ринках», — зазначив Андрій Вдовиченко.

agroportal.ua

На сьогоднішній день всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662−97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі».

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт з першого січня 2018 року мав бути замінений ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», який спрямований на підвищення вимог до якості молока і врегулювання використання молока другого сорту тільки в певних цілях.

Проектом наказу передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися.

За словами заступника міністра, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду. Базові рекомендації для господарств населення з гігієни виробництва молока підготовлені Держпродспоживлужбою спільно з Швейцарсько-Українським проектом SAFOSO.

«Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає двох гривень і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому — 13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт», — зазначила Олена Ковальова.

Ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 в молоці екстра ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч в молоці екстра ґатунку). 100/400 — це порогові значення, при яких молоко допускається в переробку в країнах ЄС. Норми 1997 року, встановлені чинним стандартом, передбачають в рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.

«Разом з тим, пролонгація дії стандартів не розв’язує проблем галузі. У відповідь на виклики галузі в бюджеті цього року передбачено висока сума на розвиток тваринництва — 4 млрд грн. Разом з тим, для невеликих господарств добрим способом прийти до підвищення якості молока може стати кооперація. Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний», — відмітила Олена Ковальова.

minagro

Підвищення фітосанітарної безпеки українського зерна є необхідною умовою нарощування його експорту. Даний факт підкреслила голова Держпродспоживслужби України Владислава Магалецька, повідомила прес-служба відомства.

"Україна є світовим лідером з експорту зерна і гарантом продовольчої безпеки в світі. Наше зерно експортується в більш ніж 130 країн. Водночас актуальним питанням залишається отримання нотифікацій від країн-партнерів, для зменшення кількості яких необхідне підвищення культури землеробства, вжиття превентивних заходів та підвищення фітосанітарної безпеки країни", - сказала В.Магалецька.

При цьому вона уточнила, що в 2020 р. було отримано 306 таких нотифікацій, по кожній з якої «проводяться розслідування і вживаються відповідні заходи».

"Разом з колегами з Міністерства закордонних справ та фахівцями профільних асоціацій ми проводимо постійні консультації та переговори з імпортерами зерна, в т.ч. з приводу вимог до фумігації. В ході діалогу знаходяться правильні рішення, і експортери отримують додаткові можливості", - додала В.Магалецька.

У свою чергу, зазначила вона, Україна також надсилає повідомлення країнам-партнерам з міжнародної торгівлі у випадках виявлення невідповідності фітосанітарним заходам імпортованої продукції рослинного походження. Щорічно набирається понад 700 подібних випадків.

АПК-Інформ

Між Урядом та Світовим банком підписано Програму кредитування для стимулювання розвитку малого та середнього фермерства.

За участі в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольги Трофімцевої, Міністр фінансів України Оксана Маркарова та директор Світового банку у справах Білорусії, Молдови та України Сато Кахконен підписали Програму «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України», якою передбачено надання Україні кредиту в розмірі 200 млн $.

Головними цілями нової кредитної програми Світового банку є підвищення ефективності сільського господарства України, забезпечення більш адресної політики підтримки галузі, підвищення прозорості використання державних сільськогосподарських земель і розширення доступу малих та середніх фермерських господарств до експорту.

«Метою Програми є пом’якшення окремих обмежень на шляху до зростання участі приватного сектора, зокрема, малих і середніх підприємств, у сільськогосподарському ринку факторів виробництва та ринку товарів України», — зазначила Ольга Трофімцева.

Прес-служба Мінагрополітики