На рынке Украины - новый инновационный продукт!

Группа неправительственных организаций, занимающихся борьбой против ГМО продукции, объявила о создании первого метода выявления ГМО культур, который будет общедоступен. По словам авторов проекта, этот метод более совершенен по сравнению со многими, которые использовались ранее.

Так, теперь страны Европейского Союза смогут проверять импортную продукцию на наличие всего ряда ГМО продуктов. Ранее, страны ЕС не могли определять генетически модифицированный рапс, производившийся в некоторых частях США и Канады.

По словам авторов проекта, тест является очень чувствительным, и велика вероятность того, что в ближайшее время он станет основным способом выявления генетически модифицированной продукции в мире.

По материалам Feed Navigator

Производители социально значимых продуктов (хлеба, птицы, яиц, подсолнечного масла, масла, сыра, муки и молокоперерабатывающие предприятия) в ходе вторых торгов по продаже газа отечественной добычи выкупили 509.979 тыс. м³ – практически весь предлагаемый объем.

Об этом идет речь в сообщении Украинской энергетической биржи.

На торгах ресурс представили 12 компаний-инициаторов. Цены продажи добывающих компаний находились в диапазоне от 5412 грн/тыс. м³ до 19436,98 грн/тыс. м³ по НДС. Средневзвешенная цена, сформировавшаяся в результате торгов, составляет 14140,94 грн/тыс. м³.

По сообщению Минагрополитики, к сегодняшним торгам допустили еще 9 производителей продовольственных товаров, таким образом их количество выросло до 109.

agroportal.ua

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв'ю телеканалу «Еспресо» розповів про допомогу країн G7 та ЄС щодо забезпечення продовольчої безпеки у світі, про перебіг посівної кампанії в Україні, а також про те, чи варто чекати зростання цін на базові харчові продукти.

Про підтримку країн Великої сімки

Оскільки українські морські порти заблоковано, експорт с/г продукції насамперед спрямовується через залізницю або баржею через дунайські порти.

Пропускна спроможність цих напрямків до початку війни була незначною: вивозилося максимум 200−250 тис. тонн у місяць. Зараз її треба збільшити мінімум у десять разів.

Тому лідери ЄС наразі працюють над тим, щоб сформувати так звані окремі зелені коридори, через які могло б оперативно й безперебійно вивозитися збіжжя з України, яке непотрібне для внутрішнього споживання.

Йдеться про першочерговий пошук зерновозів; про формування маршрутів, де ці зерновози могли пропускатися пріоритетно, а не в умовах загальної черги; про пришвидшення документального оформлення відповідних товарів, зокрема митної, ветеринарної та іншої перевірки на кордоні Україна — ЄС у режимі 24/7.

Такі спільні зусилля дозволять нам експортувати хоча б половину від тих обсягів, які йшли через наші порти. З-поміж іншого, це також допомогло б українським аграріям підготуватися до нового врожаю, звільнивши внутрішні елеватори. Крім того, вони б отримали економічно позитивну ліквідність, що позитивно позначилося б і на економіці загалом, і на нашому обмінному курсі зокрема. І, звісно, це б зробило значний вклад у продовольчу безпеку світу, тому що відновилось би постачання суттєвих обсягів продовольства в різні країни світу. Це зняло б напругу і з точки зору зростання ціни, і з точки зору дефіциту харчів, що вже виникає в багатьох країнах світу.

Адже, до прикладу, з огляду на гальмування експорту пшениці з України Східна Азія почала шукати альтернативні джерела поставок, зокрема звертатися до Індії, а Індія, переймаючись за власну продовольчу безпеку, обмежила експорт пшениці. І це тільки перший сигнал.

Перекрити експортні обсяги поставок з України не вдасться, адже ми за рік разом із переробкою могли відправляти в інші країни дуже великі обсяги агропродукції - до 90 млн тонн.

Про посівну

Екватор щодо виконання весняної посівної цього року пройдено. Фактично посіяно вже понад 10 млн га, або близько 75% від посівних площ, які планувалось засіяти, у більшості регіонів України.

Ранні ярі культури висіяні всі, продовжується посів кукурудзи, соняшнику і гречки.

Сівба триває на всій контрольованій території нашої держави, де немає бойових дій.

Тож завдяки сприятливим погодним умовам і в разі відсутності форс-мажорних факторів є потенціал до збору достойного врожаю, який розпочнеться вже наприкінці червня — на початку липня.

Про ситуацію на тимчасово окупованих територіях

На жаль, фермери мають дуже обмежені можливості для виконання посівної. Багатьох фермерів, примушують перереєстровуватись і примусово працювати за правилами незаконних збройних формувань країни-агресора. Тому на тимчасово окупованих територіях відсіюється набагато нижчий відсоток площ.

Ми впевнені і щиро віримо, що ці території будуть звільнені й українські фермери зможуть спокійно зібрати свій врожай на користь себе та нашої держави.

Про ситуацію в тваринництві

За оцінками Мінагрополітики, в середньому по галузі втрачено до 10−15%. Йдеться про тимчасово окуповані території або ті, де продовжуються активні бойові дії.

Продукція тваринництва у нас завжди вироблялася понад внутрішнє споживання — частина експортувалася. Тому це не є критична величина втрат для продовольчої внутрішньої безпеки. У нас є достатньо потужностей, щоб повністю забезпечити українців м’ясом різних видів, а також молочною продукцією та яйцями.

Проте, звісно, це складна ситуація для тих фермерів, які безпосередньо зазнали цих втрат. Усі збитки документуються, і будуть виставлені претензії для повної компенсації з боку агресора, щоб можна було відновити всі тваринницькі комплекси.

Про здорожчання цін на продовольство

На сьогодні в Україні дещо знизились ціни на кормову базу. Разом з тим, підвищилися ціни на пальне — це єдиний, але важливий фактор серед складників собівартості. Тому на сьогодні один фактор перекриває інший — підстав для різкого здорожчання продовольства немає.

Як завжди, є класичні сезонні зміни. Ми зараз входимо в пік сезонних цін, але надалі вони знижуватимуться аж до осені.

Далі глобально все залежатиме від цін на енергоносії.

minagro.gov.ua

После Пасхи цены закупки свинины в живом весе «просели». Так, если в первые дни мая цены на живок свиней в Украине «подвинулись» на 1,3% по сравнению с предпасхальной неделей, то в конце второй декады нисходящее движение было более ощутимым. По данным аналитического отдела АСУ, на этой неделе свиней убойных кондиций в среднем реализовали по 47,6 грн/кг, что на 4,5% меньше чем на прошлой.

По итогам мониторинга закупочных цен и общения с представителями мясопереработки, цены на рынке живка на этой неделе варьировали в пределах 46-49 грн/кг, хотя эпизодически встречались как выше, так и ниже. По отзывам переработчиков после праздников рыночная активность существенно ослабла, а торговля в начале месяца была хуже чем ожидалось. В результате, сбытовые сети и мелкая реализация даже отказывались от ранее забронированных партий. Перерабатывающие предприятия столкнулись с накоплением остатков, из-за чего были вынуждены сократить объемы заготовки или временно ее не совершать.

Вялую торговлю в период, когда все операторы ожидали ее активизации, частично связывают с ухудшением погодных условий. Так, похолодание не разрешило совместить пасхальные праздники с долгожданным началом пикникового сезона. С другой стороны, переработчики также отмечают, что довольно стремительный подъем цен на свинину в течение апреля и их высокий уровень в начале мая «отпугнул» потребителя.

Учитывая это, переработчики ожидают дальнейшего понижения цен на рынке живка. В частности, участники Ассоциации «Мясной отрасли» ожидают, что на следующей неделе большинство товарных партий будут закупать по 45-46 грн/кг. Поэтому, ценовые тренды на рынке свинины Украины в мае расходиться с мировыми.

Динамика закупочных цен на живок свиней I-й категории понедельно, 2018-2019 гг.

Источник: Аналитический отдел АСУ