Нові спалахи ЗВД: страждають провакциновані та перехворівші тварини

Обласні організації Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) не взяли участі в зустрічі щодо розподілу дотацій фермерам у Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Повідомляється, що раніше зустріч представників обласних фермерських асоціацій у міністерстві з його керівництвом анонсував заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета.

На зустріч також не пустили головного редактора газети «Фермер України», заступника гендиректора ВГО «Союз сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України» (ССОКУ) Михайла Данкевича.

«На цю нараду прийшли тільки три голови обласних асоціацій і сам голова АФЗУ Микола Стрижак. Від фермерів, більше ніхто не прийшов», — повідомив співрозмовник агентства.

Зазначимо, що це вже не перший випадок, коли фермери ігнорують зустріч з керівництвом мінагрополітики та головою АФЗУ.

Фермерська спільнота вже просто зневірилась у керівництві Мінагрополітики та у голові асоціації, тому просто ігнорує такі зустрічі, бо вони, як правило, не дають ніяких результатів.

«Показово, що фермерська спільнота проігнорувала зустріч не лише з керівниками міністерства, але і з головою асоціації фермерів Стрижаком, який фактично став де-факто чиновником міністерства замість того, щоб захищати інтереси фермерів», — зазначило джерело.

Раніше Прем'єра Володимир Гройсман обіцяв, що у поточному році особлива увага уряду буде сконцентрована на підтримці малих сільських господарств та фермерів, однак на практиці програму держпідтримки в черговий раз було провалено. Зокрема за останніми даними Мінагрополітики, з одного мільярда гривень, передбаченого урядом на допомогу фермера у поточному році, виділено лише 12 млн гривень.

Тим часом у поточному році, схоже, знову повторюється минулорічна ситуація, коли більшість грошей з державного бюджету на підтримку аграріїв отримають великі агрохолдинги. Зокрема стало відомо, що підприємство Юрія Косюка (ТОВ «Вінницька», яка входить до складу агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП) 1 листопада отримало 618 мільйонів гривень бюджетних дотацій, а загалом за рік — 812 мільйонів гривень.

Як відомо у 2017 році підприємства холдингу МХП отримали рекордну суму дотацій — 1,4 млрд гривень, або приблизно 35% від загальної суми державної підтримки аграрної галузі. Другим найбільшим отримувачем дотацій став «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка — 517 млн гривень.

agropolit.com

Національна свинарська асоціація Великобританії закликала виробників молока в країні до співпраці. Фермери, які годують своїх тварин рідкими кормами, могли б скорегувати свої раціони таким чином, щоб додавати в них молоко.

Цей захід покликаний допомогти молочної галузі країни, яка опинилася в скрутному становищі через епідемію коронавірусу.

Закриття ресторанів, кафе і готелів призвело до гострої кризи перевиробництва в молочній галузі. Доходить до того, що підприємства, що виробляють молоко, змушені просто виливати свою продукцію в стічні труби.

На думку свинарів, молоко може підвищити ефективність годування тварин, і в нинішніх умовах його використання в раціоні свиней буде навіть економічно виправдано.

За матеріалами Feed Navigator

14 — 15 травня відбувся другий консультативний семінар із впровадження пілотної програми державного контролю сирого молока в Україні, організований швейцарсько-українським проектом з безпечності молока у співпраці з Директоратом безпечності та якості харчової продукції Міністерства аграрної політики та продовольства України, центральним апаратом Держпродспоживслужби, підприємствами з виробництва, заготівлі та переробки молока, галузевими асоціаціями і державними лабораторіями Держпродспоживслужби у пілотних областях Проекту (Вінницька, Полтавська, Харківська та Миколаївська).

Захід модерував Марк Грамбергер, керуючий директора Prospex, Бельгія та міжнародний експерт Проекту Марко Де Нарді.

Другий семінар є логічним продовженням першого консультативного семінару, що відбувся 15—16 березня та під час якого були обговорені останні законодавчі зміни, зокрема вимоги нового Закону України № 2042—VIII від 18.05.2017 в частині державного контролю сирого молока та молозива (ст. 40). Так, за результатами першого семінару, учасники дійшли згоди щодо необхідності запровадження консолідованого підходу операторами ринку з виробництва молока на виконання зазначених вимог.

Таким чином, під час зустрічі було представлено можливі моделі впровадження програми контролю сирого молока, які були розроблені за результатом першого семінару. Учасники під час роботи в групах також обговорили більш детальніше кожну модель та пропозиції щодо їх вдосконалення. На другий день семінару було обрано моделі, які будуть протестовані під час пілотної програми контролю сирого молока, і визначено необхідні конкретні кроки для його впровадження в кожній пілотній області.

В рамках панельної дискусії з начальником Управління державного контролю Держпродспоживслужби Миколою Білоусом, завідувачем сектору оцінки ризиків Оксаною Борейко, віце-президентом Асоціації виробників молока Оленою Жупінас, президентом Спілки молочних підприємств України Лідією Карпенко та міжнародним експертом Проекту Марко Де Нарді учасники обговорили необхідність та можливості впровадження програми контролю сирого молока на національному рівні.

Довідково

У рамках швейцарсько—українського проекту з безпечності молока буде здійснено закупівлю обладнання для залучених в пілотний проект програми контролю сирого молока лабораторій Держпродспоживслужби, що дозволить досліджувати згідно міжнародних вимог основні чотири показники на відповідність критеріям придатності молока до введення в обіг: загальне бактеріальне обсіменіння (ЗБО), кількість соматичних клітин (КСК), відсутність інгібіторів та точка замерзання.

Також Проект розробляє ІТ—систему «Молочний Модуль» для автоматичного збору результатів досліджень, підрахунку середнього геометричного значення для ЗБО та КСК та у разі виявлення невідповідностей по критеріях повідомлятиме як виробника, так і компетентний орган, як і передбачено статтею 40 Закону України № 2042—VIII від 18.05.2017.

consumer

Вісім заводів Аргентини, що спеціалізуються на виробництві яловичини, були виключені зі списку експортерів м’яса до Китаю через кілька випадків COVID-19, підтверджених серед їхніх працівників. Це вже третя країна, що зазнала обмежень на експорт м’яса до КНР за останній місяць. Раніше Китай також обмежив можливості експорту для виробників свинини та курятини з Бразилії та Данії.

Тим не менше, обмеження для Аргентини є тимчасовими.

В Аргентині 96 м’ясних заводів мають дозволи на експорт до Китаю. Південноамериканська країна є одним з основних постачальників яловичини на китайський ринок. Минулого року понад 70% експортованої яловичини було відправлено до Китаю. У 2020 році 76% від загального обсягу 328 170 тонн м’яса великої рогатої худоби, експортованого з січня по травень, також було направлено на китайський ринок.

Meat-Inform