Німеччина домовилася про солідарне фінансування заходів щодо боротьби з АЧС

Вчені зі Сполучених Штатів об’єднали зусилля з найпрестижнішими університетами Азії для розробки альтернатив антибіотикам у світовому тваринництві. Дослідники з університету Пердю (США) співпрацюють з Університетом ветеринарії (UVAS) і Університетом Пенджабу (Пакистан), щоб уповільнити розвиток бактерій, стійких до антибіотиків. Вони хочуть знайти нові, ефективні та доступні альтернативи використанню традиційних протимікробних препаратів. Досліди будуть проводити на базі птахофабрик у Пакистані.

Професор Пол Ебнер, з університету Пердю, сказав, що чим більше антибіотиків використовується в птахівництві, тим більше бактерій мутують і стають стійкими до антибіотиків.

Хоча існує багато причин для збільшення глобальної резистентності до антибіотиків, включаючи надмірне використання антибіотиків у ліках для людей, і Пакистан, і США обмежили застосування антибіотиків у тваринництві, щоб уповільнити розвиток стійкості бактерій.

Дослідники розроблятимуть неантибіотичні сполуки, які в поєднанні є настільки ж ефективними, як антибіотики у профілактиці та лікуванні захворювань або поліпшенні росту птахів.

Трирічний багатомільйонний проект отримав підтримку від Міністерства охорони здоров’я та соціального захисту Великобританії, Глобального фонду інновацій AMR та Міжнародного дослідницького центру з розвитку в Оттаві, Канада.

Стратегія полягає в тому, щоб примусити бактерії хворіти, за словами професора Ебнера, бактерії мають віруси, як і люди. Замість того, щоб знищувати бактерії антибіотиками, їх заражатимуть вірусами.

Meat-Inform

Певні зміни клімату в Україні все помітніше впливають перш за все на сільське господарство. Останніх 15 років випадки посух в Україні стають дедалі частішими та інтенсивнішими, значною мірою внаслідок зміни клімату. Посухи тепер стаються в середньому раз на  три роки, що призводить до значного зниження врожайності культур. Ці наслідки особливо відчутні у високопродуктивних регіонах країни, як-от південна степова зона країни, де нині заготовлюється 50% українського зерна.

Великомасштабне впровадження «кліматично оптимізованих» методів ведення бизнесу та зокрема сільського господарства, соціальна відповідальність та впровадження сучасних прородозберіаючих технологій, потенційно можуть мати значні позитивні наслідки для України, і, зрештою, для усього світу.

Для досягнення цієї мети та взагалом Цілей в області сталого розвитку необхідні спільні зусилля урядів, приватного сектора та громадянського суспільства.

Дата: 20 березня 2017 р., початок – 11:00

Адреса: Медіа-центр Agrogeneration (м. Київ, Мандарин Плаза, вул. Басейна, 6, 8 поверх)

Спикери:

• Михайло Малков, Міжнародний консультант FAO
• Ольга Трофімцева, Заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань євроінтеграціі
• Світлана Гринчук, директор Департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Мінприроди
• Наталя Хмиз, Директор департаменту агропромислового розвитку Львівскої обласної державної адміністрації
• Євген Шевченко, Генеральний директор Carlsberg Ukraine
• Джон Шморгун, Президент AGROGENERATION
• Дмитро Титаренко, Генеральний менеджер AGROPORT Ukraine
• Олена Березовська, Президент ГО «Органічна Україна»
• Олег Векленко, Професор Харківської державної академії дизайну і мистецтв, президент асоціації «4Блок»

Тези:

• Climate Smart Agriculture: зміна клімату та залучення експертизи FAO в украинский АПК
• Державна підтримка профільних Міністерств євроінтеграційних проектів та їх реалізація на місцях
• Приватно-державна співпраця в Сталому розвитку
• Соціальна відповідальність та впровадження природозберігаючих іновацій в виробництві та переробці
• Агропорт та інвестиційний імідж Украины: цілі та задачі на 2017 рік
• Агро+туризм: нові виклики в рамках оголошеного ООН Міжнародного року сталого туризму

З 1 вересня українські перевізники зможуть їздити до Республіки за новими спрощеними правилами.

Про це повідомляють в Міністерстві інфраструктури України.

Команда Міністерства інфраструктури домовилась про це з колегами з Кишинева напередодні Дня Незалежності Молдови, яке святкується сьогодні, 27 серпня.

Після підписання «транспортного безвізу» з країнами Європейського союзу Молдова залишалась єдиною державою на наших кордонах, з якою не було повністю скасовано дозвільний режим для українських перевізників. З огляду на великий обсяг вантажів, який зараз рухається у бік Молдови, підписання двостороннього протоколу зніме ризик зупинки руху нашого експорту.

Дозвільний режим буде збережений для нерегулярних пасажирських перевезень (у наступному році сторони обміняються 2200 дозволами) та для перевезень до або з третіх країн (Україна отримає 10 000 дозволів на 2023 рік).

«Двостороннє скасування дозволів на міжнародні вантажні перевезення, відкриття кілька днів тому залізничної ділянки «Березине — Басарабяска», яка не працювала більше 20 років — це чудові приклади співробітництва у транспортній сфері, посилення взаємодії між Україною та Молдовою.

Тепер наше завдання — максимально використати нові можливості для посилення економік наших країн перед загрозами, які несе російська військова агресія та російська політика загалом», — заявив Олександр Кубраков, Міністр інфраструктури України.

Головний ветеринарний лікар групи компаній «Хунланд», керуючий директор консалтингової компанії «ФармСолюшн» Герт ван дер Хайден, виступаючи на конференції ДеЛаваль «Від кози до сиру — це просто», зазначив, що молочне козівництво буде розвиватися в усьому світі.

— «В світі зростає населення і з ним зростання споживання продуктів харчування. Козяче молоко вважається більш корисним», — зазначив експерт, називаючи одним з факторів розвитку козівництва важливість продовольчої безпеки.

Найбільші виробники козячого молока в світі — Індія (26,4%), Бангладеш (12,5%), Судан (7,8%), Пакистан (4,2%), Франція (2,9%).

— «В Європі ферми стають професійними, індустріальними», — зазначив Герт ван дер Хайден.

За його словами, в Європі на початку 2000-х козяче молоко займало 3,5% від загального обсягу молочного ринку, в 2016 році цифра досягла 12,9%.

— «За останні 17 років у світі спостерігається 4-кратне зростання виробництва козячого молока. Середньорічний приріст — 27%. Цією стійкий і надійний тренд», — заявив експерт.

dairynews