Німець хоче побудувати на Львівщині свинокомплекс

Хоча ще невідомо, як АЧС поширюватиметься в найближчі місяці, проте зрозуміло, що масштаби потенційного зростання попиту і потенційного ризику зараження, можливо, ніколи не були більш значними, ніж зараз.

Поширення африканської чуми свиней в Китаї, а останнім часом і в Бельгії (недалеко від Франції та Німеччини), істотно змінило перспективи галузі свинарства в усьому світі. Перспективи покращення експортного попиту зросли після недавніх подій, в той час як потенціал поширення хвороби в глобальному масштабі виріс експоненціально.

Станом на 18 вересня 2018 року в Китаї зареєстрували 20 випадків африканської чуми свиней (АЧС) в семи провінціях. Грунтуючись на широкому поширенні випадків, про які повідомлялося до теперішнього часу, малоймовірно, що захворювання вдалося стримати, і очікують, що незабаром з'являться повідомлення про нові спалахи. Щоб стримати поширення вірусу, Китай обмежив транспортування живих тварин в семи провінціях, де зафіксували вірус АЧС, а також в 11 сусідніх провінціях.

У той час як довгострокові наслідки неясні, вже сьогодні обмеження перевезення тварин в Китаї призвело до значних перебоїв у поставках для тварин і/або свинини. Надлишкова свинина тисне на ринки, оскільки виробники поспішають поставити на ринок м'ясо здорових тварин. У той же час ціни в міських центрах, поряд з регіонами в східному і південному Китаї, де поставки продукції зі свинини обмежені, виросли на 40%, так як були введені заборони на транспортування. Rabobank прогнозує, що в найближчі місяці на китайському ринку може з'явитися дуже серйозний дефіцит свинячого м'яса.

Виявлення АЧС на півдні Бельгії викликало серйозне занепокоєння. Небезпека полягає в тому, що популяції свиней в постраждалому регіоні досить великі, і якщо захворювання зачепить поголів'я, важко буде стримати його поширення. Rabobank очікує, що європейські чиновники будуть приймати найжорсткіші заходи біобезпеки, але якщо дикі кабани перенесуть вірус в країни-експортери свинини, такі як Франція чи Німеччина, світова торгівля може істотно постраждати. Будь-яке порушення експорту з провідних європейських країн-експортерів призведе до того, що в Азії виникне дефіцит свинини.

Для північноамериканських виробників і переробників цей прогноз дає підстави для деякого оптимізму. Для американських виробників свиней, як і свинарів Канади і Бразилії, зрив виробництва свинини в ключових регіонах відкриє експортні можливості. Спочатку це, швидше за все, буде «панічна» покупка клієнтами, стурбованими наявністю і вартістю майбутніх поставок свинини. До початку 2019 року Rabobank очікує, що ринки будуть спокійніше сприймати спалахи АЧС і, отже, імпортні потреби. Багато що залежить від країн Західної Європи, які наразі постачають близько 35% світового експорту свинини. Якщо вірус продовжить поширюватися в Європі через популяцію диких свиней, аналітики вважають, що це може створити значний експортний попит на американську, канадську і бразильську свинину, а також значний попит на конкуруючі білки (яловичина, курка і морепродукти).

Проте, зусилля по відновленню безпечних поставок, ймовірно, займуть місяці. Тим часом, китайські споживачі, швидше за все, перейдуть від більш дорогої, дефіцитної свинини до альтернативних білків, таких як курка і навіть яловичина. У незачеплених виробничих зонах Rabobank очікує посилення біозахисту для забезпечення постійного доступу до експортних ринків. 

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

21 грудня керівництво Міністерства аграрної політики та продовольства України провело робочу зустріч із Послом Китайської Народної Республіки в Україні Фань Сяньжуном. Сторони обговорили поглиблення торгово-економічних відносин в аграрній сфері та можливості розширення номенклатури українського експорту.

Під час зустрічі Міністр Микола Сольський підкреслив продуктивність багаторічної співпраці між країнами та висловив занепокоєння щодо затримок оформлення дозвільних документів на експорт кукурудзи та сої до Китаю на наступний рік. Наразі важливо завершити процедуру та затвердити список експортерів задля їх подальшої роботи.
Микола Сольський запевнив, що Україна в умовах війни повністю забезпечує внутрішню продовольчу безпеку та має потенціал до збільшення експорту, в тому числі до Китаю.
Фань Сяньжун підтвердив зацікавленість Китаю у співпраці з Україною. Зокрема, в імпорті української агропродукції: олії, сої, гороху, м'яса птиці, кормів для тварин та ін.
Сторони домовились шукати нові можливості для розширення торгівлі між країнами, поглиблення зв’язків між підприємцями, відкриття нових статей експорту.

аgravery.com

22 вересня, на черговому засіданні Уряд підтримав нову редакцію закону “Про захист прав споживачів”. Законопроект спрямований на запровадження в Україні європейських стандартів захисту прав споживачів, створення рівних умов для здійснення електронної торгівлі та чесної конкуренції, а також зменшення навантаження на бізнес шляхом скасування застарілих норм.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«Чинне законодавство у сфері захисту прав споживачів втрачає актуальність та не відповідає сучасним викликам. Це призводить до численних випадків порушення прав споживачів, при цьому споживач фактично опиняється сам на сам зі своїми проблемами. Ухвалення нового законопроекту дозволить підвищити рівень захисту прав споживачів, зокрема у сфері електронної торгівлі та при гарантійному обслуговуванні продукції, а також усунути можливості для нечесної комерційної діяльності», — зазначила заступниця Міністра економіки Україн Ірина Новікова.

Так, зокрема, документом пропонується:

• ♦Гармонізувати законодавство України у сфері захисту прав споживачів із законодавством ЄС шляхом імплементації Директив ЄС, зазначених в Додатку XXXIX до Глави 20 Угоди про асоціацію;
• поширити дію Закону України «Про захист прав споживачів» на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача;
• визначити перелік інформації про продукцію та продавця, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі, а також відповідальність за відсутність такої інформації;
• звільнити бізнес від обов’язку створювати обмінний фонд товарів та сплачувати неустойку споживачеві за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки;
• надати споживачеві право на зниження ціни або повернення коштів, якщо недолік товару з’являється після ремонту;
• звільнити від судового збору в усіх судових інстанціях споживачів у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав, Держпродспоживслужбу та громадські об'єднання споживачів у справах щодо захисту прав споживачів;
• надати Держпродспоживслужбі право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до вебсайту (частини вебсайту, програмного забезпечення) продавця, який не надав достовірну інформацію на цьому вебсайті про своє найменування, місцезнаходження, зобов’язавши при цьому Держпродспоживслужбу звернутись до провайдера щодо відновлення такого доступу, при виконанні суб'єктом господарювання вимог закону.

Законопроектом створюються умови не тільки для ефективного захисту прав споживачів, але і для ведення бізнесу на основі чесної конкуренції між продавцями офлайн та онлайн.

15 липня відбулось засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, на якому Комітет рекомендував парламенту прийняти за основу та в цілому проект Закону Про внесення змін до прикінцевих положень Закону «Про безпечність та гігієну кормів» з метою стабілізації ринку кормів (реєстр. № 3672 від 17.06.2020).

Про це повідомив у мережі Facebook Сергій Глущенко, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Це проект Закону, який дозволить на тимчасовій основі ввозити в Україну корми, які містять у собі добавки, що зареєстровані у Європейському Союзі.

Тим самим проект Закону дозволить розблокувати ситуацію, яка склалась внаслідок того, що Україна ще не перейшла від реєстрації кормів (яка існувала до початку цього року) до реєстрації кормових добавок (як це робиться у ЄС).

«Прийняте Комітетом рішення не є ідеальним. Але якщо обирати між загрозою виникнення дефіциту кормів на ринку України (відповідно і зростанням цін на них, недоотриманням доходів українськими аграрними підприємствами), та рішенням дозволити на тимчасовій основі ввозити корми, які містять добавки, дозволені до використання у ЄС, — то особисто я обираю друге», — йдеться у повідомленні Сергія Глущенко.

Він додав, що вважає позицію Комітету виваженою і прагматичною, оскільки йдеться про інтереси всього українського аграрного бізнесу. Також висловив сподівання, що Парламент також розуміє і усвідомлює важливість прийняття даного проекту Закону у найближчі дні.

milkua.info