Rabobank прогнозує зміни на світовому ринку м'яса

04-жовт-2018

Хоча ще невідомо, як АЧС поширюватиметься в найближчі місяці, проте зрозуміло, що масштаби потенційного зростання попиту і потенційного ризику зараження, можливо, ніколи не були більш значними, ніж зараз.

Поширення африканської чуми свиней в Китаї, а останнім часом і в Бельгії (недалеко від Франції та Німеччини), істотно змінило перспективи галузі свинарства в усьому світі. Перспективи покращення експортного попиту зросли після недавніх подій, в той час як потенціал поширення хвороби в глобальному масштабі виріс експоненціально.

Станом на 18 вересня 2018 року в Китаї зареєстрували 20 випадків африканської чуми свиней (АЧС) в семи провінціях. Грунтуючись на широкому поширенні випадків, про які повідомлялося до теперішнього часу, малоймовірно, що захворювання вдалося стримати, і очікують, що незабаром з'являться повідомлення про нові спалахи. Щоб стримати поширення вірусу, Китай обмежив транспортування живих тварин в семи провінціях, де зафіксували вірус АЧС, а також в 11 сусідніх провінціях.

У той час як довгострокові наслідки неясні, вже сьогодні обмеження перевезення тварин в Китаї призвело до значних перебоїв у поставках для тварин і/або свинини. Надлишкова свинина тисне на ринки, оскільки виробники поспішають поставити на ринок м'ясо здорових тварин. У той же час ціни в міських центрах, поряд з регіонами в східному і південному Китаї, де поставки продукції зі свинини обмежені, виросли на 40%, так як були введені заборони на транспортування. Rabobank прогнозує, що в найближчі місяці на китайському ринку може з'явитися дуже серйозний дефіцит свинячого м'яса.

Виявлення АЧС на півдні Бельгії викликало серйозне занепокоєння. Небезпека полягає в тому, що популяції свиней в постраждалому регіоні досить великі, і якщо захворювання зачепить поголів'я, важко буде стримати його поширення. Rabobank очікує, що європейські чиновники будуть приймати найжорсткіші заходи біобезпеки, але якщо дикі кабани перенесуть вірус в країни-експортери свинини, такі як Франція чи Німеччина, світова торгівля може істотно постраждати. Будь-яке порушення експорту з провідних європейських країн-експортерів призведе до того, що в Азії виникне дефіцит свинини.

Для північноамериканських виробників і переробників цей прогноз дає підстави для деякого оптимізму. Для американських виробників свиней, як і свинарів Канади і Бразилії, зрив виробництва свинини в ключових регіонах відкриє експортні можливості. Спочатку це, швидше за все, буде «панічна» покупка клієнтами, стурбованими наявністю і вартістю майбутніх поставок свинини. До початку 2019 року Rabobank очікує, що ринки будуть спокійніше сприймати спалахи АЧС і, отже, імпортні потреби. Багато що залежить від країн Західної Європи, які наразі постачають близько 35% світового експорту свинини. Якщо вірус продовжить поширюватися в Європі через популяцію диких свиней, аналітики вважають, що це може створити значний експортний попит на американську, канадську і бразильську свинину, а також значний попит на конкуруючі білки (яловичина, курка і морепродукти).

Проте, зусилля по відновленню безпечних поставок, ймовірно, займуть місяці. Тим часом, китайські споживачі, швидше за все, перейдуть від більш дорогої, дефіцитної свинини до альтернативних білків, таких як курка і навіть яловичина. У незачеплених виробничих зонах Rabobank очікує посилення біозахисту для забезпечення постійного доступу до експортних ринків. 

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Більше новин
Ізохінолінові алкалоїди можуть бути ефективними в годуванні креветок
22-вер-2021

Недавнє дослідження, проведене групою вчених з Таїланду, продемонструвало потенційну вигоду від включення в корми для креветок ізохінолінових алкалоїдів, що містяться в рослині Macleaya cordata.

Це трав'яниста багаторічна рослина, широко поширене в Китаї, де вона давно використовується в традиційній китайській медицині. Згідно з результатами ряду експериментів ці алкалоїди дозволяють поліпшити показники зростання і загальний стан здоров'я креветок. Ізохінолінові алкалоїди рослинного походження є природними активними компонентами різних рослин, включаючи Macleaya cordata. За словами вчених, основні біоактивні алкалоїди ізохіноліну, а саме сангвінарін і хелеритрин, добре відомі своїми протизапальними і антимікробними властивостями. Вони вважаються перспективними для поліпшення загального стану здоров'я і заміни антибіотиків у тваринництві, що було продемонстровано в дослідженнях на свинях, курчатах і рибі. Крім того, вони сприяють поліпшенню показників зростання, апетиту, імуностимуляції, а також зміні мікробіома кишечника і підвищенню стійкості бактеріальної інфекції.

За матеріалами All About Feed

Детальніше
Фермери планують замінити кукурудзу соєю
19-груд-2022

Вирощування кукурудзи має свої нюанси. Якщо минулого року за 3 т кукурудзи можна було купити 1 т карбаміду, то цьогоріч потрібно продати 15 т, щоб купити ті ж самі добрива, без яких ця культура не дає врожай.

Про це AgroPortal.ua розповів власник ФГ «Господар» на Полтавщині Віктор Галич. 

За його словами, на сьогоднішній день кукурудзу з вологою більше ніж 18-19% молотити немає сенсу, а якщо ж все таки змолотити, то є питання, чи вдасться її здати та за які гроші. Ситуація нині складається так, що краще від цієї культури відмовитися на кілька років. У своєму господарстві замінити її планує соєю, адже у їхьому регіоні стабільні врожаї, соя набагато рентабельніша і має перспективу.

«А ще ж пшеницю потрібно підживити, от і питання, адже добрива не подешевшають. Тому перейдемо на такі культури як соя, соняшник, хоча маю надію більше на сою», — зазначає Віктор Галич.

Фермер має в обробітку 200 га, вирощує сою, соняшник, кукурудзу та овочі (30 га). Раніше сіяв 70-80 га кукурудзи, цьогоріч площу під нею зменшив до 20 га. 

Збирати кукурудзу почав 10 днів тому, раніше не давала погода, волога була 19-20%. 14 грудня випало 15 см снігу, тож збирання припинили, тепер чекатимуть весни. 

Проблемною на сьогодні залишається ціна. За словами фермера, минулого року він здавав кукурудзу за такої ж вологості по 5,5-6 тис. грн/т, а зараз — 2,7 тис. грн/т.            

У ФГ «Господар» цієї осені встигли зібрати соняшник з більш-менш нормальною врожайністю. З ним і логістика налаштована краще, олію вивезти легше, ніж вивезти зерно, і плюс ще соняшник невибагливий до добрив. 

«Наступний рік  буде специфічним. Є хороші запаси вологи. Як буде далі, ніхто не знає, але через рясні дощі вимокне вся пожива, а отже весною знову потрібно буде вносити добрива, а їх немає, і грошей на них теж немає. У нашому регіоні до 50% кукурудзи лишилось у полі, тепер поки її зберуть весною, оброблять землю, то посівний процес суттєво затягнеться, та й чи сіятимуться фермери — теж питання», — розмірковує аграрій.

AgroPortal.ua

Детальніше
Оновлено умови ввезення та транзиту українських товарів через територію ЄС
17-трав-2022

 За результатами перемовин з Європейською Комісією та країнами-членами ЄС оновлено умови ввезення та транзиту українських товарів через територію ЄС. Зокрема, досягнуто домовленості щодо транзиту української продукції за допомогою паромного сполучення через румунський пункт пропуску Ісачеа-Орлівка. 

Досягнуто домовленостей щодо здійснення транзиту через ЄС м’яса свинини та яловичини, а також та м’ясних продуктів та композитних продуктів з цих видів м’яса, оброблених відповідно до категорій обробок B-F (відповідно до пункту 1 додатку XXVI до Регламенту (ЄС) № 2020/429).

PigUA.info за матеріалами телеграм-каналу Держпродспоживслужби

Детальніше
Експерти відзначили активність українських виробників курятини на світових ринках
06-трав-2019

За рік Україна збільшила експорт м’яса птиці на 43%. Про це свідчать дані аналітичного відділу Ради з питань експорту продовольства (UFEB), передає УНН.

Так, у лютому 2019 року українські птахівники поставили за кордон 63,9 тис. тонн продукту, що на 43% більше, аніж у лютому 2018 року. У той же час, експорт свинини становив лише 0,14 тис. тонн, експорт яловичини — 6,05 тис. тонн. Вітчизняні виробники свинини просіли з експорту на 69,6%, яловичини — на 12,4%.

Річний імпорт курятини також виріс, але не суттєво. В цілому в лютому в Україну завезли 21,8 тис. тонн м’яса птиці, що на 5,8% більше, ніж у 2018 році.

Для порівняння, імпорт свинини в Україну збільшився одразу на 440,5%, імпорт яловичини — на 33,3%.

Також, за рік Україна суттєво наростила виробництво м’яса птиці — на 6,6% — до 216,8 тис. тонн. За цей же час Україна виробила всього 123 тис. тонн свинини і 33 тис. тонн яловичини. Річний приріст виробництва свинини сягнув 1,4%, яловичини — лишився на рівні минулого року.

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок