Названо ТОП-10 виробників яловичини в Україні за 2019 р.

Вчора, 7 вересня, під головуванням Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка відбулося установче засідання робочої групи з розробки Національної економічної стратегії-2030.

Стратегія є ініціативою Президента та Прем'єр-міністра України. Згідно з дорученням голови Уряду, Центр економічного відновлення є платформою та координатором з її розробки.

«Україні невідкладно треба відійти від моделі розвитку, в якій конкурентні переваги зумовлені переважно використанням природних ресурсів та дешевої робочої сили. Натомість ми маємо побудувати інноваційну модель, пріоритетами якої є розвиток виробництва та торгівлі продукцією з вищою доданою вартістю, високий технологічний рівень виробництва, кваліфікована високооплачувана робоча сила, економія енергії та інших видів природних ресурсів і новаторський стиль управління. Саме на такий шлях розвитку й має бути направлена наша стратегія», — заявив Міністр.

Він додав, що офіційному старту передувала відповідна робота експертних організацій, наукових установ і урядових інституцій. Сама робота над Стратегією розпочнеться з визначення конкретних економічних показників, яких потрібно буде досягти країні.

Національна економічна стратегія — це головні вектори, за якими буде розвиватися Україна: стимули для промисловості, стимули для агросектору, стимули для видобування, транспортні коридори, стимули для IT та R&D, стимули для інфраструктури та внутрішніх перевезень, стимули для енергетичного сектору.

Ініціативи, закладені у стратегії, будуть виділені у державні цільові програми і почнуть реалізовуватися вже з 2021 року.

Акселераторами переходу до інноваційної моделі мають стати:

— Зміни у підходах до державного управління. Необхідно забезпечити чіткий розподіл відповідальності, усунути дублювання повноважень, викорінити корупцію, забезпечити верховенство права.

— Зміни у якості економічного зростання. Без економічного зростання неможливо подолати бідність та забезпечити підвищення рівня життя широких верств населення. Необхідними є зміни саме у якості економічного зростання — воно має стати інноваційним, інклюзивним та стійким.

— Зміни у політиці зайнятості — зайнятість із гідною оплатою праці скорочує як абсолютну, так і відносну бідність, зменшуючи завдяки цьому нерівність.

— Зміни у сферах охорони здоров’я і освіти. Освітні процеси сьогодні мають враховувати тенденції майбутнього. Мають оновлюватися освітні стандарти, освітній процес повинен будуватися на основі інклюзивності та цифровізації, формуватися та розвиватись освітньо-наукові кластери.

«Економічне благополуччя країни напряму залежить від сфери охорони здоров’я. Пандемія коронавірусу показала, що необхідно вкладати ресурси як у побудову сильної системи охорони здоров’я та забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, так і налагодження власного виробництва критично необхідної продукції», — зауважив Ігор Петрашко.

Задля успішної розробки Стратегії на платформі Центру економічного відновлення буде створене 20 робочих груп із залученням фахівців Уряду, Міністерств, аналітичних центрів, інститутів, міжнародних організацій, бізнесу та бізнес-асоціацій.

kmu.gov.ua

У Міністерстві юстиції зареєстровано наказ Мінекономіки, який затверджує низку розпорядчих документів з метою підвищення ефективності діяльності органів державного контролю у сфері законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин.

«Міністерство запропонувало новий та зручний підхід до інспектування, який дозволяє розмежувати загальні та специфічні гігієнічні вимоги, як до операторів ринку, так і до харчових продуктів. Це гарантуватиме дотримання прав та законних інтересів підприємців, підвищить рівень захисту здоров’я споживачів. Крім того, буде забезпечено об'єктивність, прозорість та неупередженість здійснення державного контролю», — зазначив заступник Міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка.

Він додав, що наказ Мінекономіки, зокрема, приводить процедури заходів державного контролю до вимог європейського законодавства, забезпечує принцип пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров’я людини перед будь-якими іншими інтересами та цілями у сфері господарської діяльності.

Так, наказом затверджено уніфікацію актів державного контролю, а саме:

• в частині загальних гігієнічних вимог;
• спеціальних гігієнічних вимог до окремих харчових продуктів тваринного походження (молока та молочних продуктів, м’яса птиці);
• гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів на потужностях, розташованих у закладах загальної середньої освіти;
• вимог до тверджень про поживну цінність харчових продуктів та тверджень про користь для здоров'я харчових продуктів;
• спеціальних вимог до маркування харчових продуктів.

Також затверджено форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про корми. Крім того, вперше для використання компетентним органом — Держпродспоживслужбою — затверджено уніфіковані зразки інших розпорядчих документів:

• посвідчення (направлення) на проведення заходу державного контролю;
• припис про усунення порушень вимог законодавства, та ін.

Варто наголосити, що наказ Мінекономіки № 143−22 набирає чинності з дня його офіційного опублікування та скасовує наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08 серпня 2019 року № 447.

me.gov.ua

З початку року Україна експортувала 4,7 тис. голів живої великої рогатої худоби, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2020 року.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

У січні експорт живої ВРХ становив $2,5 млн, що у 2,5 раза більше, ніж у січні минулого року. 

Найбільшими імпортерами вітчизняної живої ВРХ протягом січня цього року стали такі країни:

• Ліван — $1,3 млн;
• Йорданія — $758,4 тис.;
• Узбекистан — $403 тис.

За перший місяць 2021 року з-за кордону в Україну ввезли 144 голови ВРХ, що в 3,2 раза більше у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року.

У грошовому еквіваленті це на 3,3 раза більше — до $345,3 тис. Зокрема, велику рогату худобу у січні імпортували з:

• Данії ($214,4 тис.),
• Чехії ($131 тис.).

Валовий надій молока за 10 місяців поточного року склав 7 млн 528,4 тис. т, що на 6% менше, ніж за відповідний період минулого року. Це відбулось за рахунок значного падіння виробництва в господарствах населення.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Співвідношення промислового та молока від населення за період склало 30,6% до 69,4%.

Промисловий сектор:

Сільськогосподарські підприємства забезпечили 2 млн 305,8 тис. т молока-сировини, що на 0,6% менше, ніж на цю дату торік. Найбільший приріст обсягів забезпечили господарства Тернопільської (+13,9%; 97,6 тис. т), Херсонської (+10,1%; 41,5 тис. т) та Вінницької (+5,9%; 187,8 тис. т) областей. При цьому, основний вал забезпечили товаровиробники Полтавської (326,7 тис. т), Черкаської (242,3 тис. т) та Харківської (206,6 тис. т) областей.

Господарства населення:

Господарства населення виробили 5 млн 222,6 тис. т молока, що на 7,2%, менше, ніж минулоріч. Найбільше цьому сприяло падіння виробництва у Харківській (-20,6%; 160,6 тис. т), Черкаській (-14,2%; 120,2 тис. т) та Херсонській (-13,6%; 165,7 тис. т) областях.

Яна Лінецька зазначає, що особливих змін в динаміці до кінця року очікувати не варто.

«Швидше за все, річне падіння обсягів залишиться в межах 5−6%. Промисловий сектор покаже стабільність виробництва з символічним скороченням в межах відсотка. А от домогосподарства закінчать рік зі значним мінусом в межах 8−8,5%. Події наступного року будуть залежати, як ніколи, від урядових рішень. Галузь дійшла тієї критичної точки, коли без прийняття впливових підтримуючих дій далі руху немає. Найперше потрібно вирішувати питання податкового навантаження, як на товаровиробників, так і на споживачів, та збільшувати дотування галузі скотарства та молокопереробки», — говорить експертка.

Прес-служба Асоціації виробників молока