Названі найбільші споживачі української курятини

Згідно з даними нового дослідження речовина під назвою галакто-глюкоманнан, отримана за допомогою переробки голок ялини, може бути багатообіцяючою альтернативою сполучної сировини.

За оцінками аналітиків, обсяг світового ринку кормових сполучних речовин зростає в середньому на 3% на рік, і до 2025 року досягне більше 5 млрд євро. Зростання ринку пов'язаний з тим, що все більша кількість гравців оцінюють переваги, запропоновані цими продуктами, які можуть зменшити кількість виділених пилоподібних частинок в кормах, а також знизити експлуатаційні витрати при їх застосуванні.

Кормові сполучні речовини на основі лігносульфонатів сьогодні представляють найдинамічніший сегмент. Разом з тим продукти, доступні сьогодні на ринку, є досить дорогими, і пошук дешевих альтернатив триває. Галакто-глюкоманнан може стати одним з них вже протягом найближчих декількох років.

За матеріалами All About Feed

Впродовж останніх 10-ти років кількість внесених агрохімікатів у ґрунт збільшилась з 58 до 125 кг поживних речовин на 1 гектар посівної площі, що в свою чергу сприяє відновленню природної родючості ґрунту в Україні. Про це повідомили у відділі інформаційної політики та зв’язків з громадськістю Міністерства аграрної політики та продовольства України у відповідь на журналістський запит УНН.

"В Україні протягом останніх десяти років спостерігається позитивна тенденція збільшення кількості внесених агрохімікатів з 58 до 125 кг поживних речовин на 1 гектар посівної площі, що наближає нас до середньоєвропейських показників з урахуванням природної родючості ґрунтів, що дозволило забезпечити у 2018 році найбільший за всі роки існування самостійної України урожай зернових культур в межах 70,1 млн тонн. Збільшення внесення мінеральних добрив, посів сидератів та використання рослинних решток дало змогу максимально наблизитись до бездефіцитного балансу поживних речовин", - йдеться у повідомленні.

Зазначено, що основним із головних завдань аграріїв для отримання сталих урожаїв є внесення мінеральних та органічних добрив у визначених для ефективного живлення рослин дозах, з урахуванням запланованої урожайності, із дотриманням оптимального співвідношення між елементами живлення, що є об’єктивною необхідністю для забезпечення бездефіцитного балансу поживних речовин та збереження родючості ґрунтів.

"Одним із напрямків своєї роботи Мінагрополітики вбачає у встановленні дієвого державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства в питанні охорони, збереженні та відновленні родючості ґрунтів всіх категорій і форм власності та впровадження економічного стимулювання землекористувачів та орендарів земельних ділянок в разі їх дбайливого та господарського підходу до їх використання", - додали у відомстві.

У міністерстві також зауважили, що вирощування всіх без виключення сільськогосподарських культур, а не тільки соняшнику, ріпаку і сої зумовлюють втрати поживних речовин, які містяться в ґрунті та визначають його родючість і цим самим призводять до зниження агрохімічних показників (втрата гумусу, підвищення кислотності, вмісту азоту, фосфору і калію)

Джерело: УНН

За підсумками серпня середня ціна за 100 кг молока в ЄС-28 становила 34,48 євро за 100 кг. Це на 0,82% вище ціни липня та на 30,46% показника серпня минулого року.

Повідомляє milkUa.Info за даними аналітичного відділу Асоціації виробників молока (АВМ).

Активний ріст ціни в регіоні дав поштовх до нарощення обсягів виробництва: у червні було вироблено 13,4 млн. т молока, що на 211 тис. т більше, ніж минулоріч.

Проте загальне виробництво молока в регіоні за перше півріччя 2017-го скоротилося на 452 тис. т — до 79,3 млн. т.

Найбільше скорочення виробництва торкнулось країн-лідерів: Німеччина (16 млн. т від початку року; -3,2%), Франція (12,8 млн. т; -2,8%).

milkua.info

Роботу над відкриттям нових ринків збуту Держпродспоживслужба проводить у першу чергу з урахуванням запиту бізнесу. Тому активна позиція суб’єктів господарювання щодо формування чітких пріоритетів дозволить більш ефективно і цілеспрямовано будувати політику держави у питаннях експорту української продукції на міжнародні ринки.

На цьому наголосив Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа.

За його словами, у поточному році завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу відбулося розширення географії експортних поставок продукції тваринного походження. Також він наголосив, що кількість українських підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження, збільшилася до 728.

У тому числі за ‎2016 2017 роки було відкрито та відновлено експорт до країн ЄС (молочні продукти), КНР (молочні продукти, яловичина), Ізраїлю (столове яйце, корми для домашніх тварин), Об'єднаних Арабських Еміратів (м'ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м'ясо овець та продукти з нього), Королівства Саудівська Аравія (м'ясо птиці та продукти з нього), Єгипту (яловичина), Гонконгу (столове яйце), Чорногорії (м'ясо птиці, мед), Сербії (м'ясо птиці), Боснії та Герцеговина (м'ясо птиці), Лівану і Танзанії (м'ясо птиці та продукти з нього).

На даний час Україна може здійснювати експорт продукції до країн-членів ЄС з 281 українського підприємства. Із цієї кількості 100 підприємств — виробники харчової продукції (молоко та молочні продукти -16, м'ясо птиці — 7, продукти з м'яса птиці — 2, риба та рибопродукти — 20, яйця та яйцепродукти — 2, мед бджолиний — 52, кишкова сировина та коллаген — по 1).  

«Це досить прийнятні результати, і ми прагнемо їх постійно покращувати. І у цьому процесі нам потрібен зворотний зв'язок з бізнесом і бізнес-асоціаціями: адже саме ви задаєте тональність нашій роботі у цьому напрямку. Тому просив би чіткіше вибудовувати свої пріоритети як в розрізі товарної лінійки, так і в розрізі країни-призначення, щоб ми могли ці комунікації відстоювати з розумінням пріоритетів бізнесу», — наголосив Володимир Лапа.

milkua.info за матеріалами Прес-служба Держпродспоживслужби