Асоціація «Свинарі України» (АСУ) у співпраці з Департаментом сільського господарства зарубіжних країн Міністерства сільського господарства США (FAS USDA) реалізують в Україні проєкт «Забезпечення здоров'я тварин в Україні».
Найбільший напрям проєкту — дослідження з визначення ризиків поширення хвороб у ланцюзі виробництва свинини. У рамках співпраці з Держпродспоживслужбою передбачено опитування серед 550 гравців ринку (промислові ферми, домогосподарства, мисливські угіддя, територіальні органи компетентного органу, приватні ветеринари та заготівельники) з метою оцінки ризиків поширення хвороб свиней, у тому числі африканської чуми (АЧС), дотримання протоколів біобезпеки, а також практики застосування протимікробних препаратів в умовах війни.
«Наразі з 300 домогосподарств опитано третину — 100 респондентів з 9 областей України. За результатами опитування можна зробити висновок про низький рівень обізнаності щодо африканської чуми свиней (АЧС). Так, лише 23% опитаних відповіли, що ця хвороба не лікується. При цьому жоден респондент не знає симптомів АЧС. Дуже низький відсоток — 18% — заявив, що при підозрі на АЧС повідомлятиме спеціаліста ветеринарної медицини. Розуміння важливості біобезпеки також бажає кращого: лише 45% опитаних вважають, що перш ніж зайти до свиней треба вимити руки; близько 20% пораються біля свиней, не змінюючи взуття чи одягу. Цікавим є результати розуміння факторів ризику поширення хвороб: на думку лише 40% джерелом інфекції може бути корм. Значно більша кількість респондентів обрала варіант комахи і гризуни, а не свині, коли йшлося про потенційних носіїв хвороб. При цьому важливо, що 86% власників свиней, купуючи молодняк, не вважають за потрібне побачити ветеринарний документ, що підтверджує статус здоров'я тварини. Натомість покладаються на слово продавця або визначають стан здоров’я на око», — зауважила Оксана Юрченко, Президент Асоціації «Свинарі України».
Опитування вже на цьому етапі демонструє низький рівень розуміння, що таке антибіотики та антибіотикорезистентність. Так, тільки 15% опитаних відповіли, що антибіотики застосовують для лікування бактеріальних захворювань тварин (а не вірусних). 17% дали обрали правильне визначення терміну «антибіотикорезистентність». Решта або не знає, або вважає, що це діагноз, за якого треба застосовувати протимікробні препарати.
«Це лише перші результати, попереду ще 2/3 подібних інтерв’ю. Однак ті дані, які ми вже отримали, демонструють важливість просвітницької роботи й донесення до людей усіма можливими каналами не лише інформації щодо африканської чуми свиней, а й щодо важливості біобезпеки та антибіотикорезистентності», — додають в АСУ.
У грудні відбулася перша оцінка біобезпеки свиногосподарства на деокупованих територіях. З рішень, які варто відзначити, як кращі, — підземна галерея, що веде до виробничих приміщень з тваринами. Завдяки їй мінімізується контакт з оточенням та, відповідно, ризик занесення патогенів. В Україні таким підходом можуть похвалитися одиниці господарств. Проте в умовах війни він має переваги не лише з точки зору біобезпеки ферми, а й безпеки персоналу, перетворюючись на надійне бомбосховище.
Наразі робота за усіма напрямами проєкту продовжується, а про подальші його результати читайте у наступних номерах журналу «Прибуткове свинарство: воєнний дайджест».
