Наказ Міністерства аграрної політики про дозвіл експлуатації транспорту без реєстрації

Як російська агресія вплинула на агросектор України, які рішення потрібні для усунення браку обігових коштів у аграріїв, як розв’язати проблеми складної та дорогої логістики та яким загалом буде 2023 рік для галузі? Ці питання обговорювалися в рамках презентації аналітичного дослідження «Аналіз впливу війни на агросектор України», проведеного Центром Економічного Відновлення та EasyBusiness.

В онлайн-обговоренні аналітичного дослідження Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) взяв участь Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Він зазначив, що поточний рік доволі непростий для агросектору, очікувано, що зі складнощами доведеться зіткнутися і наступного року.

Основними проблемами українського АПК є труднощі з експортом, дорога логістика та занизькі ціни на зерно для фермерів. Несприятливі погодні умови та енергетична криза також негативно впливають на діяльність аграріїв.

Микола Сольський зауважив, що вже зараз вживаються кроки задля зменшення наявних ризиків для АПК.

«Ми працюємо над тим, щоб збільшити для аграріїв об'єм кредитування на наступний рік. Домовляємося зі Світовим банком про можливість продовження програми 5−7-9. Обговорюємо питання збільшення кредитних лімітів. На реалізацію наших ініціатив потрібно трохи часу», — зазначив Микола Сольський.

Він додав, що в бюджеті передбачаються програми підтримки для найменших агровиробників. Для найбільших — втілюються проекти AFC (Міжнародної фінансової корпорації).

Також Микола Сольський повідомив, що Мінагрополітики спільно зі Світовим банком готує програму компенсації вартості встановлення генераторів або твердопаливних котлів на елеваторах.

«Є окремі точкові програми, які будуть взимку і матимуть пріоритет на деокупованих територіях. Першочергове — це компенсація по генераторах або щось подібне. Ми зі Світовим банком наразі це опрацьовуємо», — сказав Міністр.

Попередньо, програма має запрацювати з 1 січня. Заявки будуть прийматися через Державний аграрний реєстр.

Також під час заходу Міністр прокоментував вартість перевезень для агровиробників. Микола Сольський підкреслив, що система тарифоутворення на послуги перевезення потребує узгодження між усіма сторонами процесу.

Окремо Міністр зупинився на обговоренні гуманітарної програми Grain from Ukraine, підкресливши важливість її реалізації.

minagro.gov.ua

Під час пандемії необхідно використати унікальну можливість, аби посилити присутність України на багатьох міжнародних ринках.

«Впровадження повноцінного інституту агрострахування, реалізація національного проекту зрошення і меліорації та формування національної стратегії з відновлення тваринництва — це ключові базиси розвитку аграрного сектору у 2021 році», — заявив міністр. 

За словами Лещенка, наразі завдання уряду — укріплювати та посилювати позиції агросектору, якщо є бажання формувати якість на додану вартість на кожну тонну виробленої с/г продукції.

«У цьому контексті нам важливі і реалізація національного проекту зрошення і меліорації, і формування нових агрохабів, і забезпечення розвитку нішевих культур. Сьогодні в агросекторі є величезний запит на забезпечення с/г продукцією країн, які в структурі імпорту становлять більше 70%», — пояснює урядовець.

Так, Україна є потенціальним торгівельним партнером як на Близькому Сході, так і в Південно-Східній Азії. Ключову роль у відкритті нових експортних ринків має відігравати відновлене Міністерство аграрної політики та продовольства України.

«Нам потрібно сьогодні формувати нову стратегію з розширення ринків збуту. Адже кожна країна в умовах пандемії розуміє, що продовольча безпека є визначальним фактором забезпечення життєдіяльності суспільства. Тож, Україна має використати ці унікальні можливості аби посилити свою присутність на багатьох міжнародних ринках», — вважає Лещенко.

Однак, у період відсутності профільного Міністерства Україна втратила експортні можливості по деяким країнам і напрямкам.

«Сьогодні важливо не дивитися в минуле. Ми маємо використати унікальну можливість для агросектору, щоб забезпечити валовий приріст галузі і забезпечити стабільне находження до України валютної виручки, створення нових робочих місць та стимулювання розвитку суміжних галузей», — підсумував міністр. 

agravery.com

Інвестори по всьому світу знову стали будувати комбікормові заводи, свідчать дані опитування, проведеного журналом WorldGrain. Відзначається, що продовольча і комбікормова галузі постраждали не так сильно від пандемії, як деякі інші сектори економіки.

Проте хвиля невизначеності змусила інвесторів відкласти цілий ряд проектів. Частково цей тренд був обумовлений міжнародними обмеженнями на пересування, в результаті якого фахівці не могли дістатися до місця будівництва.

Разом з тим представники галузі, опитані журналом, відзначають відновлення інвестиційної активності в комбікормової галузі. Зокрема, нові заводи сьогодні масово будуються в Південній Америці і деяких інших регіонах світу.

За матеріалами WorldGrain

У зв'язку з війною в Україні відбудуться певні зміни в структурі посівних площ. Головні зусилля сільгоспвиробників будуть спрямовані на те, щоб у максимально короткі терміни виростити те, що потрібно всередині країни.

Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук в коментарі  BBC.

«Всі розуміють, що йде війна. Експорт — не експорт, але ставки на кукурудзу та соняшник вже не будуть такими високими. Нам потрібно думати над забезпеченням продовольчої безпеки всередині країни. І щоб було чим годувати ЗСУ», — пояснює Денис Марчук.

За його словами, варто очікувати, що цьогоріч у західних регіонах буде більше гречки, гороху — «того, що можна вже влітку зібрати і принаймні себе забезпечити продовольством на цей період часу».

А от українського рису цього року не буде, оскільки ця культура вирощується в південній зоні. Проте очікується, що з цукром і картоплею проблем бути не повинно.

agroportal.ua