Аграрії сіятимуть культури, враховуючи потреби внутрішнього ринку

1. Повідомлення про захворювання

Період: 01–15.09.2017 року

2. Узагальнення та найбільш значимі події

• Канада: у провінції Манітоба діагностовано інфекційну анемію коней.
• Польща: на 12.07. 2017 року з початку епізоотії зафіксовано 97 спалахів АЧС серед домашніх свиней.

3. Ступінь ризику:

по АЧС – значний.

4. Прогноз: 

по АЧС – несприятливий.

www.vetlabresearch.gov.ua

Якщо найближчим часом українські свиногосподарства не змінять стратегій управління та виробництва, велика частка операторів ринку можуть взагалі припинити діяльність, вважає виконавчий директор Асоціації «М’ясної галузі» Микола Бабенко.

На думку експерта, майбутнє галузі – за великими консолідованими компаніями чи об’єднаннями підприємств. Що ж до майбутнього співіснування тваринних комплексів поряд із такими консолідованими компаніями, Микола Бабенко зазначає: «Є декілька сценаріїв. Зрозуміло, що кон’юнктура для таких компаній погіршиться — в першу чергу м’ясопереробні підприємства використовуватимуть власну або кооперативну сировину. Крім того, за рахунок оптимізації витрат, собівартість м’яса в інтегрованих компаніях або кооперативах стане нижчою, що знову ж вдарить по конкурентоздатності окремих свинокомплексів. А ще в Україні поширені в агробізнесі підприємства – соціальні проекти, які працюють не заради прибутку, а заради працевлаштування пайовиків. З відкриттям ринку землі «соціальні проекти» втратять сенс, з 2021 року нас очікує масове закриття неефективних свинокомплексів і молочних ферм. Просто лишити все, як є, вже не вийде».

Пан Бабенко вважає, що стабільний розвиток галузі свинарства можливий за умови об’єднання невеликих підприємств та зниження собівартості виробництва.

Meat-Inform

Впродовж останніх 10-ти років кількість внесених агрохімікатів у ґрунт збільшилась з 58 до 125 кг поживних речовин на 1 гектар посівної площі, що в свою чергу сприяє відновленню природної родючості ґрунту в Україні. Про це повідомили у відділі інформаційної політики та зв’язків з громадськістю Міністерства аграрної політики та продовольства України у відповідь на журналістський запит УНН.

"В Україні протягом останніх десяти років спостерігається позитивна тенденція збільшення кількості внесених агрохімікатів з 58 до 125 кг поживних речовин на 1 гектар посівної площі, що наближає нас до середньоєвропейських показників з урахуванням природної родючості ґрунтів, що дозволило забезпечити у 2018 році найбільший за всі роки існування самостійної України урожай зернових культур в межах 70,1 млн тонн. Збільшення внесення мінеральних добрив, посів сидератів та використання рослинних решток дало змогу максимально наблизитись до бездефіцитного балансу поживних речовин", - йдеться у повідомленні.

Зазначено, що основним із головних завдань аграріїв для отримання сталих урожаїв є внесення мінеральних та органічних добрив у визначених для ефективного живлення рослин дозах, з урахуванням запланованої урожайності, із дотриманням оптимального співвідношення між елементами живлення, що є об’єктивною необхідністю для забезпечення бездефіцитного балансу поживних речовин та збереження родючості ґрунтів.

"Одним із напрямків своєї роботи Мінагрополітики вбачає у встановленні дієвого державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства в питанні охорони, збереженні та відновленні родючості ґрунтів всіх категорій і форм власності та впровадження економічного стимулювання землекористувачів та орендарів земельних ділянок в разі їх дбайливого та господарського підходу до їх використання", - додали у відомстві.

У міністерстві також зауважили, що вирощування всіх без виключення сільськогосподарських культур, а не тільки соняшнику, ріпаку і сої зумовлюють втрати поживних речовин, які містяться в ґрунті та визначають його родючість і цим самим призводять до зниження агрохімічних показників (втрата гумусу, підвищення кислотності, вмісту азоту, фосфору і калію)

Джерело: УНН

Керівник мережі АЗС «Prime group» Дмитро Льоушкін оцінив запаси пального в Україні, враховуючи початок посівних робіт.

Про це повідомляє pogliad.ua, пише agronews.ua.

«Якщо коротко, то ситуація складна, від слова капець… Залишки на нафтобазах успішно з’їдені за останні пару тижнів. Ринок ожив і аграрії пожвавилися, почали атакувати АЗС, бо на них зараз ресурс дешевше, ніж на нафтобазах», — написав він у Facebook.

Експерт зазначив, що оптова ціна за літр «породистого» дизелю — 40 гривень, бензин марки «Євро-3» на гривню-дві дешевше. На АЗС ціна 37,05 грн за літр — це верхня планка, що дозволено державним регулюванням. Тому всі активно переходять на так звані преміальні сорти пального.

«По суті це те ж саме пальне, але на нього не поширюється держрегулювання. Ось така лазівка. Без цієї лазівки всі АЗС засяють нулями, без варіантів», — вважає Льоушкін.

Він розповів, що «аграрії атакують АЗС, а там, де ліміт по 20 літрів в одну особу, там шикуються черги бабусь з каністрами від найближчого колгоспу, до тих пір, поки не висушать заправку».

Експерт зазначив, що через війну поставки пального морем заблоковані, також, відповідно, не надходить пальне з Білорусі і РФ, які давали левову частку ринку.

Залишилися тільки поставки з Європи, де немає зайвого ресурсу і вкрай складна логістика.

«Висновок поки такий: нас чекає дефіцит ресурсу у квітні, і я не впевнений, що вдасться не зірвати посівну. Є, звичайно, хитрі рішення, але на них потрібна добра воля уряду. Наприклад, перекачувати цистерни прямо на кордоні або спростити правила перевезень бензовозами», — написав Льоушкін.

milkua.info