Над світовим ринком м'яса птиці нависла невизначеність

29-вер-2021

COVID-19 залишається непередбачуваним чинником, який може струсити ринки і дисципліну поставок в деяких нестабільних регіонах, таких як Європа і Південно-Східна Азія.

Світовий прогноз на 4 квартал 2021 року выдносно позитивний, із високим попитом, що зберігається, і обмеженою пропозицією, відносно стабільними (але високими) цінами на корми і подальшим збільшенням обсягів торгівлі за рахунок відновлення громадського харчування. Однак в деяких країнах це викликало побоювання з приводу інфляції продовольства. Неоднозначним для прогнозів залишається Covid-19. Згідно з останнім квартальним звітом Rabobank в залежності від розвитку Covid-19, він може струсити ринки і дисципліну поставок в деяких найбільш уразливих зонах, таких як Європа і Південно-Східна Азія.

Сильніші умови місцевого ринку існують у всіх ключових регіонах, за винятком Південно-Східної Азії, через відновлення економіки і щодо обмеженої місцевої пропозиції. Аналітики вважають, що США, Мексика, Росія та Японія мають справу з особливо сильними ринками з хорошою прибутковістю для місцевих виробників.

Зростання пропозиції в другому півріччі 2021 року обмежене в багатьох регіонах проблемами з доступністю робочої сили, які особливо впливають на виробництво в США, Великобританії і Таїланді. Крім того, постійні ризики пташиного грипу і високі ціни на корми впливають на пропозицію в усьому світі. Очікується, що ціни на корми залишаться відносно незмінними, з деяким підвищенням цін на пшеницю через слабші пропозиції з ЄС і Росії. Ціни на соєвий шрот падають через раціоналізації попиту і більш орієнтованого на олії підходу переробників.

У другому кварталі 2021 року світовий торгівля значно відновилася, при цьому обсяги торгівлі досягли історичного максимуму. У доповіді говориться, що Бразилія і США отримали найбільшу вигоду від сильної торгівлі, в той час як експорт з Європи, Росії та України знизився через пташиний грип і уповільнення імпорту з Китаю.

ptichki.net

Більше новин
Швеція закупить в Україні пшениці для голодуючих регіонів світу на $100 млн
02-вер-2022

Уряд Швеції оголосив, що викупить в України щонайменше 40 тис. т пшениці для країн світу, де є ризик масового голоду.

Про це йдеться у повідомленні уряду Швеції, пише «Громадське».
Зерно закуплять у межах пакета допомоги Україні на один мільярд шведських крон (орієнтовно $100 млн), про який у Швеції оголосили раніше.
Як пояснили у Швеції, країна викупить зерно та оплатить його доставку до країн з найбільш гострою проблемою голоду — Ефіопії, Ємену, Афганістану — у межах Всесвітньої продовольчої програми ООН.

agroportal.ua

Детальніше
ФАО: ціни на свинину почали відновлюватися у серпні
04-вер-2020

Об'єднаних Націй (ФАО), в серпні, як і протягом двох попередніх місяців, світові ціни на продовольство зростали під впливом зміцнення попиту і зниження курсу долара США.

Так, у серпні середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО, що відображає міжнародні ціни на основні продовольчі товари, склало 96,1 пункту, що на 2% вище липневого показника, та сягає максимального рівня з лютого 2020-го року.

Індекс цін на м’ясо у серпні зупинився на позначці 93,2 пункти. У порівнянні з попереднім місяцем показник майже не змінився. Якщо взяти до уваги аналогічний період минулого року, то ціни просіли на 9,1 пункту (8,9%). У серпні котирування м’яса великої рогатої худоби та птиці знизились, що було спричинено слабшими темпами закупівель імпорту, не дивлячись навіть на зменшення забою та переробки тварин в ключових регіонах виробництва. Тим часом котирування цін на баранину впали через слабкий імпортний попит.

Після чотирьох місяців постійного просідання ціни на м'ясо свиней почали зростати. На це вплинуло збільшення обсягів імпорту до Китаю. Пропозиція у світі, натомість, дещо скоротилася через зменшення середньої забійної ваги, а також призупинення роботи м’ясопереробних підприємств у деяких регіонах.

PigUA.info за матеріалами fao.org

Детальніше
В Україні вже посіяли 150 тис. га ярих культур
25-бер-2022

Українські сільгоспвиробники станом на 24 березня 2022 р. посіяли 150 тис. га ярих культур.

Основні культури, які зараз засіваються, — це кукурудза, соя, соняшник, просо, гречка, овес та цукровий буряк, говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Вже бачимо, що на Херсонщині, Одещині, Миколаївщині, незважаючи ні на що, під українськими прапорами посівна розпочалася», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. 

Він додав, що з огляду на ситуацію в країні, очікується зменшення площ посівів високомаржинальних культур, а саме соняшнику та кукурудзи, натомість збільшаться площі посівів простіших у виробництві культур, але важливих з погляду продовольчої безпеки. Насамперед це посіви гороху, ячменю та вівса. 

«Ці культури раніше були нішевими, але вони простіші з погляду технології, тим не менш, є важливими для харчування людей. Тому буде такий зсув від експортоорієнтованих культур до культур продовольчих, для внутрішнього споживання», — зауважив перший заступник міністра. 

Також Тарас Висоцький наголосив, що через повномасштабне вторгнення площі посівів в Україні можуть зменшитися на 30%, що негативно відобразиться на продовольчій безпеці країн, які імпортували українську аграрну продукцію. Це приблизно 100 млн людей країн Північної Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії.

agroportal.ua

 

Детальніше
До країн ЄС мають право експорту 333 українські підприємства
21-лют-2020

До країн Європейського Союзу мають право експорту 333 українських підприємства, з яких 153 підприємств-виробників продукції для споживання людиною, 180 — підприємств-виробників нехарчової продукції.

Про це повідомила т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко під час презентації результатів роботи у 2019 році, яка відбулась 20 лютого 2020 року, йдеться на сайті відомства. 

За її словами, із зазначеної кількості підприємств-виробників продукції для споживання людиною більшість (72 підприємства) мають право експорту до ЄС меду, 27 — рибних продуктів, 22 — молочних продуктів, 17 — равликів живи охолоджених, 8 — м'яса птиці та м’ясних продуктів, 4 — яєць та яєчних продуктів, по одному — кишкової сировини та колагену.

«Україна на сьогодні є однією із найбільших виробників та експортерів сільськогосподарської продукції. Ми виробляємо практично всі товарні позиції тваринницької та рослинницької продукції, яка експортується на міжнародні ринки, і вона викликає довіру у закордонних споживачів», — повідомила Ольга Шевченко.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок