До країн ЄС мають право експорту 333 українські підприємства

У США втрати від маститу на корову в середньому становлять 1−2 тис. доларів у рік. Яких економічних збитків зазнає український фермер?

Асоціація виробників молока (АВМ) підрахувала: якщо мастит виявлено вчасно та уражена одна чверть вимені, то день лікування однієї корови без використання антибіотику коштує 117 грн., а з використанням — 177 грн. Курс лікування, як правило, триває три дні. Відповідно, на одну корову ви витрачаєте 351 та 531 грн. У калькуляцію не включали кошти, які господарство недоотримує через зменшення продуктивності корови, витрати на діагностику, профілактику, додаткову робочу силу, зниження якості сировини (через потрапляння інгібуючих речовин) та вартості продукції.

Та чи можна бути впевненим в успішності лікування? Застосований препарат не завжди приносить результат. Тоді курс лікування повторюється. Відповідно подвоюється сума витрат — 702 грн./корова без антибіотика, 1062 грн./корова з антибіотиком. Однак не виключено, що доведеться лікувати корову і втретє, і вчетверте.

Нерідко на фермі протимікробний препарат обирають методом проб і помилок, бо не вважають за необхідне визначати збудник маститу та його чутливість до різних видів антибіотиків. Однак такі дослідження — важливий інструмент контролю маститу на фермі. Якщо виявити збудник та підібрати правильне лікування впродовж перших трьох діб після захворювання, то тварина повертається до попередньої продуктивності. Якщо ж це більше 2−3 днів, продуктивність, як правило, не відновлюється.

Нагадуємо, що при АВМ працює сучасна лабораторія контролю якості молока Uman Labs: до ваших послуг оперативні аналізи фізико-хімічних показників молока, а також мікробіологічні дослідження молока, змивів із доїльного обладнання та інших поверхонь на МТФ на ідентифікацію збудників захворювань та визначення їх чутливості до антибіотиків, а також лабораторний супровід та UL Mastitis Kit.

Прес-центр АВМ

У червні 2022 року Україна імпортувала 9 000 т свинини, що у 4 рази більше порівняно з червнем 2021 року, оскільки країна продовжує боротися із перебоями внутрішнього виробництва.

За оцінками Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) імпорт свинини в Україну підскочив на 46% порівняно з травнем 2022 року. Країна імпортує свинину з Європейського Союзу, переважно з Польщі, Данії та Нідерландів.

Зміни у оподаткуванні
Певною мірою зростання імпорту свинини пов'язане з рішенням уряду відновити з 1 липня ПДВ та мита на імпорт свинини, пояснив аналітик УКАБ Максим Гопко. У зв'язку з цим, деякі імпортери поспішили зробити запаси свинини.

Попередні роки Україна мала квоту на безмитний імпорт 20 000 т свинини на рік. Для стабілізації внутрішнього ринку цього року було скасовано ПДВ та імпортне мито на свинину, тому у січні-травні Україна імпортувала 22 300 т свинини.

Свиноферми, які постраждали від воєнних дій

Іншим важливим фактором, що сприяє зростанню імпорту, є падіння внутрішнього виробництва, оскільки свинарі зі східних та південних регіонів України були змушені тимчасово піти з ринку, каже Гопко. Внаслідок цього оптові ціни різко зросли, додав він.

До 20% свинарських потужностей в Україні зараз перебувають на територіях, контрольованих російськими військами. Крім того, численні ферми в інших частинах України страждають від численних проблем, таких як відключення електрики та нестача робочої сили.

Дешевші корми

«Найближчим часом ціни на свинину та інші [продовольчі] товари в Україні зростатимуть через високу інфляцію. Але вартість м'яса суттєво залежить від ціни на корми, які в Україні залишаються дешевшими порівняно із середньосвітовими. Крім того, збільшення імпорту в червні підтримає внутрішній попит і не дозволить цінам швидко зростати», — додав Гопко.

У червні Асоціація «Свинарів України» повідомила, що ціна на комбікорм у деяких регіонах України впала майже вдвічі через близькість воєнних дій.

Ціни впали через надлишок пропозиції, оскільки Україна виробляє більше зерна, ніж може потребувати внутрішній ринок, і фермери на південному сході часто поспішають позбутися запасів зерна, щоб отримати гроші на підтримку роботи.

З іншого боку, пошук кормів у деяких регіонах став складним завданням для свинарів через руйнування транспортної інфраструктури та логістичного хаосу, повідомили в галузевій  асоціації.

pigprogress.net

Цього тижня відбулася дистанційна зустрічі голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької з послом України в Канаді Андрієм Шевченком. Під час заходу посадовці обговорили питання двосторонньої торгівлі продукцією галузі тваринництва між Україною та Канадою. Зокрема, йшлося про можливість експорту української курятину. Наразі триває узгодження відповідних сертифікатів та дозволів.

«У грудні минулого року Службою було отримано звіт компетентного органу Канади щодо результатів аудиту системи державного контролю виробництва м’яса птиці в Україні. Ми отримали позитивний висновок і зробили ще один крок до відкриття ринку м’яса птиці Канади для українських експортерів. Впевнена, що співпраця України та Канади буде тільки поглиблюватися», – зазначила голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Meat-Inform

Верховна Рада проголосувала в другому читанні за законопроєкт 1210, чим скасувала у тому числі так звані «соєві правки».

За відміну соєво-ріпакових правок, які скасовують відшкодування ПДВ українським експортерам, проголосували 283 нарлепи, проти — 37, утримались — 33, не голосували — 39.

До розгляду законопроєкту у другому читанні депутати внесли до нього правки про скасування «соєвих правок»: голова податкового комітету Данило Гетманцев — правку № 2123, Олексій Тарасов, Микола Сольський та ще 18 нардепів — правку № 2124. Вони ідентичні та були враховані.

agronews.ua