На ринку свіжих молочних продуктів ситуація стабілізується

У рамках гармонізації вітчизняного законодавства до норм ЄС до українського законодавства про якість та безпечність харчових продуктів будуть внесені значні зміни, які зокрема стосуються надання інформації споживачам згідно з вимогами Регламенту Європейського Парламенту і Ради «Про надання споживачам інформації про харчові продукти» № 1169/2011.

Це дозволить забезпечити високий рівень захисту здоров’я та інтересів споживачів шляхом надання всієї необхідної інформації для здійснення споживачами свідомого вибору харчових продуктів та ввести відповідальність операторів ринку, що відповідають за інформацію про харчові продукти, за введення споживачів в оману.

ГО «Український центр європейської політики» підготувала дослідження на тему «Надання споживачам інформації про харчові продукти: вимоги ЄС та новації для України».

Авторами дослідження стали виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко, експерт Проекту ЄС «Удосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні» Жанна Пастовенська та експерт ГО «Український центр європейської політики» Світлана Майсрук.

consumer

Вже в грудні будуть опубліковані концепти політики уряду з конкретними планами реалізації з чітко зафіксованими заходами і датами реалізації по всім цілям в аграрній політиці.

Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький в рамках ХІ Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні».

Наразі є дві цілі з програм уряду для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — земельна реформа та безпечність харчових продуктів.

«За три місяці були проведені аудит та інвентаризація існуючого стану справ. У цих двох напрямках інвентаризація показала, зокрема в земельній реформі, що дані, які озвучувались багато років поспіль, не відповідають реаліям. Було відомо, що в Україні 10,5 млн га державних земель, а наразі налічуємо 7 млн га», — говорить Тарас Висоцький.

Він додає, що фізично ці землі не зникли, але переведені в інші форми, приватизовані. Аналогічна ситуація з державними підприємствами: «Ми провели аудит і передали 493 підприємства з Мінагропроду в Мінекономрозвитку, і 40% з них — у стані припинення, залишилися одні назви. Ті, які не надають сервісні послуги, мають бути приватизовані через Prozzoro на відкритих майданчиках, і цей процес вже почнеться з 2020 року».

Тарас Висоцький відзначив, що в земельній реформі на часі ринок землі, децентралізація, дерегуляція, відкритість і прозорість геокадастру, а також створення сприятливих умов для інвестування і розвитку сільського господарства.

За його словами, принципи в усіх напрямках однакові — максимально спростити та активізувати законодавчу базу.

«Також законодавче оновлення обов'язкове, зараз на розгляді знаходиться вже понад 10 основоположних законів і ще більше 10, які виправляють помилки попередніх часів. Інституційне забезпечення перезавантаження проходить під брендом діджиталізації, адже тезис «Держава в смартфоні» актуальний в тому числі й для аграрного напрямку», — зазначає Тарас Висоцький.

Він наголосив, що всі цілі та напрацювання влади неможливо буде реалізувати на повну без взаємодії з агровиробниками.

AgroPortal.ua

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, скільки гектарів с/г господарських земель уже посіяно, яка ситуація з експортом вітчизняної аграрної продукції, чи є дисбаланс у валютних надходженнях в країну та чи вистачить українцям збіжжя.

Про посівну

Станом на зараз посіяно понад 2,5 млн га, що становить близько 20% від прогнозу на цю посівну.

На сьогодні на частині територій, які були визволені з-під окупації, є необхідність розмінувати поля: це Чернігівщина, Сумщина, частина Харківщини та Київщини. І навіть у цих регіонах Мінагрополітики розраховує, що як мінімум на 60−70% вдасться виконати вчасно всі весняно-польові роботи.

Найскладніша ситуація — в тимчасово окупованих областях і там, де тривають активні бойові дії: це Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області. Там наразі прогноз менш позитивний — посів там може відбутися за песимістичного сценарію лише на 30−40%.

На решті територій України посівна йде за планом.

У більшості випадків аграрії завчасно закупили матеріальні ресурси. І там, де немає бойових дій або немає мінувань, аграрії активно виходять у поля і продовжують посівну кампанію.

Мінагрополітики двічі на тиждень збирає прогнозовані плани, факт посіву та звіряє всі дані, моніторячи ситуацію в режимі реального часу. Рекомендації, які дало міністерство щодо збільшення площ продовольчих культур, наприклад гречки, проса, аграрії втілюють у життя. «Наразі побудовано ефективний діалог — сподіваємось, що так буде й надалі», — зазначив Тарас Висоцький.

Про експорт продовольства

Основна проблема на сьогодні полягає в тому, що 90% експорту відбувалося через порти Одеси та Миколаєва, які від початку війни й до сьогодні заблоковані.

Тому зараз триває робота з переорієнтації експорту через залізничні й автомаршрути за допомогою наших сусідів — Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу.

«І все-таки в цих обмежених можливостях ми робимо максимум, щоб і надалі робити значний внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки та постачання продукції через нові маршрути тим країнам, які страждають від голоду, і які критично їх потребують», — підкреслив Тарас Висоцький.

Він нагадав, що до війни 1/3 експорту йшла в країни ЄС, і цей ринок залишиться актуальним і надалі, адже в нас є безпосередньо наземні кордони. Інші 2/3 спрямовувалися в країни Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії, куди наше збіжжя йшло в основному через Чорне море і Босфор. «Проблема в тому, що населення цих регіонів до війни мало всього 2−3-місячний запас продовольства. Тому за місяць там уже може бути дуже критична ситуація на грані голоду», — наголосив перший заступник Міністра.

Тож, за його словами, теперішня воєнна ситуація показала наявність величезних дисбалансів. Оскільки у нас як в експортера є великі залишки, а в інших країнах не буде, що їсти.

«Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі, і Мінагрополітики над цим працює», — розповів Тарас Висоцький.

Він також зазначив, що наразі експорт продукції превалює над імпортом — так було і в березні, у квітні спостерігається аналогічна динаміка. «Тож наразі навіть обмеженими логістичними маршрутами критичного тиску з точки зору відтоку валюти через дисбаланс експорту та імпорту немає. Але, звісно, основний план — максимально швидко наростити можливості експорту збіжжя, яке непотрібне для внутрішнього споживання, щоб ця валютна виручка надходила в економіку України», — акцентував перший заступник Міністра.

Про забезпечення внутрішнього ринку споживання

Одразу після початку війни було запроваджено ліцензування — контроль експорту. Базові продукти — продовольчу пшеницю, гречку, овес, цукор, яйця, м'ясо птиці - можна експортувати тільки після отримання погодження від уряду, Мінекономіки.

«Тому ми чітко стежимо за балансом, бачимо, скільки нам потрібно для внутрішнього споживання, плюс від 3 до 6 місячний резерв, залежно від типу продукції. І тільки якщо є продукція понад цей баланс, тоді видаємо цю ліцензію. Це регулювання діятиме як мінімум до кінця війни і певний період після її завершення, до стабілізації ринків», — запевнив Тарас Висоцький.

Він також додав, що великі заявки на ліцензію уряд відхиляє, щоб не створювати монополію та підтримати максимальну кількість с/г товаровиробників, і щоб була максимальна конкуренція.

minagro.gov.ua

УМІ в березні 2021 року підскочив відразу на 7,1%, при цьому був все ще найнижчим історично для цього місяця за останні 10 років.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Перший квартал 2021 за рівнем прибутковості вийшов реально «курям на сміх» — найгірший за останні шість сезонів. Минулого року, наприклад, за перший квартал прибутки наших професійних виробників молока були на 66% вищими, ніж в Q1 року 2021-го», — розповідає він.

Додає, що в першому кварталі цього року вітчизняні виробники знизили прибутки майже на 30% порівняно до середнього показника за перші квартали попередніх 5 років.

«Кормовий мікс подешевшав на 6%, а молоко подорожчало на 1%. Не густо, але хоч щось», — зазначає фахівець.

Трациційно прогнозує ситуацію на молочному ринку наступного місяця.

«В квітні, як правило, ціни на молоко сезонно різко знижуються. Але враховуючи позитивні кормові тренди, будемо сподіватися на краще. Тим більше ціни на молоко в цьому сезоні нестандартно стабільні. Другий фактор — це позитив на світовому ринку, який поки що зберігається. Але Україна зараз не є експортером чи великим імпортером, тому цей фактор буде впливати не дуже суттєво. В середньому за останні роки квітень показував 7% падіння УМІ. Але зараз не дуже є куди ще падати», — підсумував Андрій Ярмак.

Варто додати, тепер Український Молочний Індекс (УМІ) рахується по молоку ґатунку екстра. Історія УМІ також перерахована.

«В 2012−13 році, коли ми розпочали молочний проект, питома вага «екстри» в виробництві була мізерною. Ніхто не розумів, навіщо старатися, щоб його отримувати, і Асоціацію виробників молока це дуже турбувало. Я пробував довести, що це майбутнє, але тоді навіть переробники не вірили і говорили, що я не розумію нічого в молоці, і що ми не будемо ніколи нічого постачати до ЄС, а навіщо тоді старатися отримувати таке якісне молоко?!

Згодом, правда, коли пішов експорт до ЄС, виробники мені говорили, що самі були здивовані різницею в якості та смаку продуктів з якісного молока ґатунку екстра, який, нагадаю, є стандартом в ЕС.

Тому для мене це — певного роду досягнення. І я хочу підкреслити величезну роль в цьому процесі Асоціації виробників молока, яка повірила в це і дійсно робила дуже багато, щоб допомогти виробникам повірити й налагодити виробництво якісного молока в Україні», — зауважив Андрій Ярмак.

Довідка: УМІ — це відношення ціни на сире молоко ґатунку екстра до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше.