На 25% скоротився експорт української курятини до ЄС

Україна отримала право поставляти вітчизняну курятину на ринок Японії. Про це повідомили у Держпродспоживслужбі, передає УНН.

“Компетентні органи України та Японії погодили міжнародний ветеринарний сертифікат для експорту м'яса птиці з України до Японії”, - йдеться у повідомленні держоргану.

Нагадаємо, у 2018 році ринки для української курятини відкрили також Албанія, Гана, Гонконг, Марокко і Туніс, у червні 2019 року - Катар.

Джерело: УНН

Впродовж 17−19 червня 2019 року в Берліні відбулася щорічна конференція IFCN, яка була присвячена обговоренню класів молока та прогнозам перспектив розвитку глобального молочного ринку до 2040 року. Асоціація виробників молока є членом IFCN з 2017 року. Отож давайте розберемося які Україна має перспективи на світовій молочній арені.

За даними The DairyNews, дослідниками аналітичної мережі IFCN спрогнозовано зростання глобального виробництва молока в межах 1282 млн т. до 2040 року. Ріст складе 45% (+400 млн т), порівняно з 2018 роком. При цьому кількість поголів'я збільшиться лише на 14%, до 427 млн гол. Очікується, що в зростанні виробництва не останню роль матиме підвищення рівня технологічності, що скоротить кількість самих ферм на 17% ― до 99 млн, проте зумовить підвищення кількості корів на фермі на 37%, до 4,3 гол. При цьому надої зростуть на 27% ― з 2,3 до 2,9 т в рік.

Основним рушієм таких змін є прогноз щодо зростання чисельності населення планети і, відповідно, зростанням попиту. Крім того, за даними аналітиків IFCN, споживання молочних продуктів до 2040 року зросте на 20% і становитиме близько 140 кг на душу населення.

Як зазначається в повідомленні The DairyNews, близько 70% із 1282 млн т молока, яке вироблятиметься в світі буде надходити на переробку, яка збільшиться на 388 млн т. В середньому її щорічне зростання складатиме 2,6%. Разом з тим, до 2024 року 83% молока буде споживатися за місцем його виробництва, хоча й поставки на зовнішні ринки таки збільшаться на 17%.

Найбільші імпортери молока будуть збільшувати дефіцит молока, який може вирости на 45 млн т. Головні регіони-експортери зможуть збільшити поставки лише на 36 млн т, впевнені аналітики. Ціна на молоко за оцінками експертів зросте до 41 дол. за 100 кг.

Таким чином, позитивна динаміка розвитку глобального молочного ринку та прогнозований дефіцит молочних продуктів в розмірі 9 млн т, дає можливість українським виробникам поборотися за збільшення своєї частки світового експорту. Зокрема, за даними тієї ж IFCN ми займаємо 22 місце у світовому виробництві. При цьому ми активно нарощуємо продуктивність корів ― +23,4% за останні 10 років. Крім того, одним з головних наших козирів у конкурентоспроможності є ціна молока, яка на 10% нижча за середню світову, що надає привабливості українським виробникам на зовнішніх ринках.

Вже зараз Україна займає третє місце у світі по експорту казеїну, п’яте ― по експорту масла, восьме ― по експорту сухого збираного молока. Також Україна ― другий найбільший постачальник масла до ЄС після Нової Зеландії.

Асоціація виробників молока за даними The DairyNews

15—16 березня пройшов перший консультативний семінар із впровадження пілотної програми державного контролю сирого молока в Україні, організований швейцарсько-українським проектом з безпечності молока.

Про це повідомляє прес—служба проекту. Семінар став платформою, що дала можливість представникам Держпродспоживслужби, Мінагрополітики, підприємств з виробництва, заготівлі та переробки молока, галузевих асоціацій і державних лабораторій ветеринарної медицини у пілотних областях Проекту (Вінницька, Полтавська, Харківська та Миколаївська) спільно обговорити запровадження програми контролю сирого молока, що дозволить виконувати вимоги нового законодавства. Модерував зустріч Марк Грамбергер, керуючий директор Prospex, Бельгія.

Зі вступним словом виступив голова Держпросдпоживслужби Володимир Лапа, який наголосив на змінах у регулюванні та впроваджені ризик-орієнтованого підходу, зокрема із набрання чинності 4 квітня Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (Закон України № 2042—VIII від 18.05.2017). «Наразі якість сирого молока викликає дуже багато дискусій, тому надзвичайно важливо синхронізувати корпоративний і державний контроль», — підсумував Володимир Лапа.

Під час зустрічі експерти швейцарсько-українського проекту з безпечності молока представили законодавче підґрунтя та концепції державного контролю сирого молока в європейських країнах: Німеччині, Італії та Швейцарії. Директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль акцентував увагу на змінах у законодавстві, зокрема вимогах нового Закону України № 2042—VIII від 18.05.2017 в частині державного контролю сирого молока та молозива (ст. 40), а завідувач сектору оцінки ризику Оксана Борейко презентувала концепцію та підходи до програми контролю сирого молока в Україні, наголошуючи на недоліках і перевагах їхнього впровадження для операторів ринку.

Наступні сесії семінару були присвячені роботі в групах, де учасники виявляли основні виклики, які можуть виникати в процесі реалізації програми контролю сирого молока, зокрема на етапах відбору зразків, транспортування, дослідження і аналізу даних, а також запропонували ідеї для потенційних рішень виявлених проблем.

Згодом буде організований наступний семінар для обговорення вже конкретних моделей впровадження програми контролю сирого молока та прийняття консолідованого рішення щодо моделі, яка буде протестована під час пілотного проекту.

safoso

Аграрний комітет 3 березня визначив розподіл коштів в розмірі 4,5 млрд грн, виділених для підтримки агросектору.

Про це повідомляє прес-служба ВАР. 

«3 березня заступник голови ВАР Михайло Соколов взяв участь у засіданні комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, під час якого розглядалося питання державної підтримки АПК та важливі для аграріїв законопроєкти, які ініціювала ВАР», — йдеться на сайті спілки.

Вперше до держпідтримки включені три нові програми, на яких наполягала ВАР. Зокрема, держпідтримка агрострахування, зрошення, компенсація втрат посівів на Одещині.

На нові програми народні депутати спрямували 500 млн грн:

• Держпідтримка страхування с/г продукції — 50 млн;
• Компенсація втрат посівів на Одещині — 240 млн грн;
• Держпідтримка зрошення — 50 млн грн;
• Підтримка органічного виробництва — 50 млн грн;
• Держпідтримка розвитку картоплярства — 60 млн грн;
• Нішеві культури — 50 млн грн.

Згідно розподілу коштів, 4 млрд грн спрямують на підтримку основних напрямків:

Часткова компенсація вартості с/г техніки вітчизняного виробництва — 1 млрд грн;

Фінансова підтримка шляхом здешевлення кредитів — 1,2 млрд грн;

Фінансова підтримка розвитку, садівництва, виноградарства та хмелярства — 450 млн грн;

Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств — 200 млн грн;

Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції — 1,150 млрд грн.

Обговорили також законопроєкт 5509, яким спрощується процес підключення об'єктів до електромереж. Михайло Соколов наголосив, що з метою створення нових робочих місць, які відкриватимуться на нових підприємствах, та розвитку економіки загалом, даний законопроект потрібно прийняти якнайшвидше.

Щодо ліцензування пального заступник Михайло Соколов наголосив, що наразі аграрії отримують величезні штрафи у 500 тис. грн через формальні причини. І цю ситуацію потрібно змінювати.

Разом з тим схвалили законопроєкт Про Об'єднання водокористувачів (ОВК) та проект закону, яким вносяться зміни у Податковий кодекс, пов'язаних з діяльністю ОВК. Найближчим часом очікується реєстрація законопроектів у парламенті.