Аграрний комітет розподілив державну підтримку АПК на 2021 рік

Держпродспоживслужба та компетентний орган Латвії погодили два ветеринарні сертифікати.

сертифікат для експорту приматів: напівмавп, мавп Нового Світу, мавп Старого Світу, гібонів та людиноподібних мавп із зоопарку Латвії до України;

сертифікат для ввезення в Україну свіжих та/або охолоджених шкір та шкур ВРХ із Латвії.

consumer

Уряд України 4 жовтня доповнив Перелік послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), за операціями з імпорту яких рекомендовано Національному банку забезпечити здійснення переказів. Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики України.

«Для вирішення проблеми з оплатою послуг, пов’язаних з фумігацією вантажів із об’єктами регулювання за кордоном, до Переліку послуг включено послуги зі знезараження та/або фумігації за кордоном вантажів, що експортуються, винагорода комісіонера при здійсненні знезараження та/або фумігації за кордоном вантажів, що експортуються», - вказується в повідомленні.

Як зазначили в міністерстві, «прийняті зміни сприятимуть розблокуванню проходу морських суден із сільськогосподарською продукцією, що експортується згідно з Ініціативою щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів під час воєнного стану».

АПК-Інформ

8 червня в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбулася науково-практична конференція ANIMAL NUTRITION FORUM 2017. І як зазначив декан Вадим Кондратюк приємно, що цей потужний за своїм складом і проблемами, що порушуються, науковий захід, відбувається саме на факультеті тваринництва та водних біоресурсів, а його співорганізатором є кафедра годівлі тварин та технології кормів імені Павла Пшеничного.

 Від імені ректора університету Станіслава Ніколаєнка, ректорату, організаторів форуму привітав учасників із початком роботи конференції перший проректор Ігор Ібатуллін. Він у кількох словах представив гостям університет сьогодні та зупинився на проблематиці конференції. Зрозуміло, що раціональна годівля є одним з основних питань галузі, в іншому випадку це призведе в тому числі і до економічних втрат. Ігор Ілліч навів кілька прикладів величезних енергетичних витрат тварин на виробництво продукції. Компенсувати їх має відповідний збалансований кормовий раціон. Розібратися в тому, як це зробити, покликана сьогоднішня конференція через поширення знань, обговорення інновацій, зазначив Ігор Ібатуллін.

  До вітальних слів приєднався також комерційний директор торгового дому «Світ-Агро» Павло Базильчук. Він висловив сподівання, що ідея об’єднати для вирішення нагальних питань годівлі науку, виробництво і бізнес, яка знайшла своє втілення у форумі, переросте у традицію. А ще закликав студентів після закінчення вишу працювати у сільському господарстві, адже, на його думку, у цій галузі можна успішно розвиватися. 

 Потому модератор форуму професор Михайло Сичов запросив спікерів до слова. Про новий погляд на використання амінокислот у живленні тварин говорив доктор Peter Hong з Кореї, який поділився результатами власних досліджень щодо ефективності та позитивного впливу на здоров’я тварин L-Methionine. Секрети успішної ферментації кормів та використання ферментів в системі контрольованої годівлі тварин розкрили відповідно Rene Schepens і Katrine Pontoppidan з Данії. Новітні підходи в контролі здоров’я шлунково-кишкового тракту тварин презентував доктор Marcin Korczynski, а вплив смакоароматичних добавок на рівень споживання корму – Marcin Kainski (Польща). Про те, як забезпечити ефективну дезінфекцію примішень для зберігання кормів при мінімальній участі людини проінформувала їхня колега Anna Poznanska.

Кожна доповідь супроводжувалася широким обговоренням та численними запитаннями вчених і виробничників до спікерів. Завершив конференцію круглий стіл, на якому були підбиті підсумки та напрацьовані рішення.

Текст: Ольга Наконечна, nubip.edu.ua

Фото: журнал "Корми і Факти"

Українська зернова асоціація звернулася до профільних міністерств, зокрема Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства економіки України, з проханням відновити експорт пшениці та скасувати ліцензування.

Як говориться у повідомленні УЗА, такий крок необхідний, оскільки Україна має надлишкові перехідні запаси з минулорічного врожаю, а експорт зерна значно ускладнений через блокування українських морських портів. 

«Скасування ліцензії на експорт дозволить трішки спростити механізм експорту пшениці та вивільнити потужності для зберігання нового врожаю», — пояснюють експерти. 

Зазначається, що в 2021 р. українські аграрії зібрали рекордний врожай пшениці — понад 33 млн т. З року в рік внутрішній ринок України споживає близько 5-7 млн т як продовольчої, так і фуражної пшениці разом. Враховуючи пандемію та бажання уряду сформувати рекордні перехідні залишки, зерновики підтвердили готовність експортувати лише 25,3 млн т пшениці, що закріплено в Меморандумі про взаєморозуміння між урядом та профільними асоціаціями. 

«Станом на 1 березня було експортовано лише 18,2 млн т пшениці із запланованих 25,3 млн т. Враховуючи рекордні перехідні залишки, в Україні на елеваторах зберігається ще близько 12 млн т пшениці, при цьому до нового врожаю залишилось менше 3-х місяців, а внутрішнє споживання може становити близько 1,5 млн т», — прогнозують в УЗА. 

За даними Укргідрометцентру, Держпродспоживслужби та Мінагрополітики, а також інформації з полів, пшениця успішно перезимувала, відтак наразі стан озимих культур добрий, і ризиків неврожаю, окрім як воєнних дій в окремих регіонах, наразі не спостерігається. При цьому, у зв’язку з військовою агресією рф та блокадою морських портів зерновики вимушені експортувати зернові та олійні культури лише через наземні шляхи. Пропускна спроможність наземних переходів обмежена приблизно в 20 тис. т на добу, що в 10 разів менше за можливості українських портів. Таким чином, за оцінками УЗА, за нинішніх логістичних умов Україна зможе експортувати не більше 2 млн т зерна, включно з пшеницею та кукурудзою.

«Сьогодні експорт — це не лише надходження вкрай потрібної валюти в країну, а й обігові кошти аграріїв для посівної кампанії та подальшого процесу вирощування культур. Окрім того, потрібно врахувати можливості зберігання вітчизняних елеваторів — близько 56 млн т. Сьогодні в Україні на складах залишається близько 22 млн т зерна, що може бути експортовано без ризиків продовольчої безпеки України. Враховуючи тенденцію щодо вирощування понад 100 млн т зерна щороку, а також неекспортовані залишки, Україна може зіштовхнутися з великою проблемою відсутності достатніх потужностей для зберігання зерна», — пояснюють в УЗА.

УЗА підтримала рішення уряду щодо скасування раніше впровадженого ліцензування експорту кукурудзи та соняшникової олії та вважає за доцільне також скасування ліцензування експорту пшениці та повного відновлення експорту зерна, оскільки відповідне рішення не сприяє експорту залишків, а лише гальмує торгівлю зерном.

agroportal.ua