Моніторинг цін на молоко – підсумки неспокійного січня

08-лют-2022

За кілька днів до закінчення минулого року молочні господарства були стривожені повідомленнями про зниження цін на ринку сирого молока, яке було ініційоване низкою операторів, головним чином із групи компаній «Молочний Альянс», очевидно, за посередництва Спілки молочних підприємств України. Основна аргументація була пов’язана зі стрімким стрибком тарифів на енергоносії та, як наслідок, низькою чи мінусовою рентабельністю виробництва кінцевої молочної продукції.

Про це повідомляє Володимир Андрієць, аналітик Асоціації виробників молока.

Такі наміри в переддень свят застали зненацька виробників молока, адже це додатково ускладнило ситуацію та практично унеможливило конструктивні переговори сторін. Виробники молока були поставлені перед фактом зниження цін одразу на 10%. Цей крок групи заводів дав старт зниженню цін майже по всіх регіонах — до такого прецеденту приєдналася інші переробники, хоча й з пропозицією меншого ступеня зниження. Тим не менш ціла низка заводів не підтримала зниження і, зважаючи на резонанс, який отримала ситуація у публічній площині, залишила умови співпраці зі своїми партнерами без змін.

Найбільше зниження отримали виробники, в яких покупцями були саме заводи «Молочного Альянсу», — від 5 до 10%, залежно від регіону та локальної кон’юнктури. Особливу роль при цьому відігравав факт відсутності диверсифікованого збуту молока з ферм, в зв’язку з чим такі виробники отримали свої безапеляційні мінус 10%.

Через полярність цінових політик середньозважена ціни трьох ґатунків сирого молока за підсумками січня 2022-го знизилася на 2% порівняно з груднем минулого року. Серед учасників АВМ 75 відсотків господарств-виробників екстраґатунку отримали зниження цін на молоко на 3−5%, для 41 відсотка виробників вищого ґатунку зниження склало 5−10%, і 25 відсотків ферм, які виробляють перший ґатунок, мали зниження цін в межах 7−10%.

Гострота ситуації змусила Міністерство аграрної політики та продовольства виступити медіатором. В розпал різдвяних свят, 5 січня, відбулося он-лайн засідання за участю зацікавлених сторін, на якому було одразу анонсовано, що уряд працює над встановленням граничного рівня надбавки до ціни природного газу власного видобутку на рівні не більше 24% для виробників продовольчих товарів, в тому числі і молочних. Враховуючи це, Міністерством було запропоновано сісти за стіл переговорів в рамках робочої групи під головуванням першого заступника Т. Висоцького, а ціни на цей час повернути до попередніх рівнів. Однак переробники на пропозицію не пристали.

Цікаво, що буквально через два тижні після цінового демаршу, частина переробних підприємств переглянула пропозицію для окремих виробників в бік підвищення — загалом для тих, в кого попереднє зниження було найбільшим. В цілому, найбільше відкотилися ціни на вищий та перший гатунки.

Так, моніторингом від 25 січня зафіксовано наступні середні ціни:

  • екстра — 10,73 грн/кг (+4 коп. порівняно з двома тижнями раніше) без ПДВ,
  • вищий — 10,61 грн/кг (+6 коп) без ПДВ,
  • перший — 10,42 грн/кг (+7 коп) без ПДВ,
  • середньозважена ціна трьох гатунків — 10,58 грн/кг (+6 коп) без ПДВ.

Середні ціни на великі та середні партії молока екстраґатунку по регіонах: північ ― 10,7 грн/кг, центр — 10,65 грн/кг, південь — 10,8 грн/кг, схід — 10,7 грн/кг, захід — 10,6 грн/кг без ПДВ.

Спроби штучно знизити ціни не ринковими методами, з посиланням на хибні твердження окремих заангажованих осіб, про необґрунтовано високу рентабельність у виробників, однозначно матиме негативний вплив на сировинний сектор молочної галузі. Адже реальна рентабельність виробництва молока у 2021-му була однією з найгірших за останнє п’ятиріччя, що підтверджується розрахунками умовного молочного індексу від експертів ФАО.

Для адекватної оцінки рентабельності ферма повинна оцінюватися як об'єкт господарювання в цілому, включаючи і збиткові види діяльності, без яких господарство не зможе існувати, зокрема вирощування ремонтного стада, яке є планово збитковим та дотується від діяльності з виробництва молока.

Зрештою, фактор росту тарифів на енергоносії так само гостро впливає і на молочні ферми, оскільки прямо позначається на вартості виробництва кормів, що відчується вже невдовзі — на початку посівної кампанії. Тому заклики «поділитися» маржею — це, з одного боку, не про чесний бізнес, а з іншого — по суті, немає чим ділитися. У зв’язку з цим, зниження цін на сировину не ринковими методами і в умовах дефіциту сировини поставить виробників у аналогічну ситуацію, яка нині спостерігається у переробників, що спричинить скорочення промислового поголів'я корів та поглибить кризу молочної галузі в цілому.

milkua.info

Більше новин
Українська делегація у Грузії працює над просуванням експорту українського м’яса та продуктів тваринництва
21-лип-2021

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька з робочим візитом знаходиться в Грузії в складі української делегації. Метою візиту є просування експорту української продукції. 

Про це йдеться на сайті Держпродпотребслужби

«Візит обіцяє бути дуже насиченим. Плануємо активно працювати над розширенням двосторонніх торговельних взаємовідносин та посиленням співпраці. Зокрема, в центрі моєї уваги в ході візиту — переговори щодо збільшення українського експорту м’яса та продуктів тваринництва до Грузії», — розповіла Владислава Магалецька.

Зазначимо, що Україна та Грузія мають сталі партнерські відносини. За даними Держстату України, у 2020 році обсяги торгівлі товарами та послугами між країнами становили 570,9 млн. дол. США. У січні-березні 2021 року обсяги торгівлі товарами та послугами становили 147,9 млн. дол. США, збільшившись у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 4,1%. Тобто, після падіння обсягів торгівлі, викликаного пандемією COVID-19, сьогодні знову спостерігається зростання.

Серед продуктів харчування в структурі експорту до Грузії у січні-квітні 2021 року домінували молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед, готові продукти із зерна. Крім того, відбулося зростання експорту жирів та олії тваринного та рослинного походження, а також какао і продуктів з нього.

 

Детальніше
В ЄС — нове органічне законодавство: що зміниться для українських експортерів
11-січ-2022

Новий Регламент Європейського Парламенту і Ради Європейського Союзу про органічне виробництво й маркування органічних продуктів (№ 2018/848) введено в дію з 1 січня 2022 р.

Документ посилює відповідальність операторів у разі виникнення підозри щодо забруднення продукції, перехід від еквівалентності до відповідності та встановлення вимог до групової сертифікації, повідомляє OrganicInfo.ua.

Як і раніше, сфера дії органічного законодавства поширюється на такі три категорії:

— живі або неперероблені сільськогосподарські продукти, в тому числі насіння та інший репродуктивний матеріал рослин;

— перероблені сільськогосподарські продукти для використання в якості харчових продуктів;

— корми.

В окремому додатку до нового регламенту наводяться категорії інших продуктів, що відтепер можуть бути також сертифіковані за органічним законодавством. Мова йде про продукти, які тісно пов’язані з сільським господарством.

До цього переліку ввійшли дріжджі для використання в якості харчових продуктів/кормів, мате, виноградне листя, серцевина пальмового дерева, пагони хмелю, кокони шовкопряда, натуральні гуми та смоли, ефірні олії, корки, бавовна, вовна, шкури, традиційні трав’яні препарати на рослинній основі.

Вперше до переліку також внесено морську сіль та інші солі, що використовуються в харчових продуктах і кормах, хоча раніше сіль, як і вода, не підлягали сертифікації.

Сфера дії законодавства, як і раніше, не поширюється на діяльність закладів громадського харчування. В таких випадках можуть застосовуватись національні або приватні стандарти.

Норма про перехід від еквівалентності до відповідності безпосередньо стосується третіх країн, які експортують свою продукцію до ЄС, зокрема, й України.

«Існуватимуть паралельно дві системи, згідно яких можна буде здійснювати експорт органічної продукції до ЄС. Перша — це торговельні угоди з третіми країнами», — пояснюють експерти.

Друга система — це повна відповідність стандартам ЄС. Якщо до цього часу українські виробники проходили сертифікацію відповідно до вимог, що еквівалентні стандартам ЄС, то вже незабаром від них вимагатиметься повна відповідність стандартам ЄС.

Протягом наступних перехідних трьох років органи сертифікації, що здійснювали діяльність у третіх країнах, повинні пройти акредитацію за новим законодавством ЄС. Це стосується і тих органів, які зараз працюють в Україні.

Крім того, ЄС посилює контроль за обігом органічної продукції та встановлює чіткі кроки для операторів та їх органів сертифікації в разі виникнення підозри щодо забруднення недозволеними продуктами і речовинами. При цьому значна відповідальність покладається на самого оператора — від ідентифікації такої продукції до всебічної співпраці з органом сертифікації. Останній, в свою чергу, повинен повідомити компетентний орган про початок розслідування та проінформувати про його результати.

Орган сертифікації у випадку підтвердження підозри може заборонити введення такої продукції в обіг як органічної або ж навіть знову розпочати відлік перехідного періоду.

milkua.info

Детальніше
ЄС посилює правила дезінфекції скотовозів через АЧС
12-жовт-2017

З огляду на повідомлення про спалахи АЧС у Молдові, у ЄС вирішили посилити вимоги до чищення і дезінфекції скотовозів, які перевозять живих тварин на територію об’єднання з цієї країни.

Вимоги щодо протиепізоотичних заходів викладені у Рішенні Євросоюзу 2013/426/EU. Крім іншого, до їх переліку входить і ретельне очищення та дезінфекція транспорту, у якому перевозяться живі тварини, зокрема й на територію ЄС. Дія рішення стосується країн, де фіксують спалахи АЧС — Росії, Білорусі та України.

Оскільки нещодавно хворобу виявили у Молдові, заходи поширені й на цю країну.

PigUA.info за матеріалами pig333.com

Детальніше
Уряд дозволив експорт жита та мінеральних добрив
29-лип-2022

Кабінет Міністрів України скасував заборону на експорт мінеральних добрив та жита з України відповідним рішенням у вівторок, 26 липня.

Так, було внесено зміни до Постанови № 1424 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік» (від 29 грудня 2021 року).

Відтепер жито; мінеральні, хімічні, азотні, калійні та інші добрива підлягають ліцензуванню.

Нагадаємо, наразі в Україні є 73 тис. тонн перехідних залишків жита, а обсяги його виробництва цьогоріч прогнозуються на рівні 321 тис. тонн, отже, пропозиція жита на ринку у 2022/2023 МР може скласти — 404 тис. тонн, при внутрішній потребі в 353 тис. тонн у 2022/2023 МР.

Стосовно добрив, то на поточний маркетинговий рік потреба становить близько 1,7 млн тонн, що значно менше попереднього року. В Україні наразі працює 2 підприємства з виробництва добрив, які не припиняли свою роботу.

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок