ЄС посилює правила дезінфекції скотовозів через АЧС

12-жовт-2017

З огляду на повідомлення про спалахи АЧС у Молдові, у ЄС вирішили посилити вимоги до чищення і дезінфекції скотовозів, які перевозять живих тварин на територію об’єднання з цієї країни.

Вимоги щодо протиепізоотичних заходів викладені у Рішенні Євросоюзу 2013/426/EU. Крім іншого, до їх переліку входить і ретельне очищення та дезінфекція транспорту, у якому перевозяться живі тварини, зокрема й на територію ЄС. Дія рішення стосується країн, де фіксують спалахи АЧС — Росії, Білорусі та України.

Оскільки нещодавно хворобу виявили у Молдові, заходи поширені й на цю країну.

PigUA.info за матеріалами pig333.com

Більше новин
Щодо випадків АЧС в Житомирській та Полтавській областях
10-жовт-2017

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, 05.10.2017 в особистому підсобному господарстві громадянина в с. Головки Малинського району, Житомирської області було зареєстровано захворювання та загибель свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) (м. Київ) 06.10.2017 встановлено діагноз - африканська чума свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 008174 п.м./17 від 06.10.2017).

Крім того, відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області 07.10.2017 на території мисливського угіддя КРГО "Докучаєвський мисливець" Варварівської сільської ради (Карлівський район, Полтавська область) було виявлено труп дикого кабана. При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в ДНДІЛДВСЕ 09.10.2017 було виявлено ДНК вірусу АЧС (звіт про результати дослідження № 008189 п.м./17 від 09.10.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при Малинській та Карлівській районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

 

Детальніше
Україна погодила 30 нових ветсертифікатів за рік
20-серп-2018

Україна погодила 30 ветеринарних сертифікатів на експорт на нові ринки за 2017 та перші 3 місяці 2018 року.

Про це зазначив керівник Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа.

За його словами, для України ключовими наразі є три експортні напрямки. Перший — Китай з населенням і загалом Південно-Східна Азія. Другий — країни Африки, третій — Близький Схід.

«По експортних ринках ми намагаємося бути demand-driven (орієнтуватися на попит) — тобто працювати там де є зацікавленість в українській продукції. Тому у нас достатньо тісна співпраця з асоціаціями. Ми просимо, щоб вони чітко артикулювали пріоритети і ми розуміли, де нам треба докладати максимум зусиль і де може бути користь для економіки. Тому що через вихід на експортні ринки ми можемо дати додану вартість, робочі місця і соціально-економічний ефект для с.-г. галузі», — розповів Лапа.

Він пояснив статистику експортного процесу.

«За весь 2017 рік та за три місяці 2018 року ми погодили 30 форм міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду в Японію, Ізраїль, Йорданію, Чорногорію, Саудівську Аравію, Бразилію, Ірак, Чехію, Молдову, Марокко, Македонію, Албанію, Гану, Таджикистан, Туреччину, Гонконг та Анголу. Також погоджено 34 форми ветеринарних сертифікатів на імпорт об'єктів в Україну з Азербайджану, Албанії, Бельгії, Бразилії, Великобританії, Данії, ЄС, Ірландії, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Німеччини, Польщі, Румунії, Сербії, Угорщини, Франції, Чехії та Швейцарії. Робота у цьому напрямі триває постійно», — уточнює Володимир Лапа.

У розбивці по товарних позиціях експорт виглядає так.

«В цілому, кількість підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження збільшилося із 690 (жовтень 2017) до 836 (1 липня 2018), в тому числі 321 — м’ясо та м’ясопродукти, 215 — молоко, 75 — яйця, 108 — риба, 74 — мед, 19 — майонез та соуси, 5 — желатин, 16 — охолоджені молюски. Також мають можливість експорту 1014 виробників неїстівних продуктів, а саме: 721 — корма, премікси та кормові добавки, 69 — вовна та шкірсировина, 51 — технічний казеїн, 87 — пух і перо, 29 — нехарчові субпродукти, 13 — віск, 10 — технічний желатин, 10 — ветеринарні препарати, 8 — органічні добрива, 3 — кишкова сировина, 9 — племінні ресурси, 4 — рогокопитна сировина (трофеї)», — підсумував він.

agropolit.com

Детальніше
Вирощування бичків на м’ясо дає 15% рентабельності.
24-вер-2018

Вирощування бичків на м’ясо в Україні зараз дає 10−15% рентабельності. Такий рівень прибутків не викликає особливого інтересу до цього бізнесу посеред фермерів.

Проте рентабельність м’ясного виробництва можна підвищити — за рахунок інтенсивної технології відгодівлі високопоживними преміксами та збуту продукції на експорт.

Про це розповів Петро Багачевич, експерт IFC з фінансування аграрного сектору.

Фахівець наводить приклад. Господарство зі стадом на 100 голів має річні продажі приблизно в 1 млн грн. З них 150 тис. грн становить прибуток.

Це господарство може додатково докупити 2-х місячних бичків у населення — 50−60−70 голів. І на інтенсивній відгодівлі отримати чималу однорідну партію товарної продукції. Її можна буде продати набагато дорожче, якщо знайти покупців на зовнішньому ринку.

Проте аби докупити бичків, господарству доведеться взяти кредит в банку. Для цього воно повинне бути зареєстрованим, мати прозору звітність. І довести банку свою платоспроможність.

Багачевич акцентує: аби зібрати достатню партію для експорту, фермерам доведеться кооперуватися.

«Це може бути формальний кооператив чи неформальний. Головне, щоб фермери були об'єднані ідеєю і домовилися про вирощування бичків за одними стандартами. Не може бути так, що кожен вирощуватиме по-своєму, адже для експорту треба забезпечити однорідну партію», — розповідає фахівець.

При цьому він радить спочатку знайти свого споживача, а вже потім підлаштовувати під нього технологію виробництва. Адже технологія потягне за собою збільшення витрат, наприклад, на високоенергетичні корми чи обладнання.

Загалом, за розрахунками IFC, ефективно вирощувати в українських умовах можна до 1000 поголів'я бичків, додав Багачевич.

agroday

Детальніше
Україна аграрна: що відбувається з ринком зернових
29-груд-2020

На кінець торгового тижня на світовій американській біржі СВОТ котирування ф’ючерсів зернових культур завершилось в позитивній точці. Внаслідок високих темпів експорту американської пшениці та росту котирувань соєвих бобів, ф’ючерси на пшеницю зросли до 230,4 дол./т (+6,9 дол./т).

Котирування ф’ючерсів зернових культур на європейській торгівельній біржі розвивалось вслід за американським ринком. Ціна на пшеницю виросла до 211,75 євро/т (+3,25 євро/т) через страйки робітників в портах Аргентини, що безпосередньо впливає на експорт зерна.

На експортному ринку України, ціни FOB на зерно мали тенденцію росту. Котирування пшениці 11,5% і пшениці фураж зросло до 261 дол./т (+4 дол./т) та 257 дол./т (+4 дол./т), відповідно. Головними факторами ціноутворення виступив підвищений попит від країн-імпортерів та ріст котирувань на світових ринках.

Внутрішні ціни пропозицій EXW развивались в позитивному напрямку. Ціни на продовольчу та фуражну пшеницю виросли до 7900 грн/т (+100 грн/т) та 7800 грн/т (+100 грн/т), відповідно. Котирування кукурудзи зросло до 7000 грн/т (+150 грн/т). Головним фактором виступило зростання ціни на експортному ринку.

Ячмінь зріс в ціні до 7350 грн/т (+150 грн/т), через підвищений попит від трейдерів та переробних підприємств. Додатковий вплив на ціну надав валютний фактор, коливання курсу української гривні до американського долара.

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок