ЄС посилює правила дезінфекції скотовозів через АЧС

Конгрес «Прибуткове свинарство» — одна з наймасштабніших галузевих подій не лише в Україні, але й за її межами. Майданчик для відвертої розмови про все, що стосується вітчизняної галузі свинарства. Серед учасників — свинарі, кращі українські та закордонні фахівці у царині свинарства, представники держави, експерти міжнародних організацій. Цього року захід відбувся 6 червня у виставковому центрі «АККО Інтернешнл».

Організатори заходу — Асоціація «Свинарі України», Всеукраїнська Аграрна Рада і консалтингова компанія DYKUN.

Сьогодні фахівці галузі свинарства отримали відповіді на важливі питання, серед яких:

• Державна підтримка українських свинарів;
• Ринок землі: як розвивається ситуація і як це вплине на виробників свинини?
• Екологічні питання;
• Результати українського бенчмаркінгу у свинарстві;
• Чи є резон розвивати свинарський бізнес в Україні?

А також було багато бажаючих долучитися до дискусій: «Коли ситуація з АЧС стане в Україні контрольованою?», «Цінові гойдалки» на ринку живця та інші нюанси кооперації свинарів та м’ясопереробників.

Під час Технологічної та Ветеринарної секцій зіркова команда спікерів порадила:

• Як годувати свиноматок для підвищення продуктивності впродовж репродуктивного циклу;
• Яку використовувати систему вентиляції: приточно-витяжну, тунельну, крос-вентиляцію тощо;
• Як працює система вирощування свиней «від відлучення до забою» на прикладі найбільшого українського свиногосподарства;
• Як допомогти поросятам у травленні;
• Як перемогти епідемічну діарею свиней: досвід української ферми тощо.

Україна стала світовим лідером за темпами приросту експорту свіжої курятини, передає УНН з посиланням на worldstopexports.com

Повідомляється, що з 2014 по 2018 роки вітчизняні виробники наростили експорт продукту на 5106,7%.

На другому місці - Польща. За останні чотири роки поляки збільшили поставки свіжої курятини за кордон на 95,5%.

В даному списку присутні також Австрія (+ 41,5%) і Китай (+ 37%).

Більш того, Україна потрапила в п'ятірку світових лідерів за темпами зростання експорту замороженої курятини. З 2014 по 2018 рік українські пташники наростили експорт продукту на 33,6%

В даному рейтингу Україну випередив Таїланд (+ 67,5%), Польща (+ 44,8%) і Чилі (+ 33,7%).

Раніше УНН повідомляв, що в минулому році Україна піднялася на шосте місце в світовому рейтингу експортерів курятини, обігнавши Росію і Канаду. У країнах ЄС Україна - серед трьох головних постачальників.

Птахівники забезпечили Україні в 2018 році 500 млн доларів валютної виручки, з них 450 млн доларів - це частка агрохолдингу Юрія Косюка "Миронівський хлібопродукт" (МХП), який є головним експортером в країні. Компанія здійснює 88,2% всіх зовнішніх поставок м'яса птиці на міжнародні ринки.

Джерело: УНН

У 2020 році з України експортовано органічних товарів (молоко, йогурти, сметана, овочі, фрукти - всього 80 найменувань) на суму $204 млн, що на 8% більше, ніж в 2019 році. Поки що українська органіка більше користується попитом за кордоном, ніж усередині країни.

Про це повідомляє delo.ua.

«Значна частина виробленої української органічної продукції та сировини йде на експорт в 60 країн світу, серед яких країни Європи, Канада, США, Японія, Китай, Саудівська Аравія, Арабські Емірати, Сейшели та В'єтнам. В Європу вирушає до 73% продукції, в США — 24%, Азія — 3%, Австралія і Океанія — менше 1%. А в топ-3 експортера входять США, Нідерланди та Німеччина», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що переважно українські фермери експортують сировину для подальшої переробки, але за останні 3−4 роки все більше реалізується готової продукції: соки, молочна продукція, крупи, концентрати до соків, кукурудза, соя і пшениця.

«За рахунок того, що українським фермерам вдалося налагодити переробку сировини всередині країни це спричинило за собою зростання внутрішнього споживання локальних продуктів. Однак, якщо порівнювати з європейськими країнами, українці не так активно споживають органічну продукцію», — додають експерти.

Так, за 2020 рік на внутрішньому ринку України було реалізовано лише близько 8 тонн органічної продукції на суму $25,1 млн. Всього ринок органіки в Україні займає до 2%, коли в розвинених країнах цифра досягає 13%.

Союз хіміків та Федерація роботодавців (ФРУ) розробили проект «Стратегії розвитку хімічної галузі до 2030 року». Про це йдеться на сайті ФРУ.

«Наразі хімічна галузь України опинилася під загрозою зникнення. Така ситуація — результат відсутності послідовної системної економічної політики держави з розвитку та підтримки національної індустрії та її базових галузей», — наголосив генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов.

Як приклад радник президента Союзу хіміків України Ігор Гольченко навів те, що через запровадження заходів та санкцій щодо імпорту сировини, добрив та їхніх виробників, переважно з Російської Федерації. Так, у 2015 році, у порівнянні з 2014 роком, коли ці заходи було застосовано, імпорт, тим не менш, зріс майже вдвічі. Минулого року, порівняно з 2017 роком, обсяги імпорту дещо знизилися, але це жодним чином не вплинуло на виробництво, частка імпорту в якому становила до 80%. Звичайно, все це не могло не вплинути на роботу вітчизняних підприємств хімпрому та показники зайнятості.

«За 9 місяців 2018 року виробництво скоротилося до 57%, в галузі вивільнено 6 тис. робочих місць, — зауважив він. — Це свідчить про те, що обмежувальні заходи ефективно не спрацьовують, адже, крім агресивної політики РФ на внутрішньому та зовнішньому ринках, зростанню імпорту сприяють так звані нетипові зовнішньоторговельні операції, коли одні поставки підміняються іншими, має місце „чорне“, тобто без обкладання податками та митом, ввезення сировини та добрив. Дається взнаки й обтяжлива для українських виробників вартість природного газу».

Загалом проект Стратегії містить 10 таких пріоритетів: створення конкурентної сировинної бази, модернізація хімічних виробництв, розвиток внутрішньогалузевих технологічних ланцюгів на базі наявних виробництв, створення нових хімічних виробництв, необхідних для розвитку суміжних галузей промисловості, продукції високого технологічної переділу, сучасне агрохімічне забезпечення АПК, ефективне імпортозаміщення тощо.

Реалізація Стратегії дозволить:

 — довести частку вітчизняної продукції на внутрішньому товарному ринку в період до 2030 року в сегменті азотних добрив до 80%, комплексних добрив — до 35−40%, засобів захисту рослин (ЗЗР) — до 30%, інших агрохімікатів — до 70%;

— знизити частку імпортної продукції на внутрішньому товарному ринку в сегменті основної хімії і мінеральних добрив — до 40%;

— суттєво наростити випуск ЗЗР (наразі доля імпорту в даному сегменті перевищує 90%) й зменшити частку долю контрафактної продукції на внутрішньому ринку засобів захисту рослин;

— довести рівень забезпечення вітчизняною сировиною основної хімії та мінеральних добрив у період до 2030 року до 60−65%.

Основи стратегії представили уряду у другій половині 2018 року, а сам проект документа в грудні 2018 року відправлено уряду на розгляд.