Молочний імпорт у 9 разів менше експорту

За даними Державної служби статистики України, кількість свиней в Україні на початок вересня склала 6,1 млн гол., що на 60 тис. гол. чи на 1% менше ніж рік тому. Приріст промислового свинопоголів’я не компенсував скорочення у присадибному секторі, зазначають в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Упродовж останніх кількох місяців спостерігаємо поступове уповільнення темпів приросту чисельності свиней у сільськогосподарських підприємствах. Так, якщо у першому півріччі цей показник коливався в межах 9-11,6%, то з починаючи з липня спостерігаємо його зменшення. Тож вже на початку вересня наявне промислове свинопоголів’я перевищувало минулорічне лише на  4,6% чи 164 тис. гол. Водночас відхилення кількості свиней у присадибному секторі у бік зменшення залишається на рівні 8,5% упродовж 2021-го: за оцінками ДССУ у господарствах населення на початок осені утримували 2,38 млн свиней, що на 224 тис. гол. менше ніж рік тому.

«Обмеженої позитивної динаміки у промисловому секторі було недостатньо, щоб «перекрити» втрати присадибного та зберегти загальну чисельність свиней в країні на рівні минулого року», — констатують в АСУ.

Аналітики профільної асоціації також висловлюють сумніви щодо зміни ситуації найближчим часом: «Непрості економічні обставини, в яких вітчизняні свиногосподарства працюють вже майже рік, не заохочують до подальшого нарощування поголів’я. Тож ми навряд побачимо зростання темпів приросту кількості свиней у сільськогосподарських підприємствах у короткостроковій перспективі».

pigua.info

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Протягом останніх трьох років в листопаді індекс умовної прибутковості молока зростав в середньому на 7,7%. Але в 2019 році до листопада він набрав вже такого позитиву, що важко було очікувати зростання. До речі, воно могло б і відбутися, бо ціни на молоко в середньому зросли на 1,2% за місяць, але зростання вартості кормового міксу було значнішим, що і відбилося на погіршенні загального показника УМІ», — пояснює він.

Андрій Ярмак наводить кілька цікавих цифр:

УМІ в листопаді 2019 року все ще майже в півтора рази перевищував минулорічний.

УМІ в листопаді 2019 був на 24,4% вищим, ніж в середньому за останні 8 років для цього місяця.

За перші одинадцять місяців поточного року УМІ був вищим за минулорічний вже на 26,5%.

УМІ був вищим за середній за цей період протягом останніх семи років на 18,4% і був найкращим за всю історію спостережень.

Отже, черговий рекорд прибутковості оновлено, правда на фоні неприємних новин про скорочення внутрішнього виробництва молока.

«У грудні, враховуючи глобальні тенденції та місцеві проблеми, закупівельні ціни на сире молоко, ймовірно, знову зростуть. Відповідно, якщо корми не подешевшають, що досить імовірно, варто очікувати і зростання прибутковості виробництва молока, щоб завершити рік на позитиві. Він вже точно буде рекордним за рівнем УМІ», — прогнозує Андрій Ярмак.

Довідка:

Український молочний індекс (УМІ) — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах.

MilkUa.info

Великий виробник яєчної продукції компанія «Овостар Юніон» (Київ) заявляє, що наразі поставки яєчної продукції до Латвії та інших країн Європейського Союзу здійснюються згідно з раніше укладеними договорами після того, як Латвія заявила про бажання призупинити імпорт яєць і яєчних продуктів з України.

Про це повідомила прес-служба компанії, передає ukranews.com.

«Поставки клієнтам з Латвії та Європейського Союзу йдуть згідно з усіма раніше укладеними договорами. Звичайно ж, ми дотримуємося всіх необхідних регламентів, і якщо продовольчо-ветеринарна служба приймає рішення зупинити дистрибуцію до з'ясування або відправити партії на додаткові дослідження, ми виконуємо процедуру», - сказали в компанії.

Зазначається, що через латвійське представництво «Овостар Юніон» реалізує яйця і яєчні продукти в ЄС, тобто більшість партій, які перетинають латвійський кордон, прямують далі до вантажоодержувачів в ЄС.

Так, 26 квітня 2019 року в партії, яка прямувала до Португалії, латвійська служба виявила сальмонелу, проте дозволила подальший транзит вантажу в країну замовника.

Зі слів компанії, в Португалії партія пройшла повторний аналіз на кордоні і у замовника, і за результатами повторної перевірки сальмонелу не було виявлено.

При цьому, за даними RASFF (Європейської системи швидкого реагування з харчової безпеки продуктів харчування і кормів), із 675 випадків виявлення сальмонели в продуктах, що експортуються в країни ЄС з 1 січня по 14 серпня 2019 року, тільки 7 стосувалися України, з яких у 4 випадках її знайдено в яєчних продуктах.

Згідно з повідомленням, в 3 з них є альтернативні аналізи лабораторій, де не було виявлено сальмонелу.

Продовольчо-ветеринарна служба Латвії проводить в середньому 20 перевірок українських яєць і яєчних продуктів на тиждень.

«У період з 1 червня по 14 серпня 2019 року латвійськими службами було перевірено 250 партій яєць і яєчних продуктів, що ввозяться в Латвію. Ці ж партії проходять перевірку українськими службами. І з нашого боку жодного випадку сальмонели не було зареєстровано, а латвійська сторона повідомила про 4 вищезазначених», - прокоментували в «Овостар Юніон».

Головні фактори, що визначають динаміку світового ринку продовольства, - зростання чисельності населення і збільшення попиту на здорові продукти харчування. Зростає попит на білкові продукти харчування, овочі.

Яйця - один з найбільш доступних джерел харчового білка. Їх виробництво може бути ефективно організовано як в умовах великих агропромислових корпорацій, так і невеликими фермерськими і підсобними господарствами. Прогнозується, що птахівництво до 2035 року стане найбільш швидкозростаючою галуззю. Споживання м'яса птиці в цілому по світу виросте на 65%, яєць - на 50%. Для порівняння, зростання споживання інших джерел тваринного білка (риба, свинина, яловичина) очікується на рівні 30% - 35%.

Для збереження цих досягнень, формування експортного потенціалу галузі важливо забезпечити технологічну незалежність птахівництва та виробництва яйця, збільшувати додану вартість виробництва, розвивати випуск продуктів з високою доданою вартістю. Важливою конкурентною перевагою українського птахівництва є доступність зернових - основною складовою для виробництва кормів. У структурі витрат на виробництво яєць частка кормів - близько 60%.

В цілому світове виробництво яєць показує стійке зростання. Починаючи з 2000 року, загальний обсяг випуску збільшився в 1,4 рази - з 51 до 70 мільйонів тонн.

Провідним виробником яєць є Китай, частка якого становить 36% від усього світового виробництва. Також великі гравці - США - 8%, Індія - 6%, Японія і Мексика - по 4% відповідно.

У структурі світової торгівлі прийнято виділяти яйця в шкаралупі - найбільший сегмент з об'ємом, станом на 2016 рік, в 3,6 млрд. Доларів США і яєчні продукти - близько 900 млн. Доларів США.

За обсягами експорту яєць у шкаралупі світовим лідером є Голландія - $ 716 млн. За станом на 2016 рік. Далі слідують США ($ 440 млн.) І Туреччина ($ 289 млн.), Німеччина ($ 279 млн.) І Польща ($ 223 млн.). У сегменті яєчних продуктів також лідирує Голландія ($ 287 млн. У 2017 році). Значний обсяг продукції на експорт постачають Франція, США, Німеччина та Бельгія.

Лідером світового імпорту яєць в шкаралупі є Німеччина ($ 645 млн. В 2016 році). Приблизно вдвічі менше імпортує Голландія. На третьому місці Ірак ($ 282 млн.). У частині яєчних продуктів великі обсяги закуповують Німеччина, Великобританія а також Японія.

Важливо відзначити, що в останні роки в світовій торгівлі яйцем відбулися великі зміни. Якщо в період з початку 1990 і до 2004 року середньорічний темп зростання торгового обороту в світі становив близько 2,4%, то починаючи з 2004 року, зростання ринку прискорюється. В середньому, за останні 10 років він склав 7,5% в рік. Яйця один з найбільш перспективних продуктів світового продовольчого ринку. При цьому існують значні можливості для збільшення доданої вартості продукту.

Перехід до підлогового утримання птиці створює певні переваги в якості і «паливо» для реклами, що дозволяє збільшити додану вартість яєць. Наступний рівень - переробка та виробництво напівфабрикатів - яєчного білка і яєчного жовтка.

Ще більш дорогою продукцією є яйця, вироблені за органічною технологією, а також готові продукти харчування на основі яйця - омлети і ін. Брендування продукції також важливий інструмент збільшення доданої вартості. Для потенційного експортера яєць важливо охоплювати весь потенційний ринок збуту, не обмежуючись нижнім ціновим сегментом. Розвиток виробництва продуктів з високою доданою вартістю з опорою на внутрішній ринок може стати ефективним експортним інструментом.

на основі даних UN Comtrade, International Egg Commission