Індекс УМІ у листопаді знизився на 0,3% — Ярмак

30 вересня, на нараді за участю заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького та представників обласних департаментів з розвитку АПК було озвучено проміжні результати подання заявок сільгоспвиробниками на отримання державної підтримки.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Йдеться про фінансову підтримку розвитку фермерських господарств за напрямом «бюджетна дотація за утримання корів» — 5 тис. грн на 1 голову ВРХ, а також про підтримку розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції за напрямом «дотація за наявні бджолосім'ї» — 200 грн за бджолосім'ю.

Так, за оперативними даними з областей наразі загальна кількість заявок на отримання дотації на голову ВРХ молочного напряму продуктивності складає 285 на суму 44 840 тис. грн за 8 968 корів. Кількість заявок на отримання дотації на бджолосім'ю складає майже 9 тис. на суму 96 млн грн.

«Проміжні результати по бджолосім'ям показують, що будуть вибрані майже всі заплановані на цей напрям кошти. Разом з тим, очікувані результати по ВРХ нижчі, ніж передбачалося. Фіналізовані результати по цим напрямам ми отримаємо через кілька тижнів за результатами обробки усіх документів та формування реєстру отримувачів дотацій. Щодо інших програм — час на подання документів ще триває, терміни за деякими напрямами були подовжені і ми сподіваємося, що державною підтримкою скористається максимальна кількість сільгоспвиробників», — відмітив заступник Міністра Тарас Висоцький.

Термін подання документів від сільгоспвиробників і фермерів до Мінекономіки за зазначеними напрямами — 1 жовтня, після чого міністерство сформує реєстри отримувачів дотацій та затвердить розподіл бюджетних коштів.

Нагадаємо, за програмою Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції у 2020 році передбачено 1 млрд грн, за програмою Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств — 380 млн грн. Деталі про усі програми підтримки, напрями, терміни та необхідні документи за посиланням.

Упродовж 2018 р вартість м'яса та молочних продуктів в Україні зростатиме. До кінця року вартість м’яса та молока в Україні зросте щонайменше на 5−7%. Про це розповів економічний експерт Олександр Охрименко.

«У нас в березні починається посівна, але вже сьогодні ціни на дизпаливо дуже високі. І навряд чи перед посівною вони знизяться. Дорожчає дизпаливо — дорожчає зерно, м’ясо і так далі. У зерні — 33% палива. Прогнозую, що до кінця року паливо може подорожчати щонайменше на 10%. Якщо зростає пальне на 10% — то на 3% зростає вартість зерна. Відповідно на 5−7% зростає вартість молока і м’яса», — пояснив він.

Олександр Охрименко зазначив, що паливний ринок в Україні монополізований, а тому прогнозувати ціни, спираючись на світові тенденції, доволі складно.

«Сьогодні приблизно 75% ринку пального належить одному із наших олігархів, який дуже наближений до влади. АМКУ знає про монополію, але ж у нього, на жаль, немає ніяких важелів впливу. Монополія на ринку пального є, монополіст є, ціни зростають і тому ми дуже часто задаємося питанням: чому навіть коли в Європі ціна на паливо падає, у нас — ні?», — зазначає експерт.

За його словами, останнім часом ціни на пальне дещо знизилися, але це тимчасове явище.

milkua.info за матеріалами unn

Локомотивом вітчизняної тваринницької галузі є птахівництво. Про це йдеться у звіті Антимонопольного комітету України за результатом дослідження загальнодержавного м’ясного ринку, передає УНН.

«Ринки продукції птахівництва в Україні відіграють надзвичайно важливу роль, адже птахівництво — одна з найбільш динамічних галузей тваринництва, що характеризується швидкими темпами відтворення поголів’я, найменшими витратами матеріальних засобів і затратами людської праці на одиницю виробленої продукції», — йдеться у звіті Комітету.

Продукція галузі займає важливе місце в забезпеченні населення високоякісними дієтичними продуктами харчування, дослідили в АМКУ.

«А м’ясо птиці, завдяки харчовій цінності, вважається одним із найбільш корисних і поживних продуктів, які необхідні для здорового та збалансованого харчування людини», — йдеться у документі.

Куряче м’ясо є одним з найпоширеніших не лише в Україні, а й в усьому світі, кажуть в АМКУ.

«З огляду на відсутність заборон з боку певних релігій», — додали у Комітеті.

У Комітеті констатували, що м’ясо птиці є однією з базових складових «споживчого кошика», як дорослих, так і дітей. Так, минулого року річна норма споживання м’яса птиці дитиною до 6 років становила 5,8 кг, з 6 до 18 років — 14 кг.

«Потреба працездатного населення була визначена на рівні 14 кг та для осіб, які втратили працездатність, встановлювалась на рівні 5 кг на рік», — повідомили у Комітеті, посилаючись на дані Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Джерело: УНН

Дані Державної служби статистики України за обсягами виробництва молока в Україні істотно завищені через спотворення інформації.

Про це повідомив голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

«Статистика свідчить, що у 2017 році ми виробили 10,2 млн тонн молока. З них 2,7 млн ​​- на підприємствах. Решта виробило населення. Тобто, при поголів'ї в 1,4 млн ми виробляємо 7,5 млн тонн. У той же час в 1991 році населення виробило 5,5 млн тонн молока при поголів'ї 2,5 млн корів», — зазначає Вадим Чагаровський.

За його словами, при цьому ніяких змін для підвищення виробництва молока не відбулося — кормова база не покращилася, селекційна робота для підвищення продуктивності корів не проводилася, умови утримання тварин не змінилися.

«На мою думку, керівництво держави повинно продемонструвати політичну волю, щоб змінити ситуацію зі статистикою по молоку, оскільки на цих неточних даних будуються програми державної підтримки, що потім впливає на їх ефективність. За моїми даними, в Україні виробляють 6−6,5 млн тонн», — уточнює Вадим Чагаровський.

Також він зазначив, що в Україні навіть не навчилися реагувати на сезонні фактори виробництва молока — з листопада по квітень спостерігається дефіцит молока, а влітку — його надлишок.

agroportal.ua