Мобільні зерносховища першими отримають фермери, які найбільше постраждали від війни

06-вер-2022

Сховищ на пшеницю, ячмінь, просто та гречку вистачає повністю, чого не скажеш про соняшник та кукурудзу. Адже соняшник має вдвічі більший обсяг відносно ваги, ніж пшениця.

Про це в ефірі телемарафону розповів народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук.

«Всі державні структури акумулювали свої зусилля на вирішення пробем зі зберіганням продукції. З кінця вересня до нас будуть надходити мобільні зерносховища як від Фонду Говарда Баффета, USDА так і від інших світових благодійників. Ми скупили майже всі рукави для зберігання зерна в полях, які виготовляються в світі», — зазначає народний депутат.

Соломчук уточнює, що зерносховища будуть надавати згідно заявок від аграріїв, але перевагу матимуть ті, чиї сховища повністю зруйнували рашисти.

AgroPortal.ua

Більше новин
Вчені: Два мільярди людей на планеті залежать від імпорту продовольства
21-квіт-2017

Вчені з Фінляндії довели, що з ростом чисельності населення на планеті збільшуються обсяги імпорту. Milknews перевів матеріал The Dairy Site. Ресурси продовольства на планеті обмежені і розподіляються нерівномірно. Збільшення площ оброблюваних земель і впровадження нових технологій не завжди допомагає вирішити проблему забезпечення їжею. Багато держав вважають за краще інше рішення - нарощувати імпорт товарів. Вчені з Фінляндії в опублікованій роботі Earth's Future показали пряму залежність між забезпеченням ресурсами, зростанням чисельності населення і обсягами імпорту сільгосптоварів. "Це питання було предметом для міжнародних розмов протягом довгого часу, однак попередні дослідники не зуміли показати чіткий зв'язок між забезпеченням продовольством і обсягами імпорту. Ми провели глобальний аналіз, приділяючи особливу увагу регіонам, де лімітований доступ до водних ресурсів обмежує можливості виробництва", - пояснює учасник дослідницької групи Мііна Поркка. Дослідження проводилося з 1961 по 2009. Вчені вивчали змодельовані дані, статистику ФАО, беручи до уваги зростаючі обсяги виробництва і використання сучасних технологій в промисловості. Аналіз показав, що в 75% регіонів з обмеженим ресурсним забезпеченням імпорт збільшувався, так як власне виробництво було неефективним. Близько 1,4 млрд людей стали залежними від імпорту, ще 460 млн людей живуть в регіонах, де навіть зростаючі зовнішні поставки не можуть закрити наявних потреб в продовольстві. Співавтор дослідження доктор Джозеф Гаул зазначив, що люди можуть бути навіть не в курсі про залежність регіону від імпорту продовольства. "Це досить очевидно - шукати продукти в іншому місці, коли внутрішнє виробництво показує неефективність. Можливо, це правильний вибір, але такий метод не повинен вважатися чимось, що само собою зрозуміло", - відзначає професор. Міжнародна продовольча система являє собою чутливу структуру: зміна цін на біржі може легко підірвати продовольчу безпеку тих держав, де залежність від імпорту встановлена ​​на високому рівні. Таким чином, найкращим рішенням у подібній ситуації можуть стати інвестиції та збільшення обсягів виробництва. Багато країн Африки та Індії мають серйозні перспективи по нарощуванню ефективного виробництва за рахунок використання кращих іригаційних систем і нутрієнтів. Учасниця дослідницької групи Мііна Поркка особливо підкреслила, що рішення проблеми залежності від імпорту не лежить тільки в збільшенні виробництва їжі. "Необхідно стежити за чисельністю населення, контролювати обсяг продовольчих відходів, споживання м'яса. Більше чверті їжі в світі йде на смітник, необхідно знизити цей показник на світовому рівні", - вважає Поркка.

Детальніше
На базі Держпродспоживслужби створено Національну платформу продовольчої безпеки
22-бер-2022

В Україні на базі Держпродспоживслужби створена Національна платформа продовольчої безпеки. Про це інформує Держпродспоживслужба.

Зауважимо, що Національна платформа продовольчої безпеки, дозволяє об'єднати зусилля військових адміністрацій, виробників харчових продуктів, торговельних мереж, міжнародних організацій для стимулювання розбудови української економіки, навіть в умовах війни, та забезпечення харчовими продуктами й товарами першої необхідності мешканців громад, учасників Збройних Сил України та територіальної оборони.

«За допомогою платформи можна швидко сформувати потребу в тих чи інших товарах та побачити пропозиції інших учасників ринку. В часи, коли кожна хвилина має значення, ми створили інструмент, який допомагає забезпечити наших захисників та населення найнеобхіднішими продуктами. Запрошуємо агрофірми, виробників, торговельні мережі та органи влади активно користуватись цим майданчиком», — заявив Анатолій Вовнюк, т.в.о. голови Держпродспоживслужби.

Додамо, цінність для підприємств та інших учасників: доступ до актуальної інформації щодо реальних потреб та пропозицій тих чи інших товарів, що значно спрощує варіанти пошуку ринку збуту для вашої продукції; можливість миттєвої комунікації з покупцем чи постачальником без зайвих посередників; замовлення послуг транспортування; вже за декілька днів — смарт-контракти за декількома з публічних оферт та доступ до держзамовлень без зайвих паперів та втрати часу.

«До платформи вже долучились більш ніж 600 учасників. Реєстрація та використання функціоналу платформи безкоштовне. З кожним днем функціональне наповнення платформи зростає та з’являються нові можливості для учасників», — підкреслили у відомстві.

pigua.info

Детальніше
Названо ринки, які невдовзі можуть відкритись для українських експортерів агропродукції
11-січ-2022

Один з основних напрямків — країни «хаби» та економічні регіональні організації.

Джерело: колонка голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької на Економічній правді.

«Китай, MENA (регіон Близького Сходу та Північної Африки), держави південніше Сахари, АСЕАН та Далекий Схід, країни Південної Америки — це ті пріоритети, де ми будемо працювати особливо активно. Ну і, звичайно, ніхто не збирається зменшувати зусилля на європейському напрямі, який став для нас вже традиційним», — пише Магалецька Владислава.

Також фокус у відкритті нових ринків буде на країнах «хабах» та економічних регіональних організаціях, таких як АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії).

У 2020 році експорт агропродукції до країн організації становив майже $1,2 млрд, а за 9 місяців 2021 року — $970 млн. Найбільше експортують зернових.

«Однак, ми все активніше експортуємо до країн регіону овочі, ​​молочку, м'ясо, яйця, не говорячи вже про жири та олії», — додала вона.

На сьогодні МЗС, Мінекономіки та Держпродспоживслужба працюють над відкриттям 12 нових ринків у регіоні: м’яса, яєць, молока, кормів, риби. Окремо чиновники працюють над зменшенням кількості нотифікацій при торгівлі зерновими.

latifundist

Детальніше
Замінник молока: заміна лактози на жир
08-лип-2019

Нещодавно вчені дослідили вплив джерел енергії у замінниках молока на продуктивність, травлення та кишкову прохідність телят.   

Сучасна світова тенденція у вирощуванні молодняку сфокусована на показниках росту за допомогою використання незбираного молока (НМ) чи його замінника (ЗНМ) з високими поживними якостями. Це наслідок міркувань, які припускають, що споживання поживних речовин з незбираного молока чи його замінника у період перед відлученням покращує майбутню продуктивність. Порівняно із замінником, незбиране молоко має високий вміст енергії та містить такі біоактивні компоненти, як ензим, гормони та фактори росту. Щоб компенсувати різницю у забезпеченні енергією між НМ та ЗНМ, використовують кілька стратегій покращення росту телят у молочний період. Ці стратегії включають вищу інтенсивність годівлі або зміну складу замінника молока для збільшення споживання. Результати досліджень передбачають, що збільшення вмісту жиру в ЗНМ може покращити рівень росту та продуктивність телят.

Заміна джерел енергії в раціоні

Дослідники з Нідерландів хотіли заглибитися в це питання. Вони припускали, що заміна лактози на ту ж кількість жиру в ЗНМ позитивно впливатиме на продуктивність та здоров’я шлунково-кишкового тракту телят, якщо його згодовувати двічі на день. Метою даного дослідження було з'ясувати вплив заміни джерел енергії (жир проти лактози) в раціоні на ріст, прохідність кишечника, засвоюваність і консистенцію гною у телят. Дослідження проводили над 60 бичками голштино-фризської породи, яких поділили на 30 груп по 2 теляти на основі імуноглобулінів у сироватці крові, маси тіла та дати збору зразків після народження. В межах кожної групи одному теляті згодовували замінник з високим вмістом жиру, а іншому — з високим вмістом лактози. ЗНМ згодовували двічі на день до 49 дня після народження, потім телят поступово відлучали впродовж 14 днів. На завершальному етапі дослідження, телятам вволю згодовували стартерний корм, солому та давали воду.

Краща консистенція гною

Вчені довели, що заміна лактози на жир не вплинула на ріст, споживання стартерного корму, соломи, води, сирого протеїну чи загальної енергії, а також на загальну перетравність поживних речовин. Прохідність ШКТ оцінювали шляхом вимірювання відновлення лактулози і креатинину у 24-годинній сечі та концентрації креатинину та співвідношення лактулоза: D-манніт у сироватці крові після споживання ЗНМ. Загалом відновлення креатинину і лактулози в сечі в обох дослідженнях було низьким, але у телят, яким згодовували ЗНМ з високим вмістом жиру, ці показники були вищі. Відповідно й співвідношення лактулоза: D-манніт у сироватці крові та концентрація креатинину були вищі у цих телят. В перший тиждень та під час перехідного періоду, телята, яким згодовували ЗНМ з високим вмістом жиру, мали менше аномальних показників в гноєві.

В підсумку, заміна лактози на жир в ЗНМ не вплинула на ріст, загальне споживання корму чи перетравність поживних речовин. ЗНМ з високим вмістом жиру асоціюється лише з підвищенням маркерів прохідності та позитивним впливом на консистенцію гною телят.

MilkUa.Info за матеріалами dairyglobal.net

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок