Названо ринки, які невдовзі можуть відкритись для українських експортерів агропродукції

За прогнозами Продовольчої та сільськогосподарської організації ОНН (ФАО) обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в Європі і Центральній Азії зростуть за наступне десятиліття на 9%.

При цьому 55% зростання буде забезпечено за рахунок зернового сектора, в той час як сектор тваринництва забезпечить 38% зростання, а рибальство — 7%.

«Регіон вже забезпечує близько 45% світового виробництва пшениці, кормового зерна і олійних культур, а також 18% цукру. Згідно сільськогосподарському прогнозом, очікується, що виробництво буде як і раніше зосереджена на зернових і олійних культурах, незважаючи на те, що до 2027 року передбачається його зниження до 16%», — прогнозують у ФАО.

Згідно з прогнозом, регіон продовжить залишатися основним експортером пшениці з ключовими країнами-експортерами, такими як Росія, Україна і Казахстан, сукупна частка експорту яких становить 24%. За рахунок збільшення обсягів виробництва пшениці частка цих трьох країн в світовому обсязі експорту пшениці зросте з 33% до 35%.

Також, прогнозується збільшення обсягів виробництва тваринницької продукції у відповідь на зростаючий внутрішній попит. Виробництво молока в регіоні до 2027 року виросте на 9% в порівнянні з 2015-2017 роками. Європа і Центральна Азія є найбільшими виробниками сиру в світі, на частку яких припадає близько 52% всього світового виробництва. Очікується, що в наступному десятилітті обсяг виробництва сиру збільшиться на 14,5%, причому основне зростання припаде на країни Європейського союзу.

fao

Заборону на продаж домашнього молока ІІ сорту від населення відклали до 1 липня 2018 року, але оператори ринку побоюються, що реалізація європейського стандарту може привести до непередбачуваних наслідків, як для молочної галузі в цілому, так і для населення в селах. Про це розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук.

Нагадаємо, що після заборони домашнього молока продавати його можна буде на виробництво казеїну.

На думку Марчука, відмова від закупівлі домашнього молока поставить село у ще складніші умови, адже для багатьох сімей продаж домашньої продукції є єдиним способом заробітку.

Чому Україна відмовляється від молока другого сорту? Згідно із чинним сьогодні стандартом, в Україні розрізняють 4 сорти молока. Основна відмінність між сортами полягає у показнику загальної бактеріальної забрудненості, кількості соматичних клітин та кислотності молока.

«Відтак, екстрасорт повинен мати загальну бактеріальну забрудненість до 100 тис./см³, вищий сорт — до 300 тис./см³, перший сорт — до 500 тис./см³, другий сорт — до 3000 тис./см³. Кількість соматичних клітин молока екстра та вищого сорту — ≤ 400 тис./см³, першого сорту — ≤ 600 тис./см³, другого сорту — ≤ 800 тис./см³. Кислотність молока екстра і вищого сорту — 16—17ºТ, першого сорту — 19ºТ, другого сорту — 20ºТ. Вміст жиру для всіх сортів молока — в діапазоні від 3 до 3,4%. В ЄС, приміром, відповідно до спеціальних гігієнічних правил, норма жирність молока екстра сорту на кілька пунктів вища і становить 3,8—4%», — пояснює заступник голови ВАР.

Зазначається, що молоко другого сорту заборонено в ЄС.

«Його довго не хотіли забороняти в Україні, але ми повинні розуміти, що українські молочні продукти будуть не дуже хорошої якості, тоді на світових ринках нас не чекатимуть. Згідно із пропонованими змінами, в Україні повинні залишитися три сорти: екстра, вищий і перший», — упевнений Марчук.

З його слів, висока якість молока досягається при його отриманні безконтактним способом з моментальним охолодженням. Що більше сировина контактує із зовнішнім середовищем, то нижчої воно якості. За цими критеріями майже все молоко, яке виробляється в одноосібних селянських господарствах та дрібних фермерських господарствах відноситься до другого сорту. Тому вони найбільше і постраждають від цього рішення.

Перехід на вищі стандарти не вирішує проблему зі збільшенням обсягів виробництва молока та підвищенням його якості. Тому після вступу в дію нового ДСТУ для повної відмови від молока другого сорту передбачено 5-літній перехідний період. Протягом цього часу молоко другого сорту використовуватимуть при виробництві таких продуктів, як масло, сир кисломолочний, сухе молоко, згущені консерви, що допускається чинними стандартами на ці види продукції.

Однак маємо розуміти, що переробні підприємства, які активно освоюють нові ринки, зацікавлені у підвищенні безпечності власної продукції, і самі будуть зменшувати обсяг прийому молока другого сорту від населення.

«Тому, перш ніж відмовлятися від прийому молока другого сорту на селі, слід створити належну інфраструктуру, необхідну для отримання молока першого чи вищого ґатунків. Для цього у сільських населених пунктах необхідно облаштувати спеціальні доїльні пункти, обладнані молокопроводом, холодильною і фільтрувальною технікою. Щоб селяни могли привести корову на дійку, де вим’я миється й дезінфікується, підключається доїльний апарат. Молоко по спеціальним трубам потрапляє до охолоджувального апарату, який охолоджує його до температури близько 4—6°С. Кількість молока, видоєного від кожної корови, фіксується. Таким чином, власник корови позбавляє себе необхідності мити посуд, проціджувати молоко, чекати молоковоза. А за молоко вищої якості отримує більшу ціну. Строк зберігання молока з моменту доїння з урахуванням часу на транспортування: за температури, не вищої від 4 °C — 24 год., не вище, ніж 6 °C — 18 год», — розповів експерт.

На його думку, завдання держави сьогодні — створити належні умови, а не просто викреслити з української економіки та аграрної сфери особисті селянські господарства. При цьому індивідуальним домогосподарствам і невеликим фермерам слід об'єднуватися в кооперативи й вирішувати проблеми самостійно.

«До слова, кооперативний рух поширений у Європі і дає дрібним фермерам можливість загального користування технікою, обладнанням, налагодженою системою збуту, більш вигідними умовами кредитування», — підсумував Денис Марчук.

agropolit.com

Так звані наномінерали в кормах для бройлерів можуть поліпшити зростання птиці, а також збільшити споживання комбікорму і його засвоюваність - до такого висновку прийшла команда дослідників з Університету Ноттінгем Трент, Великобританія.

Вчені використовували новий метод виробництва наномінералів - в оболонці з амінокислот, щоб дослідити вплив додавання наноцинку в комбікорми на курчат-бройлерів. Вони виявили, що цей метод значно поліпшив набір живої маси і збільшив споживання корму бройлерів в порівнянні з тією птицею, яка отримувала цинк в стандартному вигляді.

Також покращилася засвоюваність корму, і це позитивно позначилося на міцності великогомілкової кістки, що важливо сьогодні для бройлерів. Використання наномінералів також є економічною практикою, так як для досягнення потрібних концентрацій добавок в організмі потрібні зовсім незначні дози мінеральних речовин.

За матеріалами AllAboutFeed

Зміна порядку ввезення на територію України кормів, кормових матеріалів, кормових добавок, преміксів, кормів для непродуктивних тварин та їх подальшого обігу на території України передбачена Законом України «Про безпечність та гігієну кормів», який набуває чинності з 19 січня 2020 р.

Про це йдеться у повідомленні Державної служби з питань безпеченості харчових продуктів та захисту споживачів.

«Відповідно до пунктів 5 та 6 розділу Х прикінцеві та перехідні положення закону, у разі наявності діючих реєстраційних посвідчень, виданих відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину», дозволяється протягом п«яти років виробництво, обіг (в тому числі ввезення на територію України) готових кормів та преміксів, а виробництво, обіг (в тому числі ввезення на територію України) кормових добавок — до кінця дії реєстраційного посвідчення», — пояснюють у відомстві.

У подальшому, починаючи з 19 січня 2020 р., при здійсненні державного контролю за дотриманням законодавства України про корми державні ветеринарні інспектори звертатимуть увагу на державну реєстрацію кормових добавок, які входять до складу кормів, кормових сумішей, преміксів та кормів для непродуктивних тварин, з урахуванням положень пунктів 5 та 6 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону.

«Відповідно до статей 18-20 Закону державній реєстрації підлягають лише кормові добавки», — підсумували у Держпродспожислужбі.

agroportal