На базі Держпродспоживслужби створено Національну платформу продовольчої безпеки

22-бер-2022

В Україні на базі Держпродспоживслужби створена Національна платформа продовольчої безпеки. Про це інформує Держпродспоживслужба.

Зауважимо, що Національна платформа продовольчої безпеки, дозволяє об'єднати зусилля військових адміністрацій, виробників харчових продуктів, торговельних мереж, міжнародних організацій для стимулювання розбудови української економіки, навіть в умовах війни, та забезпечення харчовими продуктами й товарами першої необхідності мешканців громад, учасників Збройних Сил України та територіальної оборони.

«За допомогою платформи можна швидко сформувати потребу в тих чи інших товарах та побачити пропозиції інших учасників ринку. В часи, коли кожна хвилина має значення, ми створили інструмент, який допомагає забезпечити наших захисників та населення найнеобхіднішими продуктами. Запрошуємо агрофірми, виробників, торговельні мережі та органи влади активно користуватись цим майданчиком», — заявив Анатолій Вовнюк, т.в.о. голови Держпродспоживслужби.

Додамо, цінність для підприємств та інших учасників: доступ до актуальної інформації щодо реальних потреб та пропозицій тих чи інших товарів, що значно спрощує варіанти пошуку ринку збуту для вашої продукції; можливість миттєвої комунікації з покупцем чи постачальником без зайвих посередників; замовлення послуг транспортування; вже за декілька днів — смарт-контракти за декількома з публічних оферт та доступ до держзамовлень без зайвих паперів та втрати часу.

«До платформи вже долучились більш ніж 600 учасників. Реєстрація та використання функціоналу платформи безкоштовне. З кожним днем функціональне наповнення платформи зростає та з’являються нові можливості для учасників», — підкреслили у відомстві.

pigua.info

Більше новин
У 2017 році компанії аграрної галузі отримали найбільше відшкодувань ПДВ
28-лют-2018

Державна фіскальна служба за 2017 р. відшкодувала бізнесу 120 млрд грн ПДВ, що на 27,7% більше, ніж попереднього року. ТОП-300 компаній за сумою відшкодування отримали загалом повернення 45,1 млрд грн.

Понад три чверті з цієї суми припало на аграріїв та металургів.

Найбільше відшкодувань отримали компанії саме аграрної галузі. Орієнтовно 19,9 млрд грн відшкодували 90 юридичним особам. До лідерів входять компанії та таких фінансово-помислових груп: «Кернел», «АДМ Трейд», «Нібулон», «МХП», «Каргіл», ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України, «Оліар», «Віойл», «Укрпромінвест», «Астарта», «Укрлендфармінг» та інші.

Компанії аграрного сектору з ТОП-300 в середньому мають задовільний рівень фінансової стійкості, за даними індексу FinScore. Варто зазначити, що компаніям у 2017 р. в середньому повернули 98% від заявленої суми.

milkua.info за матеріалами youcontrol

Детальніше
Регулювання сфери ГМО в Україні потребує осучаснення з урахуванням європейського досвіду
21-жовт-2022

19 жовтня в Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики відбулося обговорення проблеми державного регулювання ринку генетично-модифікованих організмів (ГМО). На круглому столі були присутні: керівництво Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоров'я, експерти та фахівці галузей, які є дотичними до вирішення цієї проблеми.

Регулювання ринку ГМО в останні роки набуло гострої необхідності, оскільки чинний Закон України від 2007 року «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» є недосконалим. Зокрема, він не містить механізмів контролю у сфері поводження з ГМО, має велику кількість неузгодженостей та неточностей, а значна частина норм — розмиті.

У підсумку за 15 років існування такого документа в Україні не було зареєстровано жодної ГМО-продукції. Тобто, де-юре ГМО у нас відсутнє: не виробляється, не вирощується і не використовується. А де-факто в останні роки в країні сформувався тіньовий ринок ГМО-продукції, яка перебуває в обігу поза будь-яким контролем. Це порушує інтереси й права споживачів, які не знають, що саме вони споживають. Також це загрожує репутації і статусу нашої держави як великого експортера сільськогосподарської продукції рослинного походження. Україна повинна гарантувати чесні торговельно-економічні відносини.

Перший заступник Міністра агрополітики Тарас Висоцький наголосив: «Ні в кого немає сумніву, що треба встановити чіткі, прозорі, зрозумілі правила гри на цьому ринку. Хотів би зауважити, що новий законопроект, який був презентований народним депутатам на минулому тижні, є урядовим, і тому опрацьовувався усіма причетними центральними органами влади, — не лише Мінагрополітики, а й МОЗу, Міндовкілля, Держпродспоживслужбою, Держекоінспекцією. Ми спеціально зібрали стейкхолдерів із різних сфер: приватних, державних, наукових, законодавчих, — аби ще раз ґрунтовно обговорити всі деталі».

За його словами, у світі є різні моделі регулювання ринку ГМО, але оскільки Україна має мету стати членом Європейського Союзу, то новий законопроект № 5839 «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки» був написаний на базі європейської моделі.

«У країнах Європи ситуація з ГМО різна, вони мають право приймати індивідуальні рішення. Наприклад, є країни, в яких заборонено вирощування ГМО, але дозволено його використання. В інших може бути дозволено і перше, і друге, але певних видів. Наша ціль, передовсім, полягає в тому, щоб чітко прописати процедуру, а потім вже приймати політичне рішення — які обмеження чи запобіжники, обов'язки чи заборони встановлювати. Процедура має бути чітко прописана, всі мають розуміти, які діють правила з точки зору випробування, оцінки впливу та загроз, прозорості, простежування», — відзначив перший заступник Міністра агрополітики.

Він додав, що навіть, якщо в Україні буде ухвалено рішення неготовності впровадження ринку ГМО і відтермінування цього процесу, процедуру все одно треба погодити. «Це буде нашою, так би мовити, євроінтеграцією, і це означатиме, що в нас правила адаптовані, процедура відповідає європейській і вона дозволяє оцінити всі ризики», — резюмував Тарас Висоцький.

Заступник Міністра охорони здоров’я, Головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін зазначив, що МОЗ всіляко підтримує необхідність оновлення регулювання сфери ГМО. «Розуміємо, що поточні діючі норми є фрагментованими і недієвими та не відповідають законодавству ЄС. Для нас важливо оцінювати рівні ризику та відповідно забезпечувати моніторинг можливого впливу ГМО на здоров'я людей. Ця норма прописана в проекті Закону і саме від МОЗ вона вимагатиме ще цілої низки підзаконних документів», — підкреслив Ігор Кузін.

minagro.gov.ua

Детальніше
АЧС в Україні: карантин діє в 21 населеному пункті 11 областей
26-вер-2017

Карантин через спалахи небезпечного вірусного захворювання тварин — африканської чуми свиней (АЧС) діє в 21 населеному пункті в 11 областях України, повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу Держпродспоживслужби.

Зокрема, такі пункти розташовані в Закарпатській (7), Київській (3), Вінницькій, Одеській (2), Хмельницькій, Рівненській, Дніпропетровській, Волинській, Полтавській, Донецькій та Івано-Франківській (1) областях.

У місцях, де оголошено карантин, вводять обмежувальні заходи, блокують переміщення свиней та продукції тваринництва, вилучають худобу, проводять дезінфекція. Карантин у населеному пункті оголошується на 40 днів. Якщо за цей час ветеринари не виявлять на його території нових спалахів, такий населений пункт вважається оздоровленим.

Читайте також: Фінансування Держпродспоживслужби хочуть збільшити у 6 разів

Згідно з повідомленням, за 2017 рік були оздоровлені більше 89 тис. неблагополучних щодо АЧС пунктів. В цілому, з початку 2017 року ветеринари зареєстрували в Україні 109 спалахів АЧС. Всього з 2012 року і станом на 21 вересня 2017 року на території України ветеринари зареєстрували 257 спалахів АЧС в 23 областях.

Згідно з даними глави відомства Володимира Лапи, з моменту першої фіксації спалаху АЧС на території України збитки галузі свинарства від розповсюдження вірусу становлять понад 200 мільйонів гривень. Якщо існуюча тенденція до поширення АЧС збережеться, Україна до 2020 року втратить понад 1,2 мільйона свиней, або 4 мільярди гривень, а непрямі витрати зростуть на 5-7,5 мільярда гривень. За підсумками 2017 року голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа прогнозує в Україні близько 200-250 спалахів АЧС.

pigua.info

Детальніше
Висоцький розповів, які дотації зможуть отримати аграрії при покупці землі
04-груд-2020

Середня вартість 1 га сільськогосподарських земель на старті земельної реформи в Україні може скласти 50−60 тис. грн. Уряд готує ряд державних програм підтримки при покупці земель.

Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький, передає «Інтерфакс-Україна».

«У нас закон говорить, що не можна продавати землю нижче нормативно-грошової оцінки (НДО), яка в середньому по Україні — 28 тис. грн на га. Ми розуміємо, що ціна буде вище», — сказав Висоцький.

За його словами, розрахунки Мінекономіки показують, що в середньому вартість сільгоспземель з запуском в Україні ринку буде 50−60 тис. грн за га, тоді як продавати землю (як показують опитування) готові не більше 5−7% її власників.

«Зараз діє програма підтримки фермерства. Держава компенсує 1,5 облікової ставки НБУ — 9% за кредитами, залученими під операційну діяльність. Коли будуть залучатися кредити під покупку землі, буде діяти аналогічна програма — 9% буде компенсуватиметься фермерам. Механізм зрозумілий: оформляєте кредит, платите відсотки, подаєте заявку в банк і в наступному місяці отримуєте кошти», — зазначив Висоцький.

Заступник міністра додав, що в цьому році за держпрограмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів в 2020 році» аграріям компенсовано майже 1,05 млрд грн з 1,2 млрд грн, запланованих на цей рік.

«У наступному році будемо закладати на старті 1,2 млрд грн і потім, при необхідності, будемо збільшувати фінансування», — додав Висоцький.

Він звернув увагу, що для фермерських господарств, які отримали землю в постійне користування (в середньому по 50 га, в різних регіонах по-різному), буде передбачений ще один механізм кредитування — вони отримають можливість брати земельні ділянки в кредит на 10 років під 0% .

«Для цього їм після 1 липня 2021 року необхідно буде подати заяву в місцеву громаду і укласти договір — або відразу викупити земельну ділянку по НДО, або з розстрочкою на 10 років безпроцентно», — пояснив Висоцький.

Також, за словами заступника міністра, разом із запуском ринку землі з 1 липня 2021 року запроваджено земельний моніторинг (за даний напрямок відповідає Госгеокадастр), який в розрізі громад буде показувати, скільки продається землі щотижня і за якою середньою ціною.

«Ми готові до запуску ринку землі з 1 липня 2021 року», — підкреслив заступник міністра.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок