Мінекономіки України знову залишилося без керівника

В Україні близько 10% молока використовується для виробництва фальсифікату.

Таку думку висловив голова Ради директорів «Союзу молочних підприємств України» Вадим Чагаровський, пише Latifundist.com.

Він зазначив, що найбільше фальсифікату припадає на вершкове масло і сир кисломолочний.

«У мене немає підстав говорити, що наша продукція гіршої якості, ніж в Європі. Інша справа, що у нас існує ринок фальсифікованої продукції. А ось як раз цього немає в ЄС. Ринок фальсифікованої продукції — це результат українського дефіциту і низької купівельної спроможності нашого споживача. Потрібно віддати належне великим національним мережам, там фальсифікату практично немає. В основному він присутній в регіональних мережах, роздробі, на базарі, на оптових ринках», — зазначив Вадим Чагаровський.

Експерт зазначає, що на українському молочному ринку не створені справедливі ринкові умови розподілу додаткової вартості.

«У нас монополія рітейлу, який тисне на переробника. На останнього йде тиск і з боку виробників молока, тому що є дефіцит сировини на ринку. Є монополія рітейлу, є монополія сировини, додаткову вартість же створюють переробники. Але вони ж найменше заробляють. Очевидно, необхідно домогтися справедливого розподілу доданої вартості», — повідомив Вадим Чагаровський.

Переважання дощової погоди у першій декаді жовтня заважало збиранню пізніх культур та проведенню повноцінної осінньої посівної.

За даними Гідрометцентру, сприятливою погода була лише для накопичення та збереження вологи в ґрунті під сівбу та на вже засіяних площах озимих культур, їх початкового росту і розвитку, повідомляє ІА «АПК-Інформ».

«Перешкоджало вчасній сівбі озимини, крім дощів, ще й пізнє звільнення полів від попередників. Темпи збирання кукурудзи, сої, соняшнику, гречки, проса через дощі, перезволоження ґрунту і рослинної маси були повільними. Значна частина урожаю зернових та технічних залишалася незібраною. Площі з пізно засіяними озимими культурами потрапляють до зони ризику на час перезимівлі», — зазначають експерти.

Нинішньої осені в оптимальні строки сівби озимої пшениці (15-25 вересня) було посіяно менше 30% запланованих площ озимих культур, що значно менше, ніж у попередньому році.

«Для посівів, які будуть посіяні у жовтні, складається велика імовірність того, що рослини внаслідок недостачі тепла увійдуть у зиму в початкових фазах розвитку, будуть ослаблені та вразливі до несприятливих зимових умов у разі їх виникнення.

За середніми багаторічними даними, у жовтні накопичується лише близько 100-120°С ефективного тепла вище +5°С, а для нормальної перезимівлі та формування 2-3-х стебел (сильно кущистим сортам — 3-4 стебел) рослинам озимої пшениці потрібно отримати 200-300°С та загартуватися», — пояснюють метеорологи.

Велика кількість опадів виявилася шкідливою для незібраних пізніх культур, в частині погіршення якості незібраного насіння соняшнику та сої спостерігалося загнивання кошиків, розповсюдження грибкових захворювань. На посівах сої відмічалося розтріскування бобів, проростання зерен у бобі на корені та їх почорніння.

Потреби ринку племінних поросят в Україні сьогодні істотно змінилися. Якщо років десять тому був попит лише на чистопорідних поросят, то зараз клієнти намагаються придбати готову товарну свинку. Про це розповів директор ТОВ «Селекційний центр свинарства» Євген Криворот.

«Сьогодні найбільший попит — 90% — мають термінальні тварини, — зазначив він. — Для отримання гібридної свинки F1 ми використовуємо материнські лінії порід велика біла та ландрас. А вже для отримання високоякісного м'ясного товарного поголів'я свинки F1 покриваються термінальним кнуром, що дозволяє отримати максимальний ефект гетерозису на відгодівлі».

До відома, Селекційний центр свинарства спеціалізується на розведенні і вирощуванні чистопорідних свиней порід велика біла та ландрас, а також синтетичної лінії для виробництва товарних свинок.

На сьогоднішній день цент селекції вирощує близько 1,3 тис. голів основних свиноматок (по 600 голів великої білої і ландрас, а також 100 голів — для отримання термінальних кнурів) та близько 12 тис. — загального поголів'я. З них на відгодівлі — понад 6 тис. голів свиней.

PigUA.info

В Україні цього тижня стартує реалізація проекту «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)».

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України».

Проект «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)» покликаний: оцінити реальну ситуацію застосування протимікробних препаратів у тваринництві, покращити нормативно-правову базу та політику у країні щодо цієї проблеми, покращити потенціал національних лабораторій та можливості моніторингу, дослідити кращі практики та схеми використання протимікробних препаратів, перспективи зменшення їх застосування у майбутньому.

«Розпочинаються навчання для фахівців Держпродспоживслужби, які відбиратимуть зразки харчових продуктів тваринного походження. Загалом, заплановано відбір 350-ти зразків та дослідження їх на вміст залишків протимікробних препаратів», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що паралельно з відбором зразків розпочинається опитування щодо використання антибіотиків у тваринництві.

«До дослідження залучать більше 600 респондентів — представників господарств різних напрямів тваринництва (свинарство, птахівництво, бджільництво, скотарство), присадибного сектору, ветеринарної медицини та кормовиробництва з усієї України», — підкреслили в АСУ.

Нагадаємо, Асоціація «Свинарі України» долучилася до проекту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)».