Мінагропрод заявляє про відсутність дефіциту на ринку м'яса птиці

Кабінет Міністрів має намір на засіданні в середу схвалити введення спеціальних правил проїзду дорогами загального користування для сільськогосподарської техніки, ширина якої перевищує 2,6 м, висота (від поверхні дороги) — 4 м.

Згідно з проектом постанови уряду, яким володіє агентство «Інтерфакс-Україна», передбачається, що така сільгосптехніка має бути обладнана спеціальними знаками (габаритними вогнями) і рухатися в супроводі автомобіля прикриття, обладнаного проблисковими маячками оранжевого кольору.

interfax

На час жування жуйки коровами впливає низка факторів: доступ до корму, споживання нейтрально детергентної клітковини з грубих кормів та середній розмір часток раціону.

Це одна з характеристик жування жуйки, описана в журналі Dairy Science. Автори склали комплексне уявлення про управлінські, тваринні та фактори годівлі, які впливають на споживання корму та румінацію дійних корів. У цьому ж журналі був представлений огляд фізіологічної важливості жування жуйки з наголосом на останні дослідження та практичні наслідки для годівлі та управління дійною коровою в сучасних умовах утримання.

Дійні корови змінились

Ранні дослідження заклали основи розуміння механізму жування жуйки, його фізіологічну роль для корови та про те, як характеристики раціону впливають на цей механізм. Однак, за останні десятиліття дійні корови змінились, так само як і типи згодовуваних раціонів та використовувані системи виробництва. Розмаїття сучасної літератури пропонує нові погляди на харчову поведінку та жування жуйки коровами.

Дійні корови витрачають приблизно 4,5 години на добу споживаючи корм (діапазон 2,4−8,5 год/день) та 7 годин на добу на жування жуйки (діапазон 2,5−10,5 год/день), загальний максимальний час жування — 16 годин на добу. Автори зазначають, що на процес жування жуйки впливає низка факторів: доступ до корму, споживання нейтрально детергентної клітковини з грубих кормів та середній розмір часток раціону.

Обмеження в доступі до корму та довгі частки (≥19 мм) більше впливають на час поїдання, а споживання НДК грубих кормів та середні частки (4−19 мм) впливають на жування жуйки. В літературі зазначається, що сприяння жуванню жуйки збільшує секрецію слини у корів, що зменшує ризик виникнення ацидозу. Однак, сукупний вплив від зміни часу жування жуйки на рубець незначний. Отже, стратегії профілактики ацидозу повинні бути ширшими.

Використання сенсорних технологій (датчиків)

Скорочення рубця збільшується під час споживання корму та жування жуйки, що допомагає пересувати дрібні частки до книжки. Використання нещодавно винайдених датчиків, які застосовують на великих підприємствах для моніторингу «жувальної» активності корів, може надати інформацію, яка допоможе в прийнятті управлінських рішень, особливо в поєднанні з іншими критеріями. Однак точність може варіюватись, залежно від умов використання та сенсора, відносних змін поведінки корови, наприклад значне зменшення часу жування жуйки. Також датчики (сенсори) можуть допомогти визначити охоту, отелення та деякі хвороби.

Відмінності між породами

У статті також описуються сучасні знання про відмінності між породами корів. Aikman et al. (2008) зазначає про важливу різницю у жуванні жуйки між голштином та джерсеєм з однаковою здатністю споживати корм, якщо виражати у масі тіла (споживання СР, % від маси тіла). Як і очікувалось, голштин більше споживає корму (кг/день), ніж джерсей. Однак час споживання (хв/день) між породами не відрізнявся. При цьому, джерсеї витрачали більше часу на поїдання одиниці корму, що, за припущеннями авторів, може бути пов’язане з тим, що у джерсеїв маленький рот і їм потрібно більше разів набрати корм, щоб спожити однакову з голштином кількість корму.

Тривалість та кількість спожитого корму були однакові для обох порід, але джерсеї більш рівномірно споживали корм впродовж 24 годин, що забезпечувало більш регулярне надходження корму та слини в рубець. Голштини витрачали більше часу на жування жуйки впродовж доби, ніж джерсеї, але джерсеї витрачали більше часу пережовуючи корм.

Прогнозування часу жування жуйки

Прогнозування часу, який корови витрачають на жування жуйки, може стати корисним управлінським інструментом для оптимізації здоров’я корів. Але таке прогнозування не завжди досить точне через низку взаємопов'язаних факторів. Час жування кормів, або жувальний індекс (ЖІ; хв/кг СР) дуже змінне значення. Jensen et al. (2016) висвітлив результати дослідження 80 раціонів, де середнє значення ЖІ загальнозмішаного раціону становило 35,1 (діапазон 24,6−62,5), в той час як середній ЖІ раціонів з окремими інгредієнтами становив 38,2 (діапазон 30,2−49,4). Результати мета-аналізу, проведеного Zebeli et al. (2006), показали діапазон ЖІ 17,9−47,1 (n = 99), середнє значення становило 30,1. Значення ЖІ ≥30 вважається ідеальним для оптимального функціонування рубця.

Висновки

Огляд висвітлює давнішню та сучасну інформацію про жування жуйки коровами. На час споживання корму та жування жуйки впливають хімічні та фізичні характеристики раціонів, але такі фактори як управління годівлею, варіабільність та здоров’я корів також мають значний вплив на час жування. Ці фактори не розглядаються у рівнянні прогнозування часу жування.

Жування жуйки важливе для вироблення слини, скорочення розміру часток, мікробного травлення та проходження неперетравленого матеріалу з рубця. Але вплив змін часу жування на усі ці функції важко визначити. Нещодавно винайдені сенсори (датчики), які використовують на великотоварних господарствах для моніторингу жувальної активності корів, можуть забезпечити інформацію, яка буде корисним управлінським рішенням, особливо в поєднанні з іншими критеріями.

milkUa.Info за матеріалами dairyglobal

Заборона збільшувати поголів’я сільськогосподарських тварин прийнята на рівні закону, триватиме наступні 4 роки і поширюється на 68 муніципалітетів Каталонії. Станом на зараз у регіоні фермери сукупно утримують 8 млн свиней, 38 млн голів птахів та 700 тис. ВРХ.

Свою позицію влада пояснює тим, що прагне уникнути перевиробництва гною, який не можна буде ефективно утилізувати. Тільки свині генерують понад 17 млн тон гноївки в регіоні. Щоб знизити ризики впливу на довкілля, ферми встановлюють спеціалізоване обладнання для переробки гною. Проте в очах уряду такі дії недостатні.

Галузь переконана, що такі обмежуючі постанови матимуть негативний вплив на розвиток тваринницького сектору, стаючи на заваді зміцненню лідерської позиції Іспанії серед інших країн ЄС.

PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com

Поголів’я свиней скорочується удвічі швидше, ніж минулого року.   

Про стрімке падіння поголів’я свиней свідчать дані Держкомстату.

Якщо на 1 листопада 2016 року в Україні їх налічувалося 7 338 100 голів, то за рік ця цифра знизилася на або майже на 8,9%, і становить 6 687 500 голів.

Ще в 2016-му падіння було не таким швидким, зокрема, кількість свиней знизилася на 4,6% порівняно з 2015-м роком.

Тобто, можна говорити, негативна динаміка стала удвічі швидшою.

            «Така невтішна картина – логічний результат критичної ситуації з африканською чумою свиней, яку ми маємо зараз, - прокоментувала голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. - Ще у 2015 році ми прогнозували, що якщо не вжити термінових заходів щодо боротьби з АЧС, Україна може залишитися без свинини. І ось що маємо зараз: виробники вирізають поголів’я сотнями тисяч, а ціна м’яса й сала для споживача зросла майже удвічі. І поки що дієвих кроків від влади для зупинення АЧС не спостерігається. Хоча ще в лютому 2017 року ми разом із підприємцями, науковцями та Держпродспоживслужбою розробили та передали на розгляд Мінагрополітики проект «Програми профілактики та боротьби  з поширення захворювання африканської чуми свиней на території України на 2017-2022 роки». Та до цього часу документ не підписаний, а припадає пилом десь у кабінетах. Дуже шкода, що влада не усвідомлює всієї серйозності цієї проблеми, яка веде нас до зникнення цілої галузі тваринництва».

Про те, що головною причиною падіння поголів’я свиней є саме АЧС, свідчить і статистика минулих років. Погляньмо на цифри:

У 2013 році, коли чуми в країні ще майже не було (крім поодиноких випадків), кількість свиней станом на 1 листопада була 8 405 500 голів, що було більше на 3,7 % до попереднього 2012 року року.

А вже в 2014, коли спалахи АЧС зафіксували вже 16 випадків АЧС у трьох областях України, поголів’я впало на 1,5% і становило 8 099 800 голів.

В 2015 році ця цифра знизилася вже на 3,2% і становила  7 695 900 голів, в 2016-му – на 4,6%, і тепер вже маємо зниження на 8,9%.

Таким чином, загальна кількість свиней від 2014 року, коли країну почала охоплювати епідемія АЧС, знизилася більше ніж на 1,7 млн голів!

Асоціація тваринників України