Кабмін планує встановити спеціальні правила проїзду сільгосптехніки

Комітет з питань аграрної та земельної політики підтримав в другому читанні законопроекти щодо кредитування фермерів та стимулювання діяльності агрогосподарств. 

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

«Прийняв участь в онлайн-засіданні Комітету з питань аграрної та земельної політики. Дякуємо народним депутатам за підтримку в другому читанні та в цілому двох важливих ініціатив:

3205−2 „Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві„,

4046 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання діяльності фермерських господарств"», — написав Тарас Висоцький.

Також він зазначив, що дані законопроєкти націлені на розвиток фермерства в Україні та підтримку молодих фермерів, а також на збільшення доступу до фінансування фермерських господарств площею до 500 га.

«Сподіваємось на найшвидший розгляд відповідних законодавчих ініціатив у парламенті», — наголосив заступник міністра.

Україна може наростити експорт нетелів голштинської породи на 20%, та експортувати понад 5 000 тварин щороку без втрат для українського ринку.

Про це повідомив голова Української голштинської асоціації Ігор Присяжнюк.

«Нині в Україні статус племінних мають близько 20 000 голів голштинської породи. З них щороку експортується, переважно в азійські країни, близько 1 500 голів. Тобто ми експортуємо близько 8%. Проте ми маємо значно більший експортний потенціал і можемо наростити поставки ще на 20%. Для цього потрібно прийняти сучасний закон „Про племінні ресурси“. Україна, одна з небагатьох країн пострадянського простору, де племінний статус надається господарствам. Це при тому що увесь цивілізований світ надає племінний статус окремій тварині».

Адже, за словами експерта, насправді 80% ВРХ голштинської породи в Україні є чистокровними. Проте через те, що статус «племінних» отримують господарства, а не конкретні тварини, деякі власники маленьких ферм не можуть отримати статус племінних, а отже і втрачають експортні можливості.

«Галузі необхідні зміни в законодавстві. Зараз отримати статус племінних можуть лише господарства, які мають мінімум 100 голів чистокровних голштинів. Плюс, через бюрократичну тяганину, дуже важко отримати та підтримувати цей статус. Тому потрібен новий закон «Про племінну справу у тваринництві», який дозволить отримати статус «племінної» індивідуально на тварину. А маючи можливість отримати статус індивідуально кожній тварині невеличкі господарства теж зможуть експортувати. Варто підкреслити, що цінова різниця між племінними і не племінними тваринами + 40% вартості.

avm

У Державному агентстві резерву України (Держрезерв) задумали створити холдингову держкомпанію «Агрорезерв». Вона повинна об’єднати десяток великих аграрних підприємств України, які перебувають на балансі Держрезерву.

Про те, що в країні до кінця поточного року планують створення холдингової держкомпанії «Агрорезерв», повідомив голова Держрезерву Вадим Мосійчук. За його словами, створення нової компанії буде здійснюватися в рамках реформи відомства.

«У нас є 10 підзвітних аграрних підприємств, сумарна потужність яких досягає 1 млн тонн зберігання зернових. До кінця цього року наша головна мета — об’єднати ці компанії в єдине держпідприємство „Агрорезерв“. А потім ще планується його корпоратизація», — зазначив Мосійчук.

За словами голови Держрезерву, створення єдиної держкомпанії має підвищити ефективність управління, налагодити роботу з активами, а також надасть можливість залучення великих закордонних інвесторів.

«В рамках консолідації та корпоратизації ми хочемо на наступному етапі залучити інвесторів в українське держпідприємство. Ми розглядаємо в 2019-2020 рр. часткову реалізацію пакета акцій до 25% на фондових майданчиках, але держава залишає за собою стратегічний пакет акцій», — розповів Вадим Мосійчук.

Чиновник також зазначив, що згідно з результатами оцінки аудиторської компанії, вартість необоротних активів 10 підприємств аграрного спрямування Держрезерву складає близько 1 мільярда гривень.

Джерело: Hyser.com.ua

Українська курятина витримує достойну конкуренцію на ринку Європи, але розвитку експортного потенціалу заважають надто мізерні безмитні квоти. Про це у коментарі УНН заявив голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдан Шаповал.

"Вартість української курятини на європейському ринку значно менша, але вона не відрізняється по якості, а інколи навіть більш якісна, ніж у тій же Польщі чи в інших країнах. У першу чергу, це пов’язано з тим, що даний напрямок експорту розпочався ще у далеких 2006-2007 роках, коли активно нарощувались обсяги виробництва та відкривались нові ринки", - пояснив він.

Окрім курятини, Україна постачає до ЄС низку інших агропродуктів, але переважна їх більшість не є товарами із доданою вартістю, каже Шаповал.

"Ми постачаємо багато органічної сировини, ряд зернових, мед. Наприклад, мед потім фасується, але додана вартість на нього створюється у країнах ЄС, а не в Україні. Саме це загрожує тим, що наша країна може стати просто сировинним придатком ЄС", - зауважив експерт.

Українські птахівники планують й надалі розвивати свій експортний потенціал щодо курятини. Європейська комісія "дала добро" та ініціювала збільшення імпортних квот для українського продукту з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн у рік.

Міжнародна преса пов'язує цей безпрецедентний крок з Юрієм Косюком (МХП), який "своїм геніальним ходом" змусив Європу переглянути торгову політику щодо України.

Але пропозицією ЄК не задоволені депутати Європарламенту. Зокрема – поляки, які стали на захист національних аграріїв. Вони вважають, що експорт української курятини до ЄС досяг рекордних показників, тож збільшувати квоти на поставки продукції недоцільно.

Невдоволення польських фермерів є зрозумілим, каже Шаповал. Вони захищають внутрішній ринок, диктуючи свої правила гри, додав він.

"Звісно, що вони себе лобіюють. Але давайте дивитись з точки зору того, що рано чи пізно український ринок у рамках Угоди про вільну торгівлю повністю відкриється для європейських продуктів харчування. Звідси виникне проблема конкуренції із даними продуктами на вітчизняному ринку, що вже можна спостерігати в західних регіонах України, де переважає польська продукція.

Якщо ми говоримо про зону вільної торгівлі, то тут варто приймати те, що у деяких позиціях ми є слабшими, наприклад, по молочній продукції. Але Україна є набагато сильнішою у виробництві курятини. Це захист свого ринку, і якщо там була лазівка, то МХП молодці, що знайшли, як її використати", - пояснив експерт.

Поряд з цим, на думку Шаповала, збільшити "курячі" квоти до 70 тис. тонн на рік - замало.

"Щоб Україна не шукала різних лазівок, а Угода про вільну торгівлю була взаємовигідною, то варто ставити адекватну квоту, а це як мінімум 150 000 т", - вважає експерт.

Джерело: УНН