Мінагрополітики планує створити антирейдерську комісію для захисту фермерів

Азоли стають все менш ефективними проти септоріозу, який навчився до них пристосовуватися, стверджують європейські вчені. Останній аналіз 55 польових випробувань в 10 європейських країнах виявив, що ефективність застосування азолів може коливатися в різних регіонах і в різні періоди вегетації.

Септоріоз є найбільш поширеним грибковим захворюванням пшениці в Західній Європі. Він особливо активний в більш вологі вегетаційні періоди, коли він завдає великої шкоди пшеничним полях. Сорти пшениці, що вирощуються в Європі, мають лише часткову стійкість проти цього грибка, тому для зменшення зараження і втрат зазвичай застосовують обприскування фунгіцидами.

Вчені провели в цілому 55 польових випробувань в період з 2015 по 2018 року, до яких, серед іншого, протестували 4 найбільш поширених види фунгіцидів азолів: епоксіконазол, протіоконазол, тебуконазол і метконазол. В ході експериментів було виявлено, що їх дія в цілому сильно розрізняється по всій Європі. Вчені також побачили, що ефект знижувався протягом випробувального періоду.

За матеріалами AllAboutFeed

Тривалий час топовим гравцем на світовому рику курятини є Бразилія. Але в силу деяких обставин у 2018 році країна послабила позиції, чим скористалася Україна, передає УНН з посиланням на Bord Bia.

Торік експорт бразильської курятини впав з низки причин. Серед них - скорочення списку бразильських постачальників курятини Саудівською Аравією і ЄС, антидемпінгові заходи, вжиті щодо Бразилії Китаєм.

На погіршення ситуації негайно відреагувала Україна, замінивши у деяких країнах бразильську курятину вітчизняною, повідомляє видання.

"Скорочення бразильського експорту дало значні можливості деяким експортерам. Україна була основним бенефіціаром", - вказує Bord Bia.

Крім України, експорт курятини наростили латиноамериканські країни - Чилі і Аргентина.

"Від ослаблення позицій Бразилії виграв також Таїланд", - пише видання.

За підсумками 2018 року експорт курятини збільшили в цілому США і ЄС. Америка взяла орієнтир на Кубу, Тайвань і Африку, ЄС - на Південно-Східну Азію, Філіппіни і В'єтнам.

Джерело: УНН

Дуже важливо сформувати нову модель розвитку сільськогосподарського дорадництва, з урахуванням набутого власного досвіду та досвіду європейських країн. Мінагрополітики вживає ряд заходів, спрямованих на розвиток аграрного сектору, зокрема, розширення співпраці з ЄС у сфері сільського розвитку, диверсифікацію сільської економіки та підвищення рівня доходів сільського населення. На цьому наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич на Всеукраїнської конференції з питань створення системи AKIS в Україні.

Він підкреслив необхідність втілення інновацій у сучасному сільському господарстві задля забезпечення продовольчої безпеки країни та розвитку конкурентних переваг на внутрішньому та міжнародному ринках.

«Сільгосптоваровиробники потребують знань з аграрного менеджменту та маркетингу, передових технологій у сільському господарстві, консультацій щодо ведення прибуткового господарювання, а сільські громади — обізнаності у можливих шляхах розбудови соціальної інфраструктури сільських територій.

У правильно функціонуючій системі знань та інновацій в сільськогосподарській галузі сільськогосподарські дорадники відіграють вирішальну роль, забезпечуючи надання фермерам актуальної інформації для впровадження їх ефективної діяльності», — зазначив Маркіян Дмитрасевич.

Нагадаємо, Система знань та інновацій в сільськогосподарській галузі (AKIS) охоплюють усіх людей та організації (організації та кооперативи фермерів та лісівників, дорадників, дослідників, представників бізнесу, недержавні громадські організації…), які створюють, поширюють та використовують знання та інновації в сільському господарстві та взаємопов’язаних сферах: на сільських територіях, в ланцюгах доданої вартості, щодо навколишнього середовища, клімату, біорозмаїття, суспільства, споживачів тощо.

minagro.gov.ua

Журналісти кажуть: «Театр починається з вішалки, а стаття - з заголовку». Я б, як видавець, додала: а журнал - зі Змісту. Це важливо. Це перше, що бачить читач, виділяє для себе цікаві матеріали. Назва статті його «чіпляє» і проявляє інтерес, або «не чіпляє», тоді одна надія - на оформлення матеріалу, красиві візуальні елементи, коли вже далі журнал уважно перегортується і вивчається.

Чому ми так стурбовані правильністю подачі матеріалів - привабливим оформленням і точністю (іноді - також інтригою) заголовку, не кажучи вже про корисний вміст? Тому що за кожною статтею стоїть велика авторська праця фахівців, які вклали в цей матеріал свої знання і досвід. Або компанія-рекламодавець, яка пропонує товари або послуги для агропідприємств. І в тому і в іншому випадку є справедлива зацікавленість в залученні уваги до своєї теми. Наша зацікавленість - зробити ВЕСЬ журнал різноманітним за тематиками, цікавим, корисним і логічним. Тому Зміст - сам по собі творчий продукт, особа журналу, підсумок нашої колосальної праці. Він відображає, з чим ми «прийшли» до вас в цьому місяці, в цьому конкретному номері.

Журнал, незважаючи на його «дорослий» журнальний вік продовжує розвиватися і вдосконалюватися. Ось і Зміст наш видозмінився - структурувався на рубрики. Чому ми так вчинили? В нашу цільову читацьку аудиторію входять різні фахівці всіх рівнів агропромислових виробництв, фермерських господарств та ін. У всіх цих категорій наших дорогих читачів свої інтереси і, найчастіше, своя галузь діяльності. Ми хочемо, щоб навігація по журналу, пошук інформації був оптимальним і зручним для всіх, хто тримає його в руках.

Зміст журналу в широкому сенсі - це основа основ, а не просто допоміжна сторінка. І це велика і постійна наша турбота про вас. Корисного читання!

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова