Важливо розвивати сільськогосподарське дорадництв — Мінагрополітики

Минулого тижня експерти Strategie Grains знизили прогноз виробництва кукурудзи в ЄС у 2022/23 МР з 55,4 до 52,9 млн т, що на 34% поступатиметься торішньому врожаю та на 20% — початковому червневому прогнозу у 66,8 млн т. Водночас оцінку імпорту кукурудзи з України підвищено з 9 до 10,4 млн т порівняно з 8 млн т у 2021/22 МР. Про це повідомляє Електрона зернова біржа України. 

Агенція Coceral 16 вересня знизила прогноз врожаю кукурудзи в ЄС у 2022/23 МР до 51,9 млн т порівняно з 70,2 млн т у 2021/22 МР.

За даними FranceAgriMer, у Франції кукурудза обмолочена на 14% площ, а в доброму або відмінному стані знаходяться 43% посівів, тоді як рік тому таких було 89%.

Аналітики Agritel повідомляють, що перші дані по збиранню свідчать про дуже низьку врожайність кукурудзи у Франції, тому прогноз виробництва знижено до 10 млн т порівняно з 15,2 млн т торік.

Проте ціни на європейську кукурудзу не відреагували на зниження прогнозів врожаю, і листопадові ф’ючерси на паризькій Euronext протягом тижня торгувалися на рівні 328 євро/т або 327,8 дол./т, хоча з початку вересня виросли на 3,1%.

agravery.com

Новий сорт гібридного жита може стати дешевою альтернативою традиційним компонентам комбікормів для свиней, стверджують вчені з університету Альберти в Канаді.

Дослідження, проведене за участю 1008 тварин, продемонструвало, що при заміні пшениці на жито свині кілька знижували сукупне споживання комбікорму, однак темпи набору ваги при цьому не змінювалися, навіть незалежно від додавання ферментів. Жито дешевше пшениці, і така практика дозволила значно знизити собівартість годування тварин.

Звичайне жито не використовується в комбікормах, оскільки воно часто забруднене ріжком. Однак в дослідженні використовувався новий, гібридний сорт цієї культури, який позбавлений такої проблеми.

За матеріалами Feed Navigator

Пшениця врожаю минулого року продовжує активно поставлятися на зовнішні ринки, хоча обсяги такого експорту демонструють поступове зниження, наближаючись до фіналу сезону, внаслідок поступового вичерпання запасів. 

Про це повідомила аналітик аграрного ринку «ПроАгро» Станіслава Ярош.

За її словами, основним зовнішнім споживачем української пшениці в поточному сезоні залишається Індія, куди була відвантажена п'ята частина українського пшеничного експорту. 

«Традиційно найбільший зовнішній споживач соняшникової олії українського виробництва, в 2016/17 МР Індія вагомо наростила закупівлю пшениці з України. Причиною цьому послужив недостатній обсяг внутрішнього пропозиції зернової і, відповідно, значне зростання цін на внутрішніх аграрних ринках країни. З метою нарощування обсягів зовнішніх поставок і регулювання цін на імпортну пшеницю в вересні 2016 року уряд Індії здійснив зниження імпортного мита на таку продукцію з 25% до 10%, а в грудні минулого року цей збір був і зовсім скасований. У той же час, 28 березня 2017 року було прийнято рішення про відновлення дії мита в розмірі 10%. Це дозволяє припустити, що ситуація з недостатнім обсягом внутрішніх запасів зернових у країні врегульована і в найближчому часі ймовірно скорочення обсягів зовнішньоторговельних поставок пшениці в Індію», ― зазначила Ярош.

Вона додала, що в цілому географічна структура зовнішньої торгівлі пшеницею українського походження демонструє явну перевагу азіатського регіону. На держави в цій частині світу припадає понад 60% сукупного експорту зернової з України. 

Головними покупцями українських молочних продуктів поки що залишаються країни СНД, але також в цьому році активізувались поставки до країн Азії та Європейського Союзу. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час Х Всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Молочний бізнес-2017».

Нагадаємо, що з 1 січня Україна може відмовитися від молока другого ґатунку.

За словами Трофімцевої, сьогодні майже повністю вичерпані тарифні квоти ЄС на вершкове масло та молочні пасти, а також на 34,5% вичерпано квоту на сухе молоко. Вперше цього року наші експортери почали використовувати квоту на молоко та вершки, станом на кінець жовтня квота була заповнена на 3,8%.

Загалом, Мінагрополітики та Держпродспоживслужба продовжують свою активну роботу для відкриття нових ринків для експорту українських молочних товарів. Пріоритетними є такі країни, як: Ліван, Єгипет, Корея, Китай та інші.

Для розвитку галузі українського молочного скотарства є необхідним створити секторальну комплексну програму. І починати треба з розвитку селекції та генетики, технологій для виробництва та інше. Окрім того, надзвичайно важливою є кооперація між виробниками та переробниками, тому що це є найефективнішим шляхом формування повноцінних галузевих ланцюгів», — підсумувала Ольга Трофімцева.

agropolit