Азоли стають все менш ефективними проти грибків

 Найбільший виробник курятини "Миронівський хлібопродукт" (МХП) вийшов на ринок з новою торговою маркою "Вінницькі курчата".

Як стало відомо Delo.UA, нова торгова марка орієнтована на низький ціновий сегмент.

"Нова ТМ" Вінницькі курчата "випускається в пілотному режимі. Це продукт відноситься до низькоціновому сегменту і ми поки дивимося, як на нього відреагує покупець. Переважно, реалізація ТМ відбувається у Вінницькій області", - говорить Іван Філіппов, керівник напрямку "Управління торговими марками "холдингу МХП. Філіппов додає, що дистриб'ютори можуть самостійно поширювати товар і по інших регіонах, в тому числі і в Києві.

При цьому в компанії не уточнили, чи стане продукція під новою ТМ постійною в портфелі компанії. "Пілот триває майже три місяці і про його результат говорити рано. У нас поки немає планів з маркетингової активності цього бренду", - додає Іван Філіппов.

Відзначимо, що дана продукція виробляється на "Вінницької птахофабриці" холдингу МХП, яка знаходиться в Ладижині Вінницької області. В місяць виходить близько 250 тонн продукції під новою ТМ.

Нагадаємо, МХП в 2017 році почав будівництво другої лінії Вінницькій птахофабрики (Ладижин, Вінницька область). До 2020 року планується наростити виробництво до рекордних 730 тис. тонн.

"Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. Продукція МХП реалізується під торговими марками "Наша Ряба", "Легко", "Бащинський" і Qualiko.

За оцінками компанії, МХП займає 55% вітчизняного ринку курятини. Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.

За підсумками 2017 року чистий прибуток МХП виросла в 3,3 рази - до $ 230 млн у порівнянні з 2016 роком. Його виручка за минулий рік збільшилася на 13,4% - до $ 1,288 млрд.

poultryukraine.com

У США втрати від маститу на корову в середньому становлять 1−2 тис. доларів у рік. Яких економічних збитків зазнає український фермер?

Асоціація виробників молока (АВМ) підрахувала: якщо мастит виявлено вчасно та уражена одна чверть вимені, то день лікування однієї корови без використання антибіотику коштує 117 грн., а з використанням — 177 грн. Курс лікування, як правило, триває три дні. Відповідно, на одну корову ви витрачаєте 351 та 531 грн. У калькуляцію не включали кошти, які господарство недоотримує через зменшення продуктивності корови, витрати на діагностику, профілактику, додаткову робочу силу, зниження якості сировини (через потрапляння інгібуючих речовин) та вартості продукції.

Та чи можна бути впевненим в успішності лікування? Застосований препарат не завжди приносить результат. Тоді курс лікування повторюється. Відповідно подвоюється сума витрат — 702 грн./корова без антибіотика, 1062 грн./корова з антибіотиком. Однак не виключено, що доведеться лікувати корову і втретє, і вчетверте.

Нерідко на фермі протимікробний препарат обирають методом проб і помилок, бо не вважають за необхідне визначати збудник маститу та його чутливість до різних видів антибіотиків. Однак такі дослідження — важливий інструмент контролю маститу на фермі. Якщо виявити збудник та підібрати правильне лікування впродовж перших трьох діб після захворювання, то тварина повертається до попередньої продуктивності. Якщо ж це більше 2−3 днів, продуктивність, як правило, не відновлюється.

Нагадуємо, що при АВМ працює сучасна лабораторія контролю якості молока Uman Labs: до ваших послуг оперативні аналізи фізико-хімічних показників молока, а також мікробіологічні дослідження молока, змивів із доїльного обладнання та інших поверхонь на МТФ на ідентифікацію збудників захворювань та визначення їх чутливості до антибіотиків, а також лабораторний супровід та UL Mastitis Kit.

Прес-центр АВМ

Держпродспоживслужба та компетентний орган Латвії погодили два ветеринарні сертифікати.

сертифікат для експорту приматів: напівмавп, мавп Нового Світу, мавп Старого Світу, гібонів та людиноподібних мавп із зоопарку Латвії до України;

сертифікат для ввезення в Україну свіжих та/або охолоджених шкір та шкур ВРХ із Латвії.

consumer

У період з 1 по 6 лютого в Україні зафіксували 5 нових випадків африканської чуми свиней (АЧС). Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

А саме:

01.02.2019 — в особистому селянському господарстві в с. Озера Бородянського району Київської області ;

02.02.2019 — на території стихійного сміттєзвалища Московського району м. Харків виявили 7 трупів домашніх свиней, особу власника тварин при цьому не встановлено;

05.02.2019 — на території стихійного сміттєзвалища поблизу с. Глибочок Борщівського району Тернопільської області виявили трупи домашніх свиней, особу власника тварин при цьому не встановлено;

05.02.2019 — поблизу с. Ванчиківці Новоселицького району Чернівецької області виявили труп дикого кабана;

05.02.2019 — в ДП «Сторожинецький держлісгосп» Камʼянецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області виявили 5 трупів диких кабанів.

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при відповідних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.