Мінагрополітики потрібно створити мережу сертифікованих забійних цехів

За підсумком 2020 р. більшу частину зернових культур з України було експортовано в країни Азії та Африки. Про це розповіла голова аналітичної експортної групи «Української асоціації бізнесу та торгівлі» (UBTA) Олександра Авраменка під час презентації п'ятого «Аграрного портфоліо-2021».

Згідно з повідомленням, частка Азії в експортних поставках зерна з України становить 25,2%, Африки - 24,4%. Третій рядок рейтингу зайняла Європа - 19,5% з них в країни Євросоюзу було експортовано 19,3% експортних зернових. За словами Олександри Авраменко, серед учасників ринку налічується 1 908 компаній, що експортують зернові на зовнішні ринки і їх частка в експорті становить 43%.

Перспективу поставок українських зернових на Близький Схід аналітики UBTA оцінюють як вельми перспективний напрям. У 2020 року в країни Близького Сходу України продала 16,8% експортної продукції.

Нагадаємо, що з початку 2021/22 МР станом на 13 вересня експорт зернових з України досяг 10,48 млн т, що на 1,04 млн т або ▲ 11% вище результату за аналогічний період минулого маркетингового року (9,44 млн т ).

latifundist

Нині існує низка нормативних бар’єрів, які з одного боку спричиняють фінансове навантаження на виробників, а з іншого — створюють перепони, що ускладнюють ведення свинарського бізнесу.

Цьогоріч частина з них має вирішитися, зокрема завдяки старанням профільних об’єднань, включно з Асоціацією «Свинарі України»:

Погодження змін до Наказу Мінагрополітики №71 «Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду». Найголовніше, що змінить цей документ — не потрібно буде відправляти державного інспектора на відбір кожної партії тварин, імпортованих і-за кордону.

Крім того, він відміняє вимогу досліджувати 100% поголів’я партії, яка завозиться в Україну, а також дозволяє поставки спермопродукції не лише в замороженому вигляді.

Набуття чинності «Методичних рекомендацій щодо відбору та профілактичного карантинування тварин при  переміщенні». Ухвалення цього документу важливе, як мінімум з двох причин:

Забезпечить уніфіковані вимоги до карантинування поголів’я, які нині різняться у регіонах країни (обертається різною кількістю аналізів, залученням/незалученням фахівців ветслужби тощо).

Стануть у нагоді для тих, хто продає товарних поросят, оскільки цих тварин не потрібно буде досліджувати на певні хвороби — достатньо регулярних моніторингів здоров’я маточного стада.

Ухвалення «нової» Інструкції щодо профілактики та боротьби з АЧС. Важливість цього проекту полягає у тому, що він містить положення про компартменталізацію. Це означає, що господарство, яке підтвердило статус біобезпеки продовжуватиме нормально функціонувати, не залежно від епізоотичної ситуації у регіоні.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 39 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Сільське господарство в Україні має надзвичайний потенціал, щоб стати двигуном економічного зростання і підвищення доходів населення.

Зокрема, Україна має найбільші площі орних земель в Європі ― 33 млн га в порівнянні з 18 млн га у Франції, 12 млн га в Німеччині і 11 млн га в Польщі. Україна також володіє третиною світових запасів чорноземів ― надзвичайно родючих земель, які можуть давати високі врожаї при сприятливих умовах. Крім того, має стратегічне розташування для доступу до ринків сільгосппродукції Європи, Середнього Сходу, Північної Африки та Азії.

«Всі ці фактори є сприятливими для розкриття сільгосппотенціалу України для прискорення економічного зростання і підвищення стандартів життя населення. При цьому, продуктивність сільського господарства в Україні значно менше, ніж в інших європейських країнах», ― йдеться в дослідженні Світового банку.

Так, додана вартість на гектар в Україні в 2014 році склала $413, тоді як в Польщі ― $1142, Німеччині ― $1507, Франції ― $2444. І це не зважаючи на значно вищу якість ґрунтів в Україні.

Зазначається, що сільгоспвиробництво в Україні не тільки орієнтоване на продукцію з більш низькою доданою вартістю; навіть якщо розглядати чисті культури, врожайність в Україні нижче, ніж в інших європейських країнах. Наприклад, врожайність пшениці в Україні в 2014 році склала 4 т/га, тоді як в Польщі ― 5 т/га, Франції ― 7,4 т/га, Німеччині ― 8,6 т/га.

«Орендні ставки на землі сільгосппризначення на порядок менше, ніж в інших європейських країнах, що негативно позначається на рівні життя великої кількості сільських землевласників і не сприяє продуктивного використання землі», ― йдеться в документі.

Так, ціна оренди гектара землі сільгосппризначення в Україні становить $37, тоді як у Франції ― $195, Німеччині ― $219, Болгарії ― $279, Нідерландах ― $672.

«Як результат, велика кількість сільських землевласників позбавлена справедливого доходу від одного зі своїх найцінніших активів. Фактично, близько 4,5 млн малих землевласників, часто пенсіонерів, зараз отримують 10-20% свого річного доходу від здачі в оренду землі за ставками, на порядок менше від потенційного доходу. Крім того, надзвичайно низькі орендні ставки не сприяють продуктивному використанню землі», ― йдеться в доповіді.

Крім того, на думку експертів Світового банку, мораторій на продаж земель сільгосппризначення є головною перешкодою для залучення інвестицій і збільшення продуктивності в даному секторі економіки.

ekonomika.eizvestia

Основним продуктом в експорті українського м’яса Халяль за підсумками 2021 р. стала курятина.

Про це розповіла директор Центру Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» Вікторія Нестеренко в колонці на AgroTimes.

«Найбільше партій халяльної курятини, виробленої сертифікованими підприємствами, було експортовано до Саудівської Аравії. Далі у рейтингу Азербайджан, Малі, Кувейт і Мальдіви. Значно збільшився імпорт української курятини В’єтнамом, а Киргизстан став новим імпортером. Цікавим є й той факт, що халяльну продукцію з України купують не лише країни арабо-мусульманського світу, а й деякі європейські, як, зокрема, Нідерланди та територія Гібралтар», — сказала вона, зазначивши, що майже 40 країн Африки і Близького Сходу купували торік українську курятину Халяль. 

Вікторія Нестеренко зауважила, що обсяги експорту минулого року у порівнянні з 2020 р., зменшилися мало не на 20%. 

«Хоча через подорожчання продукції це майже не вплинуло на фінансові показники», — додала вона, ну уточнивши суму, яку вдалося заробити українським експортерами. 

У той же час, зменшилися обсяги постачання української халяльної курятини й до Сінгапуру, Іраку, Афганістану та Лівії. Об’єднані Арабські Емірати у рейтингу на 12-му місці – туди 2021 року відвантажили вдвічі менше продукції, ніж позаторік. Разом із тим, гравців на цьому експортному напрямі побільшало, зокрема отримала реєстрацію компанія «Агро-Овен». 

За словами Нестеренко, щодо відвантажень охолодженого та замороженого м’яса яловичини Халяль, як порівняти з показниками 2020 р, обсяги виробництва й експорту 2021 року не мають вираженої динаміки. Ті виробники, що через пандемію припинили виробляти Халяль продукцію у 2019 році, на жаль, не відновилися. 

«Зупинився імпорт Халяль яловичини українських виробників до Казахстану, але натомість вдалося наростити експорт до Узбекистану. Стабільно експортувалася халяльна яловичина у Китай, а також готова продукція до Йорданії. Крім того, у четвертому кварталі 2021 р. було погоджено реєстрацію Житомирського м’ясокомбінату в ОАЕ, сертифікованого за стандартом країн Перської затоки – GSO 993:2015, завдяки чому на ринку Еміратів з’явилася халяльна українська яловичина», — підсумувала вона.