Мінагрополітики нагадує про корисні для аграріїв онлайн ресурси

ПАТ «Аграрний фонд», що належить до сфери управління Мінагрополітики, планує розширити інструментарій підтримки агровиробників. Зокрема, розглядається можливість впровадження товарного форварду та аграрних розписок. Про це голова правління ПАТ «Аграрний фонд» Андрій Радченко розповів в одному з інтерв'ю.

«Ми маємо намір розширити перелік наших інструментів - запустити товарний форвард, дати можливість отримання мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інших ресурсів, а також широко застосовувати аграрні розписки», - зазначив Андрій Радченко, додавши, що з приводу аграрних розписок вже відбулася зустріч з представниками міжнародної фінансової корпорації.

Голова правління також розповів, що Аграрний фонд пропонує просту, швидку та прозору процедуру оформлення форвардних контрактів. При цьому у агровиробника є можливість вибрати формат - з прив'язкою до курсу долара та без неї. Рішення приймається швидко - заявка розглядається максимум тиждень, а гроші на свій рахунок аграрій отримує через п'ять днів після підписання договору.

За словами Андрія Радченка, 95% учасників весняної форвардної програми 2017 року - малі та середні підприємства.

Мінагрополітики

Російське вторгнення в Україну може загрожувати глобальній продовольчій безпеці та заморити голодом сотні мільйонів у всьому світі. Про це повідомляється у зверненні народних депутатів України — членів Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики з проханням закрити небо над Україною, розміщеного на сайті ВРУ.

Повідомляється, що згідно з останнім аналітичним матеріалом Київської школи економіки — російське вторгнення в Україну може загрожувати глобальній продовольчій безпеці та заморити голодом сотні мільйонів у всьому світі, на пшеницю та кукурудзу припадає майже 30% усіх калорій, тобто всієї їжі (у різних її формах), що споживається у світі. При цьому, пшениця є ключовим товаром для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, і сама лише Україна експортує близько 10% усієї пшениці та майже 16% усієї кукурудзи у світі.

Експерти КШЕ наголошують, що в цілому від поставок зерна з України залежать понад 400 мільйонів людей у світі. Відповідно, війна в Україні кидає виклик глобальній продовольчій безпеці, питання якої особливо гостро стоїть нині для Близького Сходу та Північної Африки (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина), які є основними покупцями пшениці та кукурудзи на світових ринках. Населення більшості цих країн традиційно відчуває нестачу продовольства, якщо не страждає від голоду, а саме:

• На даний момент експорт зерна з України припинено, що в свою чергу загрожує дефіцитом продовольства у світі. Якщо війна триватиме, Україна не зможе поставити світу решту 6 млн тонн пшениці та 15 млн тонн кукурудзи.
• Таким чином, в умовах війни неминучим є дефіцит виробництва та експорту. Згідно з аналізом КШЕ, на сьогоднішній день озимі культури (зокрема, пшениця) в Україні посіяні та перебувають в хорошому стані, але без своєчасної весняного підживлення врожайність істотно впаде. Лютий і початок березня були вирішальними, і наразі видається, що буде отримано достатні врожаї пшениці, якщо війна закінчиться в найближчі тиждень-два. Але через воєнні дії у більшості регіонів це фізично неможливо.

Як наслідок експерти відзначають:

• Україна не зможе здійснювати експортні операції в найближчі 2-3 роки. Через прогнозоване значне скорочення обсягів врожаю експорт з України в наступному маркетинговому році буде малоймовірним. Втім, якщо війна закінчиться в найближчі кілька тижнів, деякі експортні поставки все ж таки стануть можливими. У гіршому ж випадку (за умови продовження війни) світові ринки недоотримають близько 60 млн тонн пшениці, 38 млн тонн кукурудзи та 10,5 млн тонн ячменю, тобто, обсяги світового експорту зерна різко скоротяться.
• Суттєве підвищення світових цін на зерно вже розпочалося. За короткий проміжок часу, лише за один тиждень російської війни в Україні, ціна пшениці зросла на 26%, або майже на $85 за тонну. У середньостроковій же перспективі припинення експорту може призвести у 2022 році до зростання цін на світовому ринку на 30%.
• Настає велика глобальна гуманітарна криза. Сотням мільйонів людей загрожує нестача продовольства та велика гуманітарна криза, яка загрожує не лише Україні, а й багатьом країнам-імпортерам зерна з низьким рівнем доходу.

«Саме тому, народні депутати України — члени Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики стверджують – українська аграрна спільнота сильна як ніколи, але щоденне перебування російського загарбника на нашій землі вартує життя не лише українцям, а й загрожує голодом сотням мільйонів людей в усьому світі », — йдеться у зверненні.

agroportal.ua

Подорожчання м'яса птиці може статися в Україні вже найближчим часом.

Не виключено, що курятина подорожчає на 20%. Зростання ціни пов'язане з високими цінами на корми і скороченням поголів'я курей. Подорожчання буде обґрунтованим, вважає генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон, повідомляє прес-служба асоціації.

Поки не очікується значного зниження вартості зерна та олійних, а ціни навіть на новий урожай є досить високими через світові тенденцій. Тому, відповідно, немає підстав вважати, що у нас буде зниження собівартості при виробництві курятини, - повідомив експерт.

За словами Сластьона, на подорожчання накладаються й інші негативні моменти в галузі - збитковість виробництва і зниження поголів'я курей. Також в Кабінеті міністрів обговорюють збільшення податкового тиску на птахофабрики. Фахівець упевнений, що це може спричинити подальше закриття птахофабрик.

У Державній службі статистики заявляли, що поголів'я птиці в Україні за рік скоротилося на 6%. За станом на 1 травня воно становило 195,3 млн голів.

ptichki.net

Між Урядом та Світовим банком підписано Програму кредитування для стимулювання розвитку малого та середнього фермерства.

За участі в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольги Трофімцевої, Міністр фінансів України Оксана Маркарова та директор Світового банку у справах Білорусії, Молдови та України Сато Кахконен підписали Програму «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України», якою передбачено надання Україні кредиту в розмірі 200 млн $.

Головними цілями нової кредитної програми Світового банку є підвищення ефективності сільського господарства України, забезпечення більш адресної політики підтримки галузі, підвищення прозорості використання державних сільськогосподарських земель і розширення доступу малих та середніх фермерських господарств до експорту.

«Метою Програми є пом’якшення окремих обмежень на шляху до зростання участі приватного сектора, зокрема, малих і середніх підприємств, у сільськогосподарському ринку факторів виробництва та ринку товарів України», — зазначила Ольга Трофімцева.

Прес-служба Мінагрополітики