Міжнародні компанії інвестують у екологічні корми

Сільськогосподарський кооператив «Дари Гуцульщини», що розташований в Путильському районі Чернівецької області, планує експортувати тюковане сіно в Арабські Емірати.

Про це повідомляє Чернівецька обласна державна адміністрація.

«У травні на Буковині було підписано дві унікальні аграрні угоди. Розписки оформили члени сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Дари Гуцульщини» з Путильського району. Вони мають перспективні плани поставляти свою продукцію не тільки для місцевих споживачів, але і в Арабські Емірати», – повідомили в департаменті агропромислового розвитку облдержадміністрації.

Буковинські кооператори хотіли б поставляти сіно для арабських скакунів. Йдеться про елітні тварини, і їх господарі хотіли б годувати їх продуктом найвищої якості.

В облдержадміністрації відзначили, що сьогодні компанії з ОАЕ купують сіно в сусідній Румунії. Але за екологічними показниками українське сіно, вирощене в горах, нічим не поступається румунському.

Тим часом директор кооперативу Сергій Терен уточнив, що сіно попередньо має пройти лабораторні дослідження в Еміратах.

«Вже є попередні домовленості на поставку нашого сіна в Арабські Емірати. Правда, ще повинні надати нашу продукцію для лабораторних досліджень, але я впевнений в якості нашого сіна. Сподіваюся, що найближчим часом вийдемо на цей ринок. Тоді вже зможемо розширити виробництво, закупити нову техніку»,– зазначив підприємець.

За словами керівника бізнесу, кооператив має кілька земельних ділянок, на яких вирощує траву, косить її і продає місцевим жителям.

milkua.info

За даними ІА «АПК-Інформ», за підсумками минулого тижня на українському експортному ринку дещо знизились індикативи фуражної кукурудзи з поставкою на умовах FOB з глибоководних портів.

«Світові котирування встигли відреагувати на новини про „зернову угоду“ стрибками вгору, а згодом — униз, при цьому локальний ринок залишався малочутливим до зовнішніх коливань. Лише найбільш ліквідний сектор кукурудзи зазнав цінових змін, адже вона залишається найбільш активною експортною культурою», — прокоментувала керівниця відділу зернових та олійних ринків ІА «АПК-Інформ» Анна Танська.

Однак, на думку експертки, цього було недостатньо для нівелювання впливу сезонного фактора та значних залишків зернової врожаю минулого року. До того ж попит імпортерів при експорті морем, як і раніше, був украй низьким, портові ємності - заповнені, а частина терміналів поновила свою роботу лише наприкінці тижня.

Так, індикативні ціни пропозиції фуражної кукурудзи з поставкою в листопаді з портів Чорного моря за тиждень знизились на 5−10 USD/т, до 265−285 USD/т FOB.

«Сформовані ціни на українське зерно роблять його доволі конкурентним на світовому ринку. Однак через невизначеність щодо подальшої роботи „зернового коридору“, високі ставки фрахту та великі ризики воно не є затребуваним, імпортери нерідко наполягають на ще більшому дисконті, тому реальні пропозиції й надалі надходять за цінами нижче ринкових», — зауважила А. Танська.

agravery.com

Уряд підтримав проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів».

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Постанова дозволить розширити коло суб'єктів господарювання АПК та створить рівний доступ таких суб'єктів до отримання державної підтримки за залученими в банках кредитами. На підтримку аграріїв передбачені кошти у розмірі 1,2 млрд грн.

Зокрема, учасниками програми стануть суб'єкти господарювання АПК, які займаються усіма видами сільськогосподарської діяльності (наразі такий доступ мають лише суб'єкти, які займаються тваринництвом та використали кредитні кошти на цілі тваринництва або які мають чистий дохід від реалізації продукції за останній рік до 20 млн грн). Діятиме обмеження для таких суб'єктів та пов’язаних із ними осіб — не більше 5 млн грн на суб'єкта (крім позичальників, які провадять діяльність у галузі тваринництва, для яких обмеження не більше 15 млн грн).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» передбачено можливість купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення громадянами України, починаючи лише з 1 липня 2021 року.

У зв’язку з цим та з огляду на фінансову ситуацію, у якій опинились всі суб'єкти господарювання АПК, через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, вивільнені кошти пропонується спрямувати на підтримку аграріїв з 2020 року.

Зменшення ПДВ до нуля в Україні для виробників харчів та загалом аграріїв — це боротьба уряду за те, щоб населення отримувало дешевші продукти, вироблені в країні. Відтак, нардепи планують подати законопроєкт до ВР про зменшення ставки ПДВ на продукти харчування.

Таку думку висловив секретар аграрного комітету, народний депутат Іван Чайківський в матеріалі «Іван Чайківський: На молоко, яйця, хліб, м'ясо, масло та овочі потрібно знизити ставку ПДВ до нуля» на AgroPolit.com.

За його словами, треба допомогти виробникам валового внутрішнього продукту для внутрішнього ринку. Окрім доступних продуктів для українців, така підтримка — це створення нових робочих місць, модернізація виробництва, витіснення імпорту та, зрештою, продовольча безпека України.

Він додає, що уряду сьогодні слід працювати над тим, щоб в магазинах купували українські товари і вони там обов’язково були. Відтак, партія"За майбутнє" найближчим часом підготує і подає до Верховної Ради законопроєкт про зменшення ставки ПДВ на продукти харчування і зрівняння її з європейським показником.

«Ми не можемо бути сьогодні білою вороною: конкурувати зі світом, маючи вищі податки, ніж інші виробники», — каже Іван Чайківський.

За словами нардепа, необхідно зменшити ставку ПДВ для продуктів харчування до 0%. А за пів року встановити її до 7% на весь ланцюжок виробництва готової харчової продукції. Він додає, що можна зупинитися на ставці ПДВ в 0%, але тоді це чітко треба прописувати на весь виробничий ланцюг (ставка має стосуватися виробника сировини та її переробника), щоб кінцева ціна продукту на прилавках магазинів зменшилася на ці 20% ПДВ.

«Наше головне завдання — щоб на полицях магазинів продукти подешевшали на 20%. Це покращить купівельну спроможність громадян та конкурентоспроможність нашої агропродукції на зовнішніх ринках», — зазначає він.

Іван Чайківський акцентує, що першочергово треба знизити ставку ПДВ на соціальні продукти (молоко, яйця, хліб, м'ясо, масло) та овочі.

«Чому сьогодні на яблуко не знизити ПДВ до нуля? Чому не зробити нуль на усю зелень? Хіба виробники чи державний бюджет від цього сегменту отримують надприбутки? Ні. Але ми бачимо, як на них зростають ціни», — підсумував він.