Ціни на кукурудзу в портах знизились під тиском невизначеності щодо зернової угоди

09-лист-2022

За даними ІА «АПК-Інформ», за підсумками минулого тижня на українському експортному ринку дещо знизились індикативи фуражної кукурудзи з поставкою на умовах FOB з глибоководних портів.

«Світові котирування встигли відреагувати на новини про „зернову угоду“ стрибками вгору, а згодом — униз, при цьому локальний ринок залишався малочутливим до зовнішніх коливань. Лише найбільш ліквідний сектор кукурудзи зазнав цінових змін, адже вона залишається найбільш активною експортною культурою», — прокоментувала керівниця відділу зернових та олійних ринків ІА «АПК-Інформ» Анна Танська.

Однак, на думку експертки, цього було недостатньо для нівелювання впливу сезонного фактора та значних залишків зернової врожаю минулого року. До того ж попит імпортерів при експорті морем, як і раніше, був украй низьким, портові ємності - заповнені, а частина терміналів поновила свою роботу лише наприкінці тижня.

Так, індикативні ціни пропозиції фуражної кукурудзи з поставкою в листопаді з портів Чорного моря за тиждень знизились на 5−10 USD/т, до 265−285 USD/т FOB.


«Сформовані ціни на українське зерно роблять його доволі конкурентним на світовому ринку. Однак через невизначеність щодо подальшої роботи „зернового коридору“, високі ставки фрахту та великі ризики воно не є затребуваним, імпортери нерідко наполягають на ще більшому дисконті, тому реальні пропозиції й надалі надходять за цінами нижче ринкових», — зауважила А. Танська.

agravery.com

Більше новин
Експорт українського зерна сягне 30 млн т за певних умов
01-черв-2022

Україна в поточному році може отримати врожай зернових та олійних культур близько 66,5 млн т з площі близько 18,8 млн га.

Такий прогноз зробили експерти Української зернової асоціації.  

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19,2 млн т, що суттєво нижче від рекорду минулого року (33 млн т), проте цей показник втричі більше, аніж Україна споживає пшениці на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають майже 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/2023 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т», — підрахували експерти. 

Ячменю цього року Україна збере на рівні 6,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт у 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. 

Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 26,1 млн (минулого року 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 15 млн т.

Врожай соняшнику можна очікувати на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т). 

Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,5 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт 2022/23 МР очікується на рівні 1,3 млн т. 

Врожай сої очікуємо на рівні 2,1 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт можна очікувати на рівні 0,8 млн т.

В УЗА прогнозують, що експорт зернових за умови нинішньої пропускної спроможності складе 12-18 млн т в майбутньому сезоні.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 30 млн т, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. На сьогодні пропускна здатність альтернативних маршрутів складає не більше 1,5 млн т на місяць. Щоб Україні досягнути показника експорту в 30 млн т, потрібно збільшити пропускну здатність на кордонах ЄС до 3 млн т на місяць», — пояснюють в УЗА.

Також зазначається, що перехідні залишки в 2021/22 МР складуть близько 25 млн т, а в 2022/23 МР, за оптимістичними прогнозами, можуть збільшитись до 31 млн т, а за песимістичними — близько 43 млн т.

«Україна гарантовано буде мати достатні запаси зерна, в той час як країни світу недоотримають значну кількість зерна з України через війну росії проти України, що призведе до зростання цін та продовольчої інфляції навіть у розвинених країнах», — підсумували в УЗА.

agroportal.ua

Детальніше
«Безпечність кормів та харчових продуктів: створення сталого і відповідального ланцюга виробництва в Україні»
17-квіт-2019

GMP+ International запрошує Вас на семінар 23 травня 2019

«Безпечність кормів та харчових продуктів: створення сталого і відповідального ланцюга виробництва в Україні»

 

GMP+ International у співпраці з Асоціацією «Дунайська Соя» і Міжрегіональною спілкою птахівників та кормовиробників України організовує у Києві семінар для всіх учасників виробничо-збутового ланцюга сектору кормовиробництва.

 

В контексті регулювання безпечності кормів і харчових продуктів, Україна є дуже важливим і перспективним ринком для міжнародної спільноти, зокрема і компанії “GMP+ International». Як лідер у сфері сертифікації кормовиробництва, ми прагнемо підтримувати  компанії, поширюючи знання про безпечність кормів з метою формування обізнаності щодо зростаючої ролі кормового сектора у виробництві безпечних і якісних продуктів харчування тваринного походження.  В рамках тематики семінару «Безпечність кормів та харчових продуктів: створення сталого і відповідального ланцюга виробництва в Україні" планується обговорити актуальні питання, виклики і перспективи  українського ринку кормів та підкреслити  важливість спільних зусиль усієї галузі.

Повна програма семінару розміщена на веб-сайті GMP+ International. Кількість учасників семінару обмежена, тому просимо Вас реєструватися без затримки.

Додаткова інформація про семінар

Місце:                        Адмірал Хол, вул. Хрещатик 7/11, Київ, Україна

Час:               Реєстрація учасників  09:00- 9:45.  Закінчення семінару о 17:30

Аудиторія:    керівники/технологи/спеціалісти з якості/завідувачі лабораторій компаній у сфері зберігання та перевалки кормової сировини, виробництва/збуту/ транспортування кормових добавок, преміксів і комбікормів, представники профільних організацій та асоціацій, державних органів та усі, хто зацікавлений у питаннях безпечності комбікормів задля безпечності харчових продуктів.

Мова:             українська, англійська з перекладом

Вартість:            1000 грн з учасника.

Кількість місць: 70

Детальніше
Заборона фермерам продавати «домашнє» м’ясо спровокує зростання цін на цю продукцію
29-бер-2018

Експерти вважають, що перш ніж забороняти продаж домашнього м’яса, уряд повинен прийняти державну програму з підтримки та розбудови мережі забійників в регіонах.

«Дана ініціатива влади негативно вплине на розвиток тваринництва і продажу м'ясних виробів. Це призведе до зниження поголів'я свиней і корів, що відіб'ється на зростанні цін на м'ясо і сало», — сказав Іван Томич.

За його словами, влада не зможе заборонити всім фермерам продавати домашнє м'ясо та сало.

«Немає інструментів, щоб заборонити фермерам продавати на місці домашнє сало та м'ясо. Неможливо поставити біля кожного селянина інспектора, який може контролювати його дії. Влада не створила умов для фермерів, для того, щоб їх продукція могла відповідати європейським стандартам. Відповідно, заборона продавати домашнє м'ясо і сало може затягнутися на роки», — резюмував голова асоціації.

Нещодавно Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин підтримав законопроект, який із 2020 року забороняє селянам продавати м'ясо домашніх тварин. Це стосується корів, свиней, домашньої птиці, кролів, нутрій. Українці не будуть мати права забивати домашніх тварин на своїх подвір'ях, це можна буде робити виключно на бойнях, у яких є спецдозволи. А порушників чекає штраф до 850 грн, та, найголовніше, — знищення продукції.

golos.ua

Детальніше
Україні потрібна міжнародна підтримка в боротьбі з АЧС — Касьянов
10-лют-2020

Голова ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов закликав європейські країни до спільної з українцями боротьби проти африканської чуми свиней (АЧС), зокрема — допомоги з впровадженням в Україні відповідного страхування. Про це аграрій заявив на Форумі Європа-Україна, який відбувся 4-5 лютого в польському Жешуві.

«АЧС — це загальна проблема, вірус не знає державних кордонів. Зараз в Україні справи йдуть так, що, не маючи можливості отримати страхове відшкодування, дрібні фермери приховують випадки зараження. Вони будь-якими шляхами намагаються збути заражене м'ясо, яке все ж потрапляє в торгові мережі. Упевнений, що за допомогою європейських колег, зокрема польських, цю проблему можна вирішити».

Крім того, голова ради директорів KSG Agro наголосив на перспективах спільної експансії на африканські та близькосхідні ринки.

«Зараз багато говорять, що українські аграрії — конкуренти для Європи. Однак, замість того, щоб конкурувати локально, ми могли б разом виходити на ринки третіх країн. KSG Agro активно вивчає можливості для експорту і розширення бізнесу в країни Африки, Середньої Азії та Близького Сходу. У нас є люди і досвід, у Європи — капітал і технології. Давайте співпрацювати», — закликав Касьянов.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок