Малайзія визнала українські сертифікати Halal (халяль).

У 2021 році ЄС імпортував на 12% більше вітаміну Е порівняно з 2020 роком, відзначає торгова онлайн-платформа Kemiex, яка відстежує тенденції пропозиції та попиту на вітаміни на світовому ринку.

Це означає, що 2021 року європейські користувачі придбали додатково 4900 метричних тонн вітаміну Е порівняно з попереднім роком.

Загалом минулого року ЄС імпортував 46 500 тонн вітаміну Е, повідомила Kemiex, включаючи корми, продукти харчування та іншого роду продукцію, а також різні форми цього вітаміну, такі як 50% порошок та 95% олія.

Швейцарія випередила Китай як найбільший експортер вітаміну Е до ЄС, поставивши до блоку 23 000 тонн цього продукту.

Ключовими імпортерами вітаміну Е в ЄС минулого року були Нідерланди (26 400 т) та Німеччина, яка купила 23 200 т цього продукту у 2021 році. Франція була третім за величиною імпортером вітаміну Е цей період, купивши 8000 т.

2021 року ЄС імпортував 22 300 тонн вітаміну Е з Китаю. Ці обсяги імпорту знизилися на 1% чи 200 тонн порівняно з 2020 роком.

Німеччина була основним центром імпорту від китайських постачальників, таких як NHU і ZMC, а Нідерланди поставки здійснювалися іншим китайським виробником вітаміну Е, Jilin Beisha Pharmaceutical Co.,Ltd.

Завод DSM у Сіссельні у Швейцарії, найбільше у світі підприємство з виробництва вітаміну Е потужністю близько 25 000 тонн на рік, працює на повну потужність, повідомляє Kemiex.

Тим часом, у першому кварталі минулого року, після модернізації, у Китаї знову запрацював завод із виробництва вітаміну Е Yimante. Це спільне підприємство DSM та Nenter розташоване в Цзінчжоу, провінція Хубей. Його виробнича потужність становить 16000 т/р. На ньому виробляється вітамін Е в олійній формі.

Завод DSM Lalden у Валі, Швейцарія, що виробляє проміжні вітаміни, також був модернізований і з жовтня минулого року цей об'єкт знову працює.

Kemiex також надала дані щодо закупівлі вітаміну С ЄС у 2021 році, при цьому блок імпортував 59 800 тонн цього продукту та його похідних.

За даними, минулого року Китай був постачальником номер один вітаміну С у ЄС, обсяги зросли на 8% порівняно з рівнем 2020 року.

Kemiex зазначає, що китайський виробник вітаміну С, NHU, запровадив нові виробничі потужності наприкінці 2020 року та швидко завоював популярність на ринку.

Минулого року ЄС імпортував 9800 тонн вітаміну С та його похідних із Великобританії, що на 38% менше, ніж у 2020 році.

DSM управляє єдиним західним майданчиком з виробництва вітаміну С у Далрі, Шотландія. Ще один завод з виробництва вітаміну С, керований DSM, розташований у провінції Цзянсу, Китай.

Ще один звіт Kemiex показує, що минулого року ЄС імпортував на 2% або на 1100 тонн більше Dl- та L-метіоніну, ніж у 2020 році.

Значні внутрішні потужності існують у Бельгії та Франції, але найменший європейський майданчик Evonik у Весселінгу (близько 65 000 т/р) був перепрофільований у першій половині 2021 року. Вперше великі обсяги цієї незамінної амінокислоти було імпортовано із Сінгапуру.

Найбільшими торговими партнерами ЄС щодо Dl-метіоніну у 2021 році були Малайзія (18 400 т), Китай (14 200 т) та Японія (12 400 т).

Малайзія залишалася найбільшим постачальником цього продукту до ЄС, незважаючи на падіння обсягів на 25% минулого року. Kemiex зазначає, що у 2021 році основний постачальник, CJ CheilJedang, постраждав від строгих обмежень через COVID-19.

Китайський експорт Dl-метіоніну в ЄС збільшився минулого року на 22% порівняно з 2020 роком завдяки значному нарощуванню потужностей NHU, у той час як імпорт цієї амінокислоти в ЄС з Японії зріс на 26%, повідомила швейцарська група.

poultryukraine

Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) у рамках програми «Безпечність харчових продуктів» відшкодовує частину витрат на впровадження систем безпечності харчових продуктів.

Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України. 

До участі в програмі запрошуються мікро, малі і середні агропідприємства, які ведуть діяльність у таких секторах: овочі, фрукти, ягоди, молоко, м'ясо, свійська птиця (окрім курей), кондитерські вироби та крафтові продукти, аква-культура. 

Зауважимо, що якщо виробники планують впроваджувати один із міжнародних стандартів стосовно систем управління безпечністю харчових продуктів та хоче отримати частину витрат, необхідно звернутися за деталями та умовами участі до адміністраторів програми «Безпечність харчових продуктів»:

Адміністратор програми за стандартами: FSSC 22000, IFS, BRC, Global G.A.P. — ТОВ «Органік стандарт».

Адміністратор програми «Безпечність харчових продуктів» за стандартом ISO 22000— Українська Плодоовочева Асоціація.

Для того щоб отримати пінний напій, необхідно використовувати 75% сировини. Решта 25% стають вторинними ресурсами.

Але якщо переробляти відходи з розумом, то можна отримати багато корисних речовин - корми, добавки і навіть ліки, повідомляє газета «Наука».

За словами головного спеціаліста відділу технологій алкогольної і безалкогольної продукції НВЦ з продовольства Віталія Соловйова, при виробництві 1 тис. дал пива (10 тис. л) утворюється 2,2 тис. кг сирої дробини, 50 кг білково-хмелевого відстою і 180 кг осадових дріжджів. Дріжджі, які застосовують при випуску пива, накопичуються при бродінні сусла.

Близько 40% таких дріжджів використовують в нових циклах бродіння, а 60% стають відходами пивоварного виробництва, які потім утилізують або використовуються компаніями в якості кормів для худоби.

На думку вченого, якщо таку сировину перед використанням підсушити, то її можна буде зберігати довше, а значить покращиться харчова цінність такого корму.

Суха пивна дробина містить багато фосфору, кальцію, цілий ряд вітамінів, а також протеїн. Наприклад, ячмінь грає пивний дробині за цим показником.

В НВЦ НАН Білорусі з продовольства вже створена технологія по переробці відходів солодово- і пивоварного виробництва. «Вона апробована, розроблений комплект експериментального обладнання, але основну цінність ми бачимо в пивних дріжджах», - розповів Віталій Соловйов.

Однією з безперечних особливостей пивних дріжджів є те, що вони містять багато білка. Наприклад, вміст білка в сухих дріжджах коливається в межах 40-60%. Також до складу дріжджів входить 25-35% вуглеводів, 6-9% мінеральних речовин, 4-7% жирів. Крім цього, дріжджі містять тіамін (B1), рибофлавін (B2), ряд кислот - нікотинової (РР), фолієву (B9), пантотенову (B5), а також піридоксин (B6) і біотин (B7).

kombi-korma

Більшість потужностей з виробництва мінеральних добрив в Україні зупинено через небезпеку бойових дій та нестачу сировини. Такі припущення зробив GMK Center.

Зазначається, що війна становить велику небезпеку для виробників добрив, оскільки такі заводи працюють із вибухонебезпечними та отруйними матеріалами.

Зокрема, обстріл зазнав завод «Сумихімпром», що призвело до витоку аміаку. Своєю чергою, Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» (15,3% потужностей з виробництва азотних добрив в Україні) знаходиться на лінії вогню поблизу непідконтрольних територій і не працює. Одеський припортовий завод (14,4% потужностей азотних добрив) було зупинено на початку війни. «Рівнеазот» знаходиться в потенційно небезпечній зоні, де можливі ракетні обстріли.

Потужності українських виробників дозволяють повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку азотних добрив. Але зараз GMK Center передбачає, що більшість потужностей з виробництва добрив вже зупинено як через небезпеку військових дій, так і через проблеми з постачанням сировини.

Відновлення виробництва залежатиме від термінів закінчення бойових дій та характеру отриманих ушкоджень.

«Водночас в Україні недостатньо розвинене виробництво комплексних добрив. 2021 року в Україну імпортовано 1,9 млн т комплексних добрив. Найбільшим джерелом імпорту комплексних добрив була Білорусь (617 тис. т). Це 32,1% загального обсягу імпорту комплексних добрив. Таким чином, Україні необхідно знайти альтернативні джерела імпорту для заміщення імпорту з білорусі», — ідеться у матеріалі.

milkua.info