Магазинна курятина популярніша за "домашню" - експерти

12-груд-2018

Українці надають перевагу курятині промислового виробництва. Про це УНН повідомили в Асоціації птахівників України.

"У 2017 році споживання м'яса птиці промислового виробництва становило 82,2%, а виробленого в господарствах населення - 17,8%", - зазначили експерти.

Популярність магазинної курятини експерти пояснюють безпечністю.

"Курятина на птахофабриці вирощується у стерильних умовах. Така курка не може бути джерелом інфекцій. А якщо ви купили так звану "домашню" курку на ринку - ніякої гарантії, що ви не отруїтеся, немає. Ну, хіба що на ринку діє санітарний контроль, і м'ясо птиці містить підпис-автограф лікаря. Таке буває, але не часто", - розповідає дієтолог Борис Скачко.

На противагу статистиці побутує думка, що курятину краще купувати на ринку. Мовляв, "домашня" курка, вирощена бабусею, набагато корисніша і безпечніша. Але це зовсім не так, каже керівник відділу тестування Центру експертиз “Тест” Ніна Кільдій.

"Залишається велике питання, чи дійсно та курка, яку називають "домашньою", є такою. Треба розуміти, що сьогодні на ринку, тим паче у Києві, знайти справжню бабусю, яка сама вирощує і кожен день продає курей - практично нереально.

Продавчині, які торгують м'ясом курки на базарі, вирощують птицю на продаж так само, як і промислові виробники, але у менших масштабах.

А загалом я вам так скажу: якщо вас цікавить питання безпеки придбаного продукту - базар не є надійною альтернативою магазину", - сказала вона.

Також Кільдій спростувала заяви про масове використання антибіотиків під час промислового виробництва м’яса птиці.

"Виявити "на око" наявність антибіотиків чи гормонів у м'ясі, про що теж часто говорять так звані фахівці, неможливо. Їх наявність можуть підтвердити лише лабораторні дослідження", - зазначила експерт.

Нагадаємо, редакція УНН відібрала 5 зразків української курятини і перевірила їх у лабораторії. На перевірку потрапили "Наша Ряба", "Львівські курчата", "Гаврилівські курчата" і дві домашніх курки (з ринку і магазину). Перевіряли в тому числі рівень антибіотиків і гормонів.

Єдиний зразок, який не пройшов перевірку, - курятина "Гаврилівські курчата", де була виявлена ​​сальмонела.

Всі інші повністю відповідали стандарту якості.

Джерело: УНН

Більше новин
Паралізована логістика не дає поставити насіння аграріям
24-бер-2022

Порушена логістика болюче б’є по операційних можливостях та економіці агрокомпаній. Від ворожого вторгнення росії потерпають усі фермери в Україні.

Про це повідомляє керівник господарства «Рост-Агро» з Полтавщини, яке є одним із найбільших вітчизняних виробників посівного матеріалу, Максим Бернацький, пише agro-business.

«Становище із логістикою насіння наразі настільки складне, що ми не можемо привезти покупцям ті посівні одиниці, за які вже перераховані кошти. Багато пошкоджених доріг, зруйнованих мостів, існують високі ризики потрапити під обстріл. У схожому становищі перебувають практичні усі постачальники ресурсів», — розповідає Максим Бернацький.

За його словами, багато  фермерів також потерпає від браку операційних коштів.

«Аграрії притримували соняшник та інші культури, щоб продати у квітні. Наразі продажі майже заблоковані через порушену логістику та блокаду наших портів на Чорному і Азовському морях. Коли цей соняшник продасться — сказати наразі неможливо. Наприклад, у нас є кошти на посівну, але якщо так справи підуть далі, то вже влітку ми зіштовхнемося із неспроможністю виплачувати зарплатню та купувати ресурси для роботи. Тим більше що і ми, й інші фермери виділяємо значні кошти на допомогу армії та мирним жителям. У декого вже закінчилися гроші взагалі», — стверджує Максим Бернацький.

На його думку, навіть швидке розблокування портів не стане миттєвим порятунком для агровиробників.

«Якщо уявити, що це трапиться завтра, то враховуючи, що порт Херсона нині контролюється агресором, там неминуче відбуваються руйнування. Потрібен буде час для того, щоб це все відремонтувати та увійти в нормальний режим роботи», — зазначає Максим Бернацький.

agroportal.ua

Детальніше
Україна може розпочати процес відкриття ринку сільгоспземлі з 2020 року — очільниця Мінагропроду
08-квіт-2019

Трофімцева зазначила, що з технічної точки зору для запуску ринку землі вже майже все готово.

Україна може розпочати процес відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення з 2020 року, після обрання нового парламенту, повідомила в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева в інтерв'ю УНІАН.

«З технічної точки зору вже майже все готово. І міністерство, і Держгеокадастр, і уряд вже багато для цього зробили. Але для скасування мораторію потрібні і політичні кроки, і політичні рішення. Вважаю, що політичний процес запуску ринку землі ми розпочнемо після обрання нової Верховної Ради, тобто з 2020 року», — сказала Трофімцева.

Вона зазначила, що концепція запуску ринку землі в Україні, якої дотримується уряд, залишається незмінною.

«Пропонуємо відкрити ринок з обмеженнями — не більше 200 гектарів в одні руки і для громадян України. Також розглядаємо можливість введення високого податку на перепродаж землі, щоб усунути ризики можливих спекуляцій. Дискусійним залишається питання, чи зможуть купувати землю юридичні особи», — пояснила Трофімцева.

Серед інших варіантів, додала очільниця Мінагропроду — поетапне введення ринку землі на основі пілотних проектів, яке також необхідно розглядати з огляду на чутливість цього питання.

«Можливо, дійсно є сенс розпочинати продаж з земель державної власності, або впроваджувати пілотні проекти в окремих регіонах, щоб подивитися, яким чином ринок буде працювати, щоб налагодити механізми для його повноцінного запуску», — додала Трофімцева.

Водночас вона зазначила, що внесення законопроекту про обіг земель є несвоєчасним кроком, оскільки на сьогодні відсутня політична воля для його проходження в парламенті.

Нагадаємо, 4 лютого президент України Петро Порошенко підписав закон про продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення до 2020 року.

pigua.info

Детальніше
Лівія зацікавлена у соняшниковій олії та молочних продуктах з України
07-квіт-2021

Розширення співпраці та збільшення товарообігу між Лівією та Україною обговорили Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька та Повірений у справах Держави Лівія в Україні Бенісса Адел.

Пан Бенісса Адел підкреслив важливість зміцнення співробітництва та збільшення товарообігу між Лівією та Україною. Зокрема, він висловив зацікавленість у експорті з України до Лівії соняшникової олії. Також під час зустрічі обговорювалася можливість експорту до Лівії зернової та плодово-ягідної продукції українських виробників.

Владислава Магалецька наголосила, що Держпродспоживслужба всіляко підтримує розширення переліку товарів у двосторонній торгівлі: «Ми отримуємо відповідні запити українських виробників. Впевнена, співпраця між Лівією та Україною має великий потенціал».

Раніше обидві країни погодили форми міжнародних ветеринарних сертифікатів для експорту з України до Лівії великої рогатої худоби, м’яса птиці й продуктів з нього. Крім того, зараз узгоджується ветеринарний сертифікат на експорт молока та молочних продуктів.

Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Другий фронт: чи загрожує Україні продовольча криза?
29-бер-2022

Навіть в умовах воєнного стану, враховуючи можливий недосів та зниження рівня агротехнологій, Україна здатна забезпечити власні продовольчі потреби. Головні ризики пов’язані з непередбачуваністю подій щодо російської агресії і порушенням цілісності території України.

Посівна стала другим фронтом країни.

Українське сільськогосподарське виробництво зосереджено на більш як 30 млн гектарів ріллі. Це дає змогу повністю забезпечити країну продуктами харчування та мати значні надлишки для експорту. До того ж наявні запаси зерна та олії в середині країни покривають дворічні потреби внутрішнього споживання, за даними Мінагрополітики. Саме надлишки продовольства «замкнені» війною на території України, відсутність можливості експортувати, роблять неминучою глобальну продовольчу кризу.

Коли глобальна продовольча криза розгорнеться, то Україна, як це не дивно може здаватися в умовах війни, постраждає найменше. Для внутрішніх потреб країна має достатній обсяг зерна, має надлишки, які не експортує. Ми намагаємося експортувати кукурудзу, соняшникову олію, в нас багато надлишків, які перевищують річне споживання. Маємо 6 млн тонн пшениці, уряд заборонив її експортувати, і названий обсяг теоретично повністю покриває потреби наступного сезону. Озима пшениця посіяна ще восени і буде зібрана, — відзначає Марія Колесник, заступник директора «ПроАгро Груп».

Такої ж думки притримуються і у Всеукраїнській аграрній раді (ВАР).

У профільному міністерстві запевняють, що Україна зможе прогодувати себе, та звітують про початок весняної посівної: станом на 25 березня було посіяно 150 тисяч гектарів ярих культур — це кукурудза, соя, соняшник, просо, гречка, овес та цукрові буряки. Традиційний яровий клин України становить близько 15 млн га. Яким він буде цьогоріч? Це питання залишається відкритим, бо фермери сіють у безпосередній близькості до обстрілів. В поточних умов проводити посівну кампанію надзвичайно важко, інколи просто неможливо. Часом аграрії на ходу змушені перебудовувати сівозміну, виходячи з наявності насіння, добрив та доступу до води. До польової перебудови спонукає і прогнозоване зростання попиту на круп’яні та бобові культури.

Нема зрошення — кукурудзу не посієш  

Аграрії окупованих районів Херсонщини опинилися в тяжкій ситуації. ПСП «Альфа-Агро», що в Чаплинському районі, планувало розпочинати посівну. Все для цього вже було готове: техніка, насіння, люди. Однак, коли агроном із начальником охорони стали об'їжджати поля, зустріли патруль окупантів, які заявили, що поля заміновані, а тому треба сидіти вдома і не висовуватися. До того ж на півдні гостро стоїть питання зрошення. ПСП «Альфа-Агро» обробляє 1750 га, з яких 1400 га під дощуванням, 38 га — під крапельним зрошенням.

Передбачаю для себе кілька сценаріїв розвитку виробничої ситуації. Перший — наявність зрошення. Для мене це найважливіший фактор, бо соя і кукурудза на наших полях без зрошення не ростуть, тому вирішив, що чекатиму до останнього, поки не зрозумію, що системи зрошення працюватимуть. Але якщо побачу, що цього не буде, терміново замінюватиму наявне насіння на соняшникове, і це навіть при тому, що я кілька років тому відмовився від цієї культури. А що робити? Соняшник без зрошення виросте, а соя й кукурудза — ні. Тобто перший сценарій оптимістичний. Є ще кілька сценаріїв в залежності від того, коли буде запущене зрошення і чи взагалі воно буде. Можливо, будуть зміщені строки посіву, при цьому із сівозміни може випасти пізня соя. Ще один варіант: не будемо сіяти кукурудзу, а лише — сою, можливо, в цю сівозміну додамо соняшник. Але якщо з’явиться можливість включити зрошення, хоча й пізно, посіємо ультраранні сорти сої навіть у червні місяці,  — розмірковує керівник цього господарства Ігор Брагінець.

За його висновками, перспективи нового зрошувального сезону — досить туманні. Адже вся система під окупацією. І Каховський магістральний канал, і головна насосна станція захоплені. Запитань дуже багато: хто подаватиме на ці об'єкти електроенергію, як розподілятиметься вода, з ким треба підписувати угоди, хто візьме на себе відповідальність за подачу води, чи захочуть аграрії співпрацювати з окупантами та наражатися на закон про колабораціонізм?

Збут кукурудзи під питанням, натомість зростає попит на круп’яні культури  

На Харківщині в зону активних бойових дій потрапили Ізюм, Балаклея, частина Чугуївщини, Бурлук, Вовчанськ, Куп’янськ. У місцях вогневого спротиву значна частина фермерських баз — машинні двори, елеватори, склади, офіси — зруйновані.

На територіях, захоплених без бою, фермери чекають слушного моменту, щоб сіяти, бо вірять, що збиратимуть уже на звільнених територіях. Керівник господарства із Харківщини Юрій Михайлов повідомив, що всі його об'єкти в Ізюмі з технікою, залишками продукції захоплені окупантами. В цьому районі немає жодних перспектив для сівби, бо він є центром бойових дій, ведеться вогонь на ураження. Однак в районах, підконтрольних Україні, польові роботи ідуть повним ходом.

На думку Юрія Михайлова, близько половини аграріїв Харківщини зможуть посіяти вчасно. Можливості для польових робіт визначаються перебігом бойових дій та логістикою. Вся кампанія — суцільний ризик. Також агровиробники замислюються, яким сільськогосподарським культурам віддати перевагу в умовах воєнного стану. «Ми постали перед вибором: чи є сенс сіяти кукурудзу, якщо її збут під питанням? Мабуть, за рахунок цієї культури збільшимо площі під круп’яними, культурами через зростання внутрішнього попиту на них», — повідомив Юрій Михайлов.

Окрім круп’яних культур попитом на внутрішньому ринку будуть користуватися горох та сочевиця. Можна очікувати зростання площ під бобовими, які є скоростиглими культурами, дають змогу швидко нагодувати країну рослинним білком, покращити стан ґрунтів.

«Вирощування гороху дозволяє практично без внесення добрив отримати певний врожай. Культура є цінною щодо вмісту білка, що в умовах загрози продовольчої кризи є важливим. Також і сочевиця є цікавою культурою у цьому сенсі. Одночасно бобові є гарним попередником для зернових, які будуть сіятися восени, оскільки є додатковим джерелом азоту в ґрунті. До того ж в умовах нестачі насіння, товарний горох при певній обробці можливо використати у якості насіннєвого матеріалу», — вважає кандидат біологічних наук, експерт з агрономії Олександр Гончаров.

Тенденцію підтверджують і у ВАР. «Цього сезону аграрії налаштовані сіяти більше гороху та круп’яних культур», — відзначає Денис Марчук.

Посівна відбудеться, та все ж залишаються ризики недосіву у місцях бойових дій, а перехід до екстенсивних технологій через недостатню кількість палива, добрив, ЗЗР та обігових коштів у аграріїв призведе до зниження позначок врожайності. Внутрішня продовольча потреба України ймовірно буде закрита, та чи сформуються надлишки зерна для експорту у новому сезоні?

uacouncil.org

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок