М’ясопереробка: нецінова проблематика

11-серп-2022

«Щось нове, щось старе, щось позичене» — десь так наразі можна описати нагальну проблематику м’ясопереробної галузі. Основні бар’єри роботи боєнь та м’ясокомбінатів виявляли аналітики Асоціації «Свинарі України».

За свідченнями представників вітчизняних боєнь та м’ясокомбінатів наразі оператори стикаються із трьома ключовими проблемами:

—  брак обігових коштів через погіршення ситуації з поверненням дебіторської заборгованості (переважно при роботі з національними торгівельними мережами) та відсутність доступу до звичних кредитних інструментів;

—  складнощі з заготівлею сировини. Так, на тлі обмеженої внутрішньої пропозиції свинини конкуренція при закупівлі забійних тварин істотно посилилася, а високі логістичні витрати вимагають зменшення її радіусу;

—  перегляд курсу валют спричинив здороження імпортних «витратників» (пакування, спеції тощо) не тільки для операторів глибокої м’ясопереробки, а й для забійних підприємств, які потребують модернізацію/переобладнання чи заміну елементів окремих виробничих ліній.

Крім цього, ключовим фактором невизначеності для представників м’ясопереробної галузі є реакція кінцевого споживача на зміну роздрібних цін на м’ясо та м’ясопродукти, які поступово інтегруватимуть підвищення витрат на усіх ланках ланцюга доданої вартості. Переробники побоюються переорієнтації на дешевшу продукцію та подальшого зниження споживчої активності як в сегменті охолодженого м’яса, так і в сегменті ковбас та інших м’ясних виробів через послаблення платоспроможності населення. Наразі оцінки поточного перебігу реалізації та, відповідно, фактичної завантаженості забійних потужностей істотно варіюють залежно від регіону, розміру підприємства та його ринків збуту. Так, якщо потужні гравці ринку та менші оператори в центрах скупчення населення працюють відносно стабільно, то низка невеликих операторів менш густонаселених територій Центру та Півдня відзначають послаблення продажів та переходять в режим роботи «під замовлення».

Асоціація «Свинарі України»

Більше новин
Оновлений європейський закон посилив контроль за антибіотиками у тваринництві
05-груд-2018

На початку грудня у Європі вступила в силу оновлена редакція ветеринарного законодавства, що була прийнята Європейською Комісією. Основні зміни стосуються двох ключових напрямків ― ветеринарних лікарських засобів і виробництва та обігу ветеринарних медичних кормових добавок.

Про це повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації.

У Асоціації наголосили, що прийняття цього законодавства є важливим і для України, оскільки ним посилюється контроль за використанням антибіотиків у тваринництві. Оскільки ця сфера в нашій державі наразі не врегульована, що може призвести до ускладнення експорту продукції тваринництва з України до ЄС.

«Європейське законодавство є рамковим. І якщо країна прагне завозити продукцію тваринного походження ― молоко, м’ясо тощо, її національне законодавство має відповідати європейському. Тому, на сьогодні, для бізнесу та економічного розвитку країни в цілому надзвичайно важливим є його оновлення. Повертаючись до питання антибіотиків, їх використання в нас майже не регулюється. А в ЄС встановлені досить жорсткі норми їх використання. Так, для профілактики та стимулювання росту вони повністю заборонені», ― наголосив координатор Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації Дмитро Кирилюк.

В Україні Держпродспоживслужба спільно з Мінагрополітики розробляє нову редакцію Закону «Про ветеринарну медицину». Бізнес очікує, що ще цього року фінальний документ буде опубліковано для його подальшого обговорення.

Представники бізнесу сподіваються на включення до нового закону наступних пунктів:

спрощена процедура реєстрації та перереєстрації ветеринарних лікарських засобів;

посилення контролю за обігом та використанням антибіотиків в тваринництві;

врегулювання питання використання автогенних вакцин (використовується як альтернатива антибіотикам);

приведення до єдиного знаменника профільної термінології, до прикладу, що таке «ветеринарний лікарський засіб», «кормова добавка», «медична кормова добавка»;

вдосконалення процедури профілактики та лікування інфекційних захворювань в сільському господарстві.

milkua.info

Детальніше
В умовах кризи Китай накопичує запаси птиці
07-квіт-2020

Під час суворого карантину в лютому в Китаї відбулися збої імпортних постачань м’яса та інші логістичні затримки. Щоб запобігти повторенню такої ситуації і подорожчанню м’яса, влада країни цього тижня закликала муніципалітети створювати запаси м’яса птиці та морепродуктів.

Створення тимчасових резервів дозволить Китаю уникнути дефіциту у випадку повторення кризи, пов`язаної з пандемією коронавірусу COVID-19. Варто зазначити, що друга хвиля спалахів небезпечного захворювання очікується в КНР уже восени.

Курятина залишається найбільш доступним видом м’яса і в умовах кризи попит на неї посилюється. У той же час, попри втрати через африканську чуму свиней, попит на свинину в КНР в умовах кризи знизився, оскільки серед споживачів існували побоювання щодо можливого зараження вірусом через м’ясо. Утім, на разі підтверджених випадків такого шляху передачі коронавірусу не виявлено. Єдиним запобіжним заходом щодо їжі є достатня термічна обробка.

Meat-Inform

Детальніше
Держава компенсуватиме вартість реєстрації та ідентифікації тварин
28-бер-2019

Сьогодні власники тварин (фізичні та юридичні особи) самостійно сплачують за послуги їх реєстрації та ідентифікації. Утім, у разі ухвалення законопроекту №9022 («Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин»), держава компенсуватиме витрати деяким групам власників.

«У статті 10 проекту Закону передбачається спрощення механізму відшкодування коштів з Державного бюджету України за проведену ідентифікацію тварин для власників тварин – фізичних осіб. Державна підтримка у сфері ідентифікації та реєстрації тварин здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом проведення ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби, коней, свиней, овець та кіз, що утримуються та розводяться фізичними особами. У разі схвалення документу, засоби ідентифікації тварин та засоби для їх кріплення, бланки ідентифікаційних та реєстраційних документів, ведення та підтримка Єдиного державного реєстру тварин будуть фінансуватися коштом бюджету», – повідомили у Держпродспоживслужбі.

У разі ухвалення вищезгаданого закону, усі власники свійських та диких тварин будуть зобов’язані реєструвати їх з внесенням відомостей до Єдиного державного реєстру тварин, який ще мають створити.

PigUA.info за матеріалами meat-inform.com

Детальніше
В Україні дефіцит азотних добрив майже 2 млн т
14-лют-2022

Станом на січень-лютий 2022 р. дефіцит азотних добрив у Європі становить приблизно 7 млн тонн, в Україні — майже 2 млн тонн.

Про це розповів Ярослав Гадзало, президент НААН України, академік, пише SuperAgronom.com.

«7 млн тонн — велика цифра для європейських країн. Тому імпортом звідти перекрити нестачу виробництва добрив вітчизняними підприємствами буде дуже складно. Органічних добрив теж не вистачає, через зменшення поголів'я великої рогатої худоби», — розповів Ярослав Гадзало.

За його словами, далеко не всі аграрії зможуть внести необхідну кількість міндобрив у період весняних польових робіт, зокрема під час сівби ярих культур та підживлення озимих. За таких умов важко прогнозувати врожай 2022 р., зберегти його хоча б на рівні 2021 р.

«Ми направили свої пропозиції і до Мінекономрозвитку, і до Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо того, як можна забезпечити більш-менш стабільну роботу хімічної галузі, підприємств-виробників мінеральних добрив. Це дуже важливо врахувати, бо земля не є нескінченним ресурсом. Неможна забрати всю поживу. Хоча в останні роки з грунту виноситься на 15 млн тонн більше поживних речовин, ніж вноситься. І якщо зараз ще обмежити внесення міндобрив, ми навряд чи можемо розраховувати на гарний врожай», — наголосив академік.

Він також зазначив, що цю проблему треба вирішити хоча б до кінця лютого, щоб агропромисловий комплекс міг стабільно працювати весь рік. Для цього держава має надати підтримку виробникам.

Як додав академік, відповідно до законопроєкту 5600, селянин чи орендар землі має сплатити 1,4 тис. грн податку з 1 га паю. В цілому по Україні це приблизно 50 млрд грн.

«Так от, вважаю, що ці кошти якраз можна спрямувати на те, щоб забезпечити здешевлення мінеральних добрив аби не зменшувати їх внесення в грунт. Бо традиційно кошти, які надходили від податку на землю, від реалізації земельних ділянок спрямовувались на покращення родючості грунтів», — підсумував фахівець.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок