М’ясопереробка: нецінова проблематика

11-авг-2022

«Щось нове, щось старе, щось позичене» — десь так наразі можна описати нагальну проблематику м’ясопереробної галузі. Основні бар’єри роботи боєнь та м’ясокомбінатів виявляли аналітики Асоціації «Свинарі України».

За свідченнями представників вітчизняних боєнь та м’ясокомбінатів наразі оператори стикаються із трьома ключовими проблемами:

—  брак обігових коштів через погіршення ситуації з поверненням дебіторської заборгованості (переважно при роботі з національними торгівельними мережами) та відсутність доступу до звичних кредитних інструментів;

—  складнощі з заготівлею сировини. Так, на тлі обмеженої внутрішньої пропозиції свинини конкуренція при закупівлі забійних тварин істотно посилилася, а високі логістичні витрати вимагають зменшення її радіусу;

—  перегляд курсу валют спричинив здороження імпортних «витратників» (пакування, спеції тощо) не тільки для операторів глибокої м’ясопереробки, а й для забійних підприємств, які потребують модернізацію/переобладнання чи заміну елементів окремих виробничих ліній.

Крім цього, ключовим фактором невизначеності для представників м’ясопереробної галузі є реакція кінцевого споживача на зміну роздрібних цін на м’ясо та м’ясопродукти, які поступово інтегруватимуть підвищення витрат на усіх ланках ланцюга доданої вартості. Переробники побоюються переорієнтації на дешевшу продукцію та подальшого зниження споживчої активності як в сегменті охолодженого м’яса, так і в сегменті ковбас та інших м’ясних виробів через послаблення платоспроможності населення. Наразі оцінки поточного перебігу реалізації та, відповідно, фактичної завантаженості забійних потужностей істотно варіюють залежно від регіону, розміру підприємства та його ринків збуту. Так, якщо потужні гравці ринку та менші оператори в центрах скупчення населення працюють відносно стабільно, то низка невеликих операторів менш густонаселених територій Центру та Півдня відзначають послаблення продажів та переходять в режим роботи «під замовлення».

Асоціація «Свинарі України»

Читайте также:
Ученые советуют кормить КРС кукурузой с высокой влажностью
02-мая-2019

Продукты переработки кукурузы, такие как крахмал, когда имеют высокую влажность, позитивно влияют на продуктивность крупного рогатого скота (КРС), отмечается в результатах исследований, организованных группой ученых из Университета Сан-Паулу в Бразилии.

Так, в серии экспериментов специалисты установили, что быки, получавшие кукурузу с высоким содержанием влаги, были более продуктивны по сравнению с животными, у которых в рацион было включено тонко измельченное сухое зерно кукурузы. При этом большинство предприятий в Бразилии сегодня использует именно сухую кукурузу в качестве компонента комбикормов.

По словам специалистов, вероятно, переработанная кукуруза с высокой влажностью лучше усваивается организмом КРС, однако необходимы дальнейшие исследования для того, чтобы подтвердить этот вывод.

По материалам Feed Navigator

Узнать подробнее
Критичною проблемою для аграріїв є відсутність палива, посівного матеріалу та добрив
15-мар-2022

З 24 лютого 2022 року сайт підтримується лише українською мовою

https://agro.press/ua

Все буде Україна :)

Узнать подробнее
Україна вийшла з угоди про спільний аграрний ринок країн СНД
23-мая-2022

Верховна Рада України 22 травня 2022 р. прийняла Закон «Про вихід України з Угоди про Спільний аграрний ринок держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав» (№0084).

Відповідне рішення підтримали 287 народних обранців, свідчать дані на сайті парламенту. 

Як зазначається, прийняття документу спрямовано на припинення участі України в цій угоді, оскільки вона втратила своє практичне значення та не застосовується.

«Відповідно до Указу Президента України від 19 травня 2018 р. №139 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 р. «Про припинення дії для України окремих міжнародних договорів, укладених у межах Співдружності Незалежних Держав» за результатами проведеного аналізу участі України у міжнародних договорах, укладених у межах СНД з економічних питань, визнано за доцільне припинити участь України в угоді», — говориться у повідомленні парламенту. 

agroportal.ua

Узнать подробнее
Мартынюк подвел итоги аграрного года
02-янв-2019

В 2018 году украинские аграрии собрали рекордный урожай - 70,1 млн т. Об этом в своем блоге написал исполняющий обязанности министра аграрной политики и продовольствия Украины Максим Мартынюк, передает УНН.

"Максимум за историю наблюдений и на 5 млн т больше предыдущего рекорда, зафиксированного в 2016-м", - отметил он.

Урожай текущего года составляет 12% от ВВП, продолжил Мартынюк. Или же - более 80% золотовалютных резервов. В денежном выражении 70,1 млн т - это почти 15 млрд долл.

"И, наконец, это около 40% в экспортной выручке, и это стабильность курса национальной валюты", - подчеркнул он.

Среди прочего, 2018 год знаменателен миллиардной господдержкой сферы АПК. Годовые инвестиции со стороны государства составили 4 млрд долл., рассказал и.о. министра.

Но парадокс в том, что не все деньги были востребованы сельхозпроизводителями, говорит Мартынюк.

В частности, не сполна сработала программа компенсации стоимости сельхозтехники. Также, не сработали банковские кредиты. И это вопреки тому, что одна из программ предусматривала достойный процент компенсации затрат на строительство животноводческих комплексов, уточняет он.

"Такие решения не принимаются с вечера на утро, а сам подготовительный этап, связанный с оформлением всех разрешений на такой проект, довольно длительный.

Поэтому ряд бизнесменов, планирующих такие инвестиции, просто не успели воспользоваться программой, так как либо просчитывали целесообразность такого проекта и его составляющих, либо застряли на этапе бумажного оформления", - обьяснил Мартынюк, спрогнозировав, что программа заработает при условии ее стабильности.

В то же время, сработали "на ура" дотации на содержание молодняка КРС, говорит замминистра. Уговаривать оформлять дотации не пришлось никого, пишет Мартынюк.

"В результате около 145 млн грн было направлено почти 104 тыс. граждан за содержание 176 тыс. 765 телят. Более полумиллиарда гривен направлено на удешевление содержания коров для 105 тыс. субъектов хозяйствования, в том числе нескольким сотням фермерских хозяйств", - подчеркнул он.

Мартынюк напомнил, что в начале года мало кто был доволен системой распределения государственной поддержки.

"…зато по итогам года мы фиксируем тенденцию детенизации в отрасли, рост продуктивности в молочном хозяйстве, закладку новых садов и виноградников и появление новых фермерских хозяйств. That was worth it", - резюмировал он.

Ранее УНН сообщал, какие комплексы для животных отстроили "кормильцы страны" в этом году.

Источник: УНН

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок