МХП відновлює експорт курятини за допомогою вантажівок

Протягом 2021-го року було надано українським сільгосптоваровиробникам державної підтримки у обсязі 4,6 млрд грн, що складає 100% від передбаченої суми в бюджеті.

Загалом протягом 2021-го року було надано підтримку за програмами: розвитку тваринництва та переробки с/г продукції (1,6 млрд грн); розвитку фермерства (120,8 млн грн); компенсації вартості техніки (991,4 млн грн); компенсації вартості кредитів (1,2 млрд грн); розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства (512 млн грн); компенсації втрачених посівів (108 млн грн); розвитку нішевих культур (50 млн грн); розвитку картоплярства (53 млн грн); розвитку зрошення (16,7 млн грн); компенсації ЄСВ (0,6 млн грн).

«Запит аграріїв свідчить про довіру до програм і механізмів розподілу. В 2022 році Мінагрополітики презентує усі напрацювання по розподілу коштів на наступний рік і прозоро на рівні загальнонаціональної дискусії, з комітетом та профільними асоціаціями сформує колегіально програми 2022 року, які потрібні для розвитку малого та середнього товаровиробника в Україні», — розповідає Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України.

За його словами, програми 2022 року акцентовані на підтримку фермерських господарств — 23 грудня уряд прийняв постанову, яка підтримує саме малих фермерів. У них буде можливість залучення безвідсоткових кредитів до мільйона гривень на 10 років для малого фермера. «Історичним для нас було прийняття законодавства про фонд часткового гарантування кредитів, який запустять вже у 2022 році. Разом із постановою КМУ це потужний інструмент, в якому держава в особі фонду буде виступати з гарантіями, щоби допомогти аграріям в отриманні необхідного фінансування», — коментує міністр.

Крім того, в наступному році акцент держпідтримки буде зміщений на тваринництво, оскільки саме ця галузь вже 30 років має падіння показників, водночас запит агросектору свідчить про готовність аграріїв розвивати цю галузь за умови прогнозованості з боку держави.

agravery.com

В останні роки світовий ринок халяльної продукції з м'яса птиці розвивається безпрецедентними темпами.

Іслам - друга за величиною релігія в світі. В даний час до неї належать понад 1,8 мільярда людей, що становить 24% населення світу. Це змушує великих виробників птахівничої галузі в різних частинах світу виявляти велику цікавість до виходу на ринок халяльної продукції.

Такі країни, як Бразилія, вклали безпрецедентні інвестиції в цю область за останні роки. Цей маркетинг зайшов так далеко, що була створена арабо-бразильська торгова палата для підвищення рівня торговельного співробітництва між переважно мусульманськими арабськими країнами і Бразилією.

Тим часом, деякі експерти вважають, що вартість і терміни отримання халяльної сертифікації залежать від кількості і потужності птахівницьких підприємств. Ті компанії і країни, які інвестують в цю область, зможуть знайти нових ділових партнерів, створивши різноманітність в напрямках експорту.

Але для експорту продукції птахівництва в деякі країни, особливо в країни Перської затоки, експортерам, крім халяльних сертифікатів, потрібні ще й місцеві сертифікати. Це питання в останні роки викликає критику з боку виробників з приводу відсутності послідовної та інтегрованої структури в області сертифікації продукції халяль.

Таким чином, створюється враження, що птахівничої галузі необхідно створити чітку і інтегровану основу для надання халяльної сертифікації, щоб запобігти такій двозначності.

ptichki.net

Показник індексу інвестиційної привабливості України, який двічі на рік вимірює Європейська Бізнес-Асоціація (ЄБА), знизився до рівня 2016 року. За результатами нової хвилі опитування за першу половину 2019 року, індекс склав 2,85 бала з 5-ти можливих та опинився у негативній площині. Повідомляє прес-служба ЄБА. 

Нагадаємо, приріст прямих інвестицій в Україну в І кварталі 2019 року склав $ 45,5 млн. Для порівняння, показник попереднього періоду становив 3,07 бала та демонстрував нейтральне ставлення інвесторів до бізнес-клімату країни.

Результати опитування вказують на відчутне погіршення настроїв бізнесу. Так, під час минулої хвилі опитування кількість незадоволених інвестиційним кліматом становила 40%, зараз їхня кількість зросла до 57%. Відсоток задоволених поточним станом також зменшився, наразі тільки 19% топ-менеджерів вважають бізнес-середовище сприятливим, натомість наприкінці 2018 року таких було 25%.

Серед позитивних моментів, які спостерігав бізнес за останні півроку, бізнесмени зазначили лібералізацію валютного законодавства, стабільність національної валюти, демократичні президентські вибори, зниження рівня інфляції, продовження діалогу з МВФ.

Однак до «старих» проблем, як-то корупція, недовіра до судової системи, відтік робочої сили, додалася відчутна політична й економічна турбулентність, яка турбує підприємців та змушує вести бізнес в умовах невизначеності. Серед топ-проблем інвестори вже традиційно зазначили високий рівень корупції (83% респондентів критично не задоволені станом справ), недовіру до судової системи — 77%, а також відсутність земельної реформи та тіньову економіку — по 66%.

До того ж, бізнес не поспішає робити оптимістичних передбачень на майбутнє. Так, 54% керівників компаній вагаються, чи буде Україна вигідним ринком для інвестування у найближчі 6 місяців. 47% вважають, що умови роботи у їхній індустрії не зазнають жодних змін у найближчі півроку. Ще 35% інвесторів вважають, що бізнес-клімат в Україні залишиться незмінним у 2-му півріччі 2019 року, водночас 35% очікують незначного покращення.

«2019 рік приніс багато викликів для бізнесу в Україні. Підприємці скаржаться на політичну та економічну турбулентність, вимушеність працювати в умовах непередбачуваності. Ми бачимо, що інвестори ставлять на паузу заплановані проекти в Україні в очікуванні завершення всіх виборів та остаточного формування нового політичного середовища. Нові обличчя в політиці сприймаються неоднозначно: хтось вважає це черговим викликом, хтось — надією на зміни. Думаю, перші висновки ми зможемо зробити вже до кінця року, разом із другою хвилею опитування інвесторів у 2019-му», — коментує результати дослідження Анна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської Бізнес-Асоціації.

AgroPolit.com

MHP S.A. ( "МХП" або "Компанія"), одна з провідних агропромислових компаній України, що спеціалізується на виробництві м'яса птиці та вирощуванні зернових, сьогодні оголошує про те, що у відповідності зі своєю експортною стратегією Компанія проінвестувала і відкрила переробний завод в Словаччині, тим самим поглиблюючи вертикальну інтеграцію і слідуючи своїй експортній стратегії орієнтації на конкретні ринки. Основною метою також є посилення контролю над якістю продуктів і послуг, що надаються кінцевим споживачам.

MHP відкрила переробний завод в Словаччині в тісній співпраці з одним з європейський дистриб'юторів. Загальний обсяг інвестицій в переробні потужності в Словаччині очікується на рівні близько 3 млн. дол. США.

Нові потужності - це новий підхід до ведення бізнесу МХП, який допоможе Компанії підвищити рівень експортного сервісу для наших дистриб'юторів / клієнтів, а також краще контролювати свої обсяги експорту.

Джерело: poultryukraine.com