КНР затвердила перелік українських потужностей з виробництва яловичини для експорту на китайський ринок

11-вер-2019

Китайська Народна Республіка затвердила перелік українських потужностей з виробництва замороженої яловичини для експорту цієї продукції на китайський ринок.

Відповідного листа Держпродспоживслужба отримала від Посольства КНР в Україні.

Наразі до зазначеного переліку внесені три потужності з виробництва замороженого м’яса яловичини, але процес триває, і до Держпродспоживслужби продовжують надходити заявки на відкриття китайського ринку для інших українських виробників.

Остаточне рішення про затвердження переліку українських виробників яловичини було схвалене 4−7 серпня 2019 року під час офіційного візиту до України делегації Генеральної митної адміністрації Китайської Народної Республіки (GACC) на чолі з Віце-міністром паном Лі Гуо. Це рішення стало результатом роботи інспекційної місії GACC, яка перебувала в Україні 3−10 червня 2019 року з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом м’яса великої рогатої худоби (ВРХ).

Слід зауважити, що розширення ринків збуту для української сільськогосподарської продукції, зокрема на ринок КНР, є постійною і послідовною роботою Держпродспоживслужби.

Наприклад, можливість експорту української яловичини на китайськи ринок вивчалася ще з 2016 року — тобто з моменту початку роботи Держпродспоживслужби. За цей час відбулося ряд переговорів, зустрічей, місій і візитів представників Держпродспоживслужби, українського і китайського посольств, компетентного органу КНР, урядових делегацій, зокрема Мінагрополітики та Мінеконорозвитку.

Активізацією співробітництва слугувала місії компетентного органу КНР, яка перебувала в Україні у квітні 2017 року з метою оцінювання вітчизняної системи державного контролю за безпечністю харчових продуктів у частині виробництва яловичини. За її результатами у Києві у травні 2017 року Держпродспоживслужба та Генеральна адміністрація нагляду за якістю, інспекції та карантину КНР (AQSIQ) підписали Протокол інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до Китайської Народної Республіки. Підписання протоколу свідчило про офіційне відкриття китайського ринку для української яловичини. Але для практичного виходу цієї вітчизняної продукції на ринок КРН українські підприємства повинні були пройти аудити компетентного органу КРН. Тепер із затвердженням списку українських підприємств, яким відкрито доступ до експорту яловичини до Китаю, і цей рубіж подолано.

Зауважимо, що підприємства, які мають намір експортувати заморожену яловичину до КНР повинні насамперед ознайомитися з вимогами цієї країни до експорту зазначеної продукції (Відповідні рекомендації розміщені у рубриці «Міжнародне співробітництво» — «Вимоги країн світу»). Також для консультацій просимо звертатися до Управління міжнародного співробітництва (int.dep@dpss.gov.ua).

consumer.gov.ua

Більше новин
Сільгосппідприємства збільшили виробництво молока на 1,4% за 2016
20-лип-2017

На тлі зменшення обсягів виробництва яєць, вовни, меду у 2016 році сільськогосподарські підприємства збільшили виробництво молока на 36,4 тис. т, що на 1,4% перевищило показники 2015 року.

Про це повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

«Середньорічний удій молока від однієї корови минулого року збільшився до 4 735 кг проти 4 644 кг у 2015 році. Найвищі надої у Київській області, де від однієї корови отримують 6 223 кг молока. Друге місце посідає Полтавщина із показником у 5 930 кг на рік», ― зазначив Лупенко.

Він додав, що більше 6 тис. кг молока від однієї корови надоюють також у сільгосппідприємствах шести регіонів.

«Незважаючи на незначне зростання обсягів виробництва молока з розрахунку на одну особу вони зменшилися на 1,8% ― з 247,8 кг у 2015 році до 243,3 кг минулого року. Це, перш за все, спричинене зменшенням поголів’ям корів», ― підсумував Лупенко.

milkua.info

Детальніше
Прихована небезпека антибіотиків
12-жовт-2018

За даними Всесвітньої дослідницької групи HSBC, використання антибіотиків у виробництві м'яса може мати руйнівні наслідки для людства.

Коли фермери годують антибіотиками тварин, вони створюють стійкі до антибіотиків бактерії, які можуть привести до стійких до антибіотиків супербактерій у людей. Згодом це може утруднити лікування навіть звичайних інфекцій, таких як гострий фарингіт.

Автори звіту порівнюють вплив стійкості антибіотиків зі зміною клімату: причинно-наслідкові зв'язки можуть бути не відразу зрозумілі, але дані свідчать про катастрофічне майбутньє.

Вчені-експерти прогнозують, що стійкість до антибіотиків може призвести до 10 мільйонів смертельних випадків в рік до 2050 року, обігнавши навіть рак, одну з найбільш поширених причин смерті в усьому світі.

Хоча деякі з них пов'язані з надмірним приписом лікарями антибіотиків, це також пов'язано з антибіотиками, які надходять в ключові джерела продуктів, таких як курка, яловичина і свинина. Згідно з доповіддю, більше половини антибіотиків у всьому світі використовується в сільському господарстві, а не в медицині.

На частку Китаю припадає 60% сільськогосподарських антибіотиків в світі, а США використовують антибіотики приблизно в 70% своєї сільськогосподарської продукції.

Більшість з цих антибіотиків використовуються в м'ясному виробництві, яке виросло на 90% на душу населення в усьому світі з 1960-х років. Недавній аналіз більш ніж 47 000 лабораторних тестів уряду США показав збільшення кількості свинячих відбивних і яловичини, які були заражені бактеріями, стійкими до антибіотиків.

За даними британської компанії HSBC, це зробило помітний вплив на те, як бізнесмени, виробники м'яса і роздрібні торговці продуктами харчування ведуть бізнес. У 2015 році американський м'ясокомбінат Tyson Foods пообіцяв припинити використання антибіотиків, призначених для людей, в поставках курки в США. Два роки по тому McDonald's пообіцяв позбутися HPCIAs-антибіотиків, які критично важливі для лікування людини — у курчат-бройлерів до 2027 року.

Але не всі компанії вживають таких заходів. У доповіді наголошується, що багато виробників молочних продуктів і м'яса в Азії та Америці мають економічний стимул для продовження використання антибіотиків. У багатьох випадках антибіотики дозволяють швидше виробляти м'ясо і запобігати хворобам — особливо в умовах переповненості і антисанітарії.

Але економічні переваги незабаром обернуться проти виробників, попереджають автори дослідження, оскільки антибіотикорезистентність є загрозою для людства.

businessinsider

Детальніше
Активізація експорту свинини з Бразилії Україні не загрожує!
13-вер-2021

За перші вісім місяців року бразильські експортери відвантажили 765 тис. т свинини за кордон. Бразилія «наростила» експорт свинини на 11,5% порівняно з січнем-серпнем 2020-го.

Так, за офіційними даними, за кордон відправили понад 756 т свинини. Основним напрямком бразильського експорту залишається Китай: за  аналізований період Піднебесна  імпортоваоа 391,1 тис. т, що на 17% більше, ніж за вісім місяців минулого року. Також збільшилися поставки до Чилі — 43,4 тис. т (+ 76%), Філіппін — 15,9 тис. т (+ 203%) і Аргентини — 19.2 тис. т (+ 88%).
Збільшення обсягів експорту відбулося як завдяки попиту постійних покупців бразильської свинини (Чилі та Аргентина), так і за рахунок відновлення торгівлі з Росією та дуже активного попиту на свинину з боку азійських країн, де спостерігається дефіцит тваринного білка.

«Протягом останніх кількох років імпорт бразильської свинини зупинився і на це низка причин. Так, з одного боку, відповідні поставки наразі заборонені через те, що частина регіонів Бразилії залишаються КЧС-позитивними. Перемовини з визнання регіоналізації з КЧС наразі ведуться між компетентними органами обох країн, проте сумнівно, що це рішення ухвалять без проведення інспекцій з нашого боку.
Але й після цього очікувати «напливу» бразильської свинини не варто, адже лише два м’ясопереробні підприємства були відкриті для експорту до України на момент введення згаданої забророни у жовтні 2018 року. На додачу до цього, основним орієнтиром для бразильських експортерів залишається китайський ринок — великий, дефіцитний та платоспроможніший. Тож Україна як споживач дешевої м’ясної сировини з неспівставно меншою ємністю ринку та потребою в імпортній свинині навряд стане «ласим» ринком для Бразилії».

PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com

Детальніше
Кукурудзу української селекції вирощуватимуть у країнах ЄС
29-лист-2021

Європейська компанія зробила замовлення на два сорти солодкої кукурудзи, які селекціонував український виробник «‎Мнагор» (Вінницька область)‎. Тепер найпопулярніші на внутрішньому ринку «‎Український Біколор»‎ та «‎Дейнеріс»‎ вирощуватимуть у країнах ЄС.

Замовлення доволі велике — на засівання площі близько 500 гектарів. Утім, українські фермери теж не залишаться без насіння, запевняє власник компанії Михайло Нагорняк.

Що ж до обраних сортів, то «‎Дейнеріс» — найбільш ранній суперсолодкий гібрид. Така кукурудза добре адаптована і для органічного землеробства. А «‎Український Біколор» — зовнішньо привабливий сорт, оскільки‎ має зерно двох кольорів — білого та жовтого. Ця кукурудза довго зберігається без втрати товарного вигляду і містить більш ніж 24% цукрів. 

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок