Китай зобов’язав великі свинарські корпорації підтримати малих виробників

У Європейському союзі ввели нові вимоги, які зобов'язують виробників продуктів харчування вказувати на упаковці, звідки надходить сировина, яка використовується для виробництва, повідомляє прес-служба Державної продовольчої і ветеринарної служби Литви (VMVT).

Нові правила вступили в силу з 1 квітня. Тепер споживачі зможуть знайти не тільки інформацію про країну походження товарів, а й дізнатися, де вони зроблені і звідки надходить сировина.

Фахівці VMVT підкреслюють: вказівка ​​на те, що продукт виробляється в Литві, не означає, що сировина, яка використовується для його виробництва, також є литовською. Тому в разі якщо країна або місце виробництва продуктів харчування відрізняється від місця походження основних інгредієнтів, тепер необхідно вказувати походження основного інгредієнта, а якщо таких інгредієнтів кілька, то походження кожного з них.

Основним компонентом продукту вважається та частина, яка складає більше 50 відсотків від загальної ваги продукту. Наприклад, основним інгредієнтом в полуничному джемі є полуниця, зернова мука — в випічці і хлібі, фруктове пюре — у фруктовому морозиві, свинина — в продуктах зі свинини. Якщо, наприклад, полуничне варення оголошено продуктом, виробленим в Литві, але полуниця, яка використовується для виробництва, вирощена і привезена з іншої країни, такої як Польща, то це необхідно також додатково вказати.

До теперішнього часу надання більш докладної інформації про походження сировини потрібно лише для обмеженої кількість продуктів — яловичини, птиці, свинини, баранини, козлятини, свіжих фруктів і овочів, оливкової олії, меду, вина. Продукти зі старим маркуванням будуть поступово вилучатися з продажу, проте поки їх продаж буде відбуватися на законних підставах.

DairyNews.ru

За даними офіційного інформаційно-аналіичного порталу АПК України, Мінекономіки на 2020 рік розроблено низку варіантів підтримки розвитку підприємництва в сільській місцевості для сільгоспвиробників.

Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств. За цим напрямом у 2020 році передбачено спрямувати 380 млн грн.

Державна підтримка надаватиметься:

1) ФГ, яке має чистий дохід від реалізації продукції (послуг) за останній рік до 20 млн грн шляхом:

бюджетної дотації за утримання корів (5000 грн, але не більше ніж 250 000 грн ФГ, у власності яких перебуває від 5 корів, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства, за кожну наявну, станом на 01 липня поточного року корову)

часткової компенсації витрат, пов’язаних з наданими с/г дорадчими послугами (виплата 90% вартості, але не більше ніж 10 000 грн с/г дорадчим службам)

бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь (1 га) — новоствореним ФГ (3000 грн на 1 га, але не більше 60 000 грн на одне ФГ)

2) с/г обслуговуючому кооперативу, до складу якого входять одне і більше ФГ, шляхом відшкодування 70% вартості вітчизняних техніки та обладнання, придбаних, як за власні кошти, так і за кредитні (до 3 млн, на один кооператив)

Термін подачі документів для отримання:

бюджетної дотації за утримання корів — до 01 жовтня комісії Мінекономіки

часткової компенсації витрат, пов’язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами — до 01 листопада уповноваженим банкам

фінансової підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів — до 01 жовтня уповноваженим банкам

бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь (1 га) — новоствореним ФГ - щомісяця Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

На інформаційно-аналітичному порталі АПК України викладені усі вісім програм державної підтримки сільськогосподарської діяльності на 2020 рік, а також механізми та терміни подачі документів. Більш детально ознайомитись з державною підтримкою розвитку підприємництва в сільській місцевості можна за посиланням

Зауважимо, що юстовані форми заявок та документів наразі доступні тільки за програмою «Здешевлення с/г кредитів» (Постанова КМУ № 300 зі змінами).
За рештою напрямків, що найголовніше за «Державною програмою розвитку тваринництва та переробки с/г продукції» (Поставнова КМУ № 107 зі змінами) — затверджені форми документів аграрії досі чекають.

У кінці літа ціни на свинину консолідувалися по всій країні, відзначають аналітики Асоціації «Свинарі України» за підсумками щотижневого моніторингу.

Торги на 34-й тиждень завершилися «звуженням» цінового діапазону в межах 66-68 грн/кг. Так, в Центрі спостерігалося підвищення цін в межах 1 грн/кг, завдяки чому ціни в регіоні наблизилися до незмінних цього тижня котирувань на Сході та Заході.

Виробники свинини з усіх регіонів констатують, що реалізація живця відбувається планово, а закупівельна активність залишається на високому рівні. Після завершення торгів чимало операторів отримують запити на додаткові товарні партії, які важко задовольнити, зокрема через вплив сезонних чинників.

З результатами щотижневого моніторингу закупівельних цін від переробників зможете ознайомитися у цій рубриці.

Асоціація «Свинарі України» 

На налагодження логістики експорту сільгосппродукції Міністерство аграрної політики та продовольства України максимально спрямовує сили та увагу. Про рішення та зміни, яких зазнав агропромисловий комплекс із початку війни, Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в інтерв'ю AgroPortal.ua.

Про механізми збільшення потоку експорту з України

Велику підтримку у вирішенні експортних викликів надає Польща. Зараз активно працюємо над тим, щоб забезпечити нові транспорті шляхи для довезення української агропродукції до польських морських портів у Гдині, Гданську та Свіноуйсьце.

Розглядається можливість забезпечення транзиту зернових на прикордонних інспекційних постах Верхрата — Рава Руська, Медика — Шегіні, Кросьценко — Смільниця. Кількість польських ветеринарних інспекторів на призначених прикордонних інспекційних постах збільшено до 19 осіб. Роботу польських інспекторів на найбільш завантажених пунктах переведено в режим 24/7.

Стосовно портів, то наразі, на жаль, ми можемо експортувати лише через дунайські порти. На них припадає приблизно 30% експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував. Збитки від простою портової інфраструктури оцінюються в десятки мільярдів доларів.

Про Організацію країн-експортерів зернових

У цю Організацію мали б увійти основні виробники зерна в світі. Ці країни повинні мати офіційну позицію щодо вільних ринків, щоб не було дискримінації. Ми спілкувалися вже з Канадою, США, Великою Британією, країнами ЄС. Чекаємо відповіді від Австралії та країн Латинської Америки. Але швидко такі союзи не створюються.

Про роль технологічних компаній в агропродовольчому секторі

Щороку залишок для експорту у нас понад 60−70%. Цей рік не стане винятком. Таких результатів сектор однозначно досягнув завдяки впровадженню інноваційних продуктів, їх адаптації до природно-кліматичних умов країни.

Українське сільське господарство високотехнологічне, роль міжнародних компаній-постачальників матеріально-технічних ресурсів не варто применшувати. Вони інвестували для адаптації своїх продуктів великі кошти. Подібна тенденція збережеться і надалі, оскільки навіть посівна в умовах війни показала, що аграрії готові змінювати сівозміну, сіяти менш вибагливі культури, але не відкочуватися назад і не економити на технологіях, які забезпечують маржинальність бізнесу.

Про те, що робити аграрному бізнесу, який постраждав від дій агресора

Мінагрополітики спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» створили електронну платформу для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України. За допомогою цього інструменту фермери та сільгосппідприємства можуть подати заявку та повідомити про завдані їм збитки для подальшого відшкодування та компенсацій.

Серед видів майна, які можна фіксувати як зруйновані, викрадені чи пошкоджені: земельні ділянки, інфраструктурні об'єкти, сільськогосподарська техніка, вантажні та легкові автомобілі, запаси ресурсів, обладнання та устаткування, продукція тваринництва та рослинництва.

Зафіксувати збитки можна за посиланням.

Про роль України для продовольчої безпеки світу

Ми вже відчуваємо напругу на світовому ринку, але піку вона досягне в липні. Зараз у деяких країнах ще є якісь запаси, але всі чекають, що війна закінчиться, і проблема зникне. Ми з вами розуміємо, що до липня ніхто не здасться. Коли ціна на пшеницю досягне $ 600, тоді постане питання закупівель на наступний рік. Думаю, що є ще запас 2 місяців. Заборона Індії експортувати зерно особливо ні на що не вплине. Але це сигнал того, що країни розуміють, що зерно потрібне їм самим, аби мати що їсти. Китай запасся зерном як ніколи і стимулює внутрішнє виробництво зернових. Але є ще багато країн, які традиційно імпортують українське зерно, і замінити його немає чим. Продовольча криза не за горами.