Держпідтримка АПК-2020: програми, механізми, терміни

Сьогодні власники тварин (фізичні та юридичні особи) самостійно сплачують за послуги їх реєстрації та ідентифікації. Утім, у разі ухвалення законопроекту №9022 («Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин»), держава компенсуватиме витрати деяким групам власників.

«У статті 10 проекту Закону передбачається спрощення механізму відшкодування коштів з Державного бюджету України за проведену ідентифікацію тварин для власників тварин – фізичних осіб. Державна підтримка у сфері ідентифікації та реєстрації тварин здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом проведення ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби, коней, свиней, овець та кіз, що утримуються та розводяться фізичними особами. У разі схвалення документу, засоби ідентифікації тварин та засоби для їх кріплення, бланки ідентифікаційних та реєстраційних документів, ведення та підтримка Єдиного державного реєстру тварин будуть фінансуватися коштом бюджету», – повідомили у Держпродспоживслужбі.

У разі ухвалення вищезгаданого закону, усі власники свійських та диких тварин будуть зобов’язані реєструвати їх з внесенням відомостей до Єдиного державного реєстру тварин, який ще мають створити.

PigUA.info за матеріалами meat-inform.com

USAID оголосило конкурс грантів, який покликаний прискорити економічний розвиток українських сільських громад та підтримати малі й середні агропідприємства в Україні. Проект передбачає одну угоду про співпрацю загальною сумою $ 35 млн.

Повідомляється, що Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) очікує на заявки від кваліфікованих некомерційних або некомерційних недержавних організацій для фінансування діяльності за напрямком «Можливості для зростання сільського господарства у сільській місцевості України (АГРО)».

Проект USAID передбачає одну угоду про співпрацю загальною сумою $ 35 млн протягом 5 років. Орієнтовна дата початку фінансування — 30 вересня 2019 року.

Дедлайн подання заявок — 1 липня.

Конкурс грантів від USAID-Україна має на меті прискорити економічний розвиток сільських українських громад та підтримати більш продуктивні, сучасні й прибуткові малі та середні агропідприємства, які успішно інтегруються в конкурентні ринки як в Україні, так і на міжнародному рівні.

USAID наголошує, що не приймає на конкурс заявки від фізичних осіб.

SEEDS.org.ua

На замовлення німецьких організацій Germanwatch та Humanmedizinern, було досліджено 165 зразків курячого м’яса від трьох найбільших виробників ЄС (компанії PHW, НРС, Plukon), придбаних у супермаркетах Lidl та Aldi у Німеччині, Франції, Польщі, Нідерландах та Іспанії.

51% досліджених зразків курятини містили частки одного або навіть декількох антибіотиків одночасно, тобто вони були резистентними до цих протимікробних засобів. У середньому більше, ніж кожна третя курка (35%) навіть містила так звані резервні антибіотики, тобто препарати останнього покоління, через стійкість до яких в ЄС щороку помирає близько 33 тис. людей.

Зразки групи PHW, до якої входять польські птахофабрики, мали найвищий рівень забруднення на: стійкі до антибіотиків патогени були виявлені в 59 відсотках зразків курячого м’яса.

Що ж до курячого м’яса від французької групи НРС, то тут 57% зразків містили антибіотики. У випадку з м’ясом птахофабрики Plukon (Нідерланди), кожен третій зразок (36%) містить залишки протимікробних препаратів.

Germanwatch та асоціація лікарів Ärzte gegen Massentierhaltung закликають Єврокомісію заборонити використання резервних антибіотиків у тваринництві.

Meat-Inform

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — Торговельний представник України Тарас Качка зустрівся з українськими експортерами та представниками громадськості в рамках публічного обговорення концепції державної політики у сфері розвитку експорту.

Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Сертифікація, дозволи, ліцензії та інші методи нетарифного регулювання, які застосовують іноземні держави по відношенню до українських товарів, створюють суттєві перешкоди для кількісного та якісного зростання українського експорту. Окремим навантаженням на експортерів лягає недосконалість внутрішніх процедур з підготовки до вивозу на ринки з вищим за український рівень капіталізації. В той же час внутрішні виробники відчувають чималу конкуренцію з боку імпортованої продукції. З огляду на те, що 48% вітчизняного ВВП формуються за рахунок експорту, проблема загострюється, особливо для ключових на сьогодні галузей економіки, зокрема для металургії, промисловості, аграрного сектору та сфери транспорту. Учасники висловили свої думки щодо можливих напрямків спрощення взаємодії з іноземними покупцями української продукції, як-то: доцільність встановлення дзеркальних обмежень для російських товарів, вихід на азіатські ринки, доцільність систематичного діалогу з бізнесом для кращого розуміння поточних потреб українських експортерів.

«Відвертий, а не формальний діалог з бізнесом покращує розуміння актуальної галузевої проблематики, яке дозволить краще планувати діяльність та проводити ще більш цілеспрямоване лобіювання потреб українських експортерів в процесі міжнародних перемовин. Ми працюємо над зменшенням перепон для наших виробників, які задіяні на зовнішніх ринках. Становлення наших експортерів в якості їх потужних учасників дозволить нам формувати торговельну повістку та претендувати на ще вигідніші умови, тоді як зараз ми працюємо за вже оформленими домовленостями», — зазначив Тарас Качка.

Концепція державної політики по досягненню цілі 7.6 «Український експортер отримує кращі умови для роботи за рахунок зменшення бар'єрів для експорту українських товарів та послуг», передбачає подолання стримуючих факторів за рахунок 4-х напрямів розвитку експортної державній політиці:

Підвищення ефективності та якості торговельної політики за рахунок забезпечення належного представництва українських компаній на ключових міжнародних виставково — ярмаркових заходах, графік яких на 100 відсотків відповідає потребам самого бізнесу, та забезпечення участі в діяльності міжнародних організацій для просування національних економічних інтересів.

Розвиток національних контрольних процедур (технічне регулювання, санітарія і фітосанітарія тощо) у спосіб, який дозволить визнавати еквівалентність на ринках у фокусі та забезпечення визнання такої еквівалентності, зокрема укладання угод та домовленостей про взаємне визнання еквівалентності з усіма можливими торговельними партнерами.

Зменшення на 10% фактичного мита, яке стягується з української продукції на зовнішніх ринках, проведення переговорів про зменшення рівня тарифів, які накладаються на українську продукцію, укладення преференційних угод та угод про вільну торгівлю з ключовими торговими партнерами, участь у багатосторонніх переговорах у рамках СОТ.

Зменшення вартості фінансів та інструментів експорту товарів та послуг українських компаній за рахунок забезпечення повноцінного функціонування Експортно-кредитного агентства та здійснення комплексу заходів, спрямованих на зменшення ризиків при оцінці операцій з українськими компаніями.

В процесі реалізації політики очікується збільшення експорту у 2 рази протягом 5 років, зменшення рівня мит, які застосовуються на 20 ринках до яких експортуються топ-100 українських товарів, скорочення оформлення експортних операцій з 66 годин у 2018 році до 24 годин у 2024 році, у тому числі зняття нетарифних бар'єрів.