Харківщина: населенню компенсують збитки через АЧС

У період з 23 по 29 листопада 2019-го року країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 198 осередків особливо небезпечних хвороб.

Так, нові випадки ящура зареєстрували в ПАР (5 вогнищ), Намібії (3) і М'янмі (13 вогнищ).

Нові випадки африканської чуми свиней відзначили на території Болгарії (16 вогнищ), Угорщини (36 вогнищ), Латвії (11), Молдови (1), Румунії (88), а також в Південній Кореї (3 вогнища) і ПАР (1).

Вогнища блютангу зареєстрували в Бельгії (1) і Швейцарії (6 осередків).

У Тайвані виявили 2 нових вогнища високопатогенного грипу птахів. У Нігерії зареєстрували осередок низькопатогенного грипу птахів. Хворобу Ньюкасла відзначили в США (2 вогнища).

Крім перерахованих вище захворювань в МЕБ повідомили про нові випадки сказу в Малайзії (8 осередків) і про вогнище лихоманки Західного Нілу в Греції.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

НААН підготувала 300 інноваційних наукових розробок для розвитку вітчизняного агросектору на основі біоадаптивних методів. Про це розповів президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало.

За словами Я. Гадзала, аграрній науці є що запропонувати сільськогосподарському виробництву.

За підсумками науково—дослідної роботи установ Академії, у 2017 році ми сформували каталог кращих інноваційних розробок, рекомендованих для впровадження в агропромислове виробництво. До нього увійшли 300 розробок 52 науково—дослідних установ НААН, — відмітив Ярослав Гадзало.

Також, за його словами, в Академії відпрацьовано ряд пілотних проектів з виробництва високорентабельних нішевих культур, які здатні надати новий імпульс розвитку вітчизняного АПК.

«Це, зокрема, проекти промислового виробництва на основі біоадаптивних методів в умовах відкритого ґрунту. Часнику — на основі високопродуктивних сортів, екологічно-чистої гречки — з підвищеними адаптивними властивостями, горіха грецького — за інтенсивними технологіями, гірчиці — на основі органічних методів землеробства, біомаси для виробництва біопалива — на основі швидкоростучих фітоенергетичних ресурсів та цілий ряд інших», — додав президент НААН.

Як зазначив Ярослав Гадзало, йде робота над створенням наукового парку «Біоекономіка» для координації спільних проектів з виробництва нішевої продукції АПК на основі інноваційної біоекономіки та на засадах державно-приватного партнерства.

«Громадяни України, чисельність яких становить близько 0,5% населення Землі, володіють 8,8% кращих сільськогосподарських земель світу. А це створює надможливості не лише для виробництва й експорту сировини, як це відбувається нині, а й для постачання на внутрішній та глобальний ринок переробленої продукції — продовольства, біопалива, а також для того, щоб займатися біоенергетикою. Ми маємо необмежені можливості для розвитку органічного сільського господарства, продукти якого матимуть потенціал світового визнання», — сказав він.

milkUa.Info

Набув чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017  № 207 “Про затвердження форми Акту про вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою при ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб”.

Наказ був розроблений та поданий Держпродспоживслужбою на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України на виконання пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 1003 “Про затвердження Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб” із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2017 року № 47.

Наказом затверджена нова єдина форма Акту, яка усуває недоліки, що були виявлені під час практичного застосування чинного Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб.

Варто відзначити, що згідно із законодавством, розмір компенсації за знищених тварин визначається органами місцевого самоврядування на основі комісійних актів про вилучення тварин, які складалися у довільній формі, враховуючи середню ціну на худобу або птицю, що склалася в регіоні.

Прес-служба Держпродспоживслужби

На кінець грудня закупівельні ціни на молоко залишалися на рівні кінця листопаду — початку грудня. Середні значення по всіх трьох ґатунках залишилася без змін.

Повідомляє аналітикиня Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Так, закупівельна ціна на молоко екстра ґатунку, станом на 27 грудня, склала в середньому 12,18 грн/кг без урахування ПДВ, вищий ґатунок переробники купували по 12 грн/кг, а перший — по 11,60 грн/кг.

Середньозважена ціна трьох ґатунків залишилася на рівні 11,92 грн/кг.

Ситуація на світовому ринку, а відповідно й на експортному напрямку, наразі не сприяє підтримці закупівельних цін на молоко. Проте в період новорічно-різдвяних свят до України повертається населення, яке виїхало в попередні місяці. Це впливає на підвищення попиту на внутрішньому ринку. Як повідомляють експерти, відтік українців з Європи стає дедалі більш помітним. Тому є декілька причин: по-перше, скорочення соцвиплат для українців, по-друге, не всі змогли працевлаштуватися, по-третє, багато хто повертається на звільнені території.

На фоні постійних перебоїв з електропостачання виробництво молока в промисловому секторі скорочується. До того ж, зростає захворюваність на мастити, через невчасне доїння та, відповідно, вибракування. За попередніми підрахунками, для ферми на 1000 корів затримка доїння хоча б на 1 годину означає недоотримання 2 т молока на добу або 60 т на місяць.

Сукупність цих факторів стримує закупівельні ціни на раніше встановлених рівнях. Подальший розвиток ситуації буде залежати від попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках в післясвятковий період, а також від економічної ситуації в країні в цілому.

Пресслужба Асоціації виробників молока