Набув чинності Акт про вилучення сільськогосподарських тварин з метою знищення при ліквідації особливо небезпечних хвороб

16-черв-2017

Набув чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017  № 207 “Про затвердження форми Акту про вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою при ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб”.

Наказ був розроблений та поданий Держпродспоживслужбою на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України на виконання пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 1003 “Про затвердження Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб” із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2017 року № 47.

Наказом затверджена нова єдина форма Акту, яка усуває недоліки, що були виявлені під час практичного застосування чинного Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб.

Варто відзначити, що згідно із законодавством, розмір компенсації за знищених тварин визначається органами місцевого самоврядування на основі комісійних актів про вилучення тварин, які складалися у довільній формі, враховуючи середню ціну на худобу або птицю, що склалася в регіоні.

Прес-служба Держпродспоживслужби

 

Більше новин
Вчені розробили новий спосіб виявлення живого вірусу АЧС
04-серп-2020

Американські науковці розробили новий спосіб виявлення живого вірусу африканської чуми свиней, який мінімізує потребу в зразках від живих тварин. Дослідження було проведене Службою сільськогосподарських досліджень (ARS), що є частиною Міністерства сільського господарства США (USDA), за підтримки Зоофітосанітарної інспекції Сполучених Штатів (APHIS).

«Ми виявили клітинну лінію, яка може використовуватися для локалізації та виявлення присутності живого вірусу. Це серйозний прорив і величезний крок у діагностуванні вірусу африканської чуми свиней (АЧС)», — повідомив Дуглас Гладью, представник ARS.

Раніше ефективне виявлення живого вірусу потребувало збору клітин крові від живої свині-донора для кожного діагностичного тесту, адже клітини можна було використовувати лише раз. Нову клітинну лінію натомість можна безперервно відтворювати і заморожувати для майбутнього використання, тим самим скорочуючи кількість необхідних живих тварин-донорів.

PigUA.info за матеріалами pigprogress.net

Детальніше
Ринок живця: свинина подешевшала на 5%
23-вер-2019

У другій половині вересня ціни на свинину прискорили падіння. За підсумками моніторингу закупівельних цін на живець середньоринкова ціна опустилася до 45,7 грн/кг, що на 5% нижче ніж тижнем раніше. Про негативну цінову динаміку на ринку свинини повідомляє аналітичний відділ «Свинарі України».

Згідно з результатами опитування представників м'ясопереробки, протягом третього тижня вересня свиней забійних кондицій закуповували по 43-46 грн/кг. При цьому, ціни нижньої половини цього діапазону спостерігалися переважно у Східних областях. У Центрі та на Заході підтримкою цін слугує стриманіша пропозиція живця. Проте окремі оператори відзначають, активнішу пропозицію з боку виробників свинини у наслідок відновлення середньодобових приростів та зменшення терміну досягнення тваринами забійних кондицій через пониження температур. Водночас, переробники відзначають посилення конкуренції і серед колег та сезонне послаблення споживчої активності, що має відчутний тиск на ціну закупівлі.

З огляду на такі обставини, більшість закупівельників очікує консолідації цін на ринку живця наступного тижня у межах 43-45 грн/кг. Відповідні прогнозами поділилися учасники Асоціації «М'ясної галузі».

Дещо раніший ніж зазвичай початок осіннього спаду на думку більшості м’ясопереробників обіцяє відносну стабілізацію цін у жовтні після досягнення нею мінімальної ціни сезону. Проте на якому рівні котирування зупиняться оператори ще спільної думки не мають: частина вважає, що 43 грн/кг відповідає точці рівноваги попиту та пропозиції свинини, втім деякі не виключають ще більшого послаблення цін закупівлі.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2019 рр.

 

*-прогноз

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Детальніше
Novo Seeds інвестує в датський старт-ап, що вивчає можливість поліпшення стану мікробіома тварин
22-квіт-2021

Сільськогосподарська компанія Novo Seeds оголосила про плани інвестувати 7 млн ​​євро в датський старт-ап Bactolife, який розробляє нові рішення щодо поліпшення стану шлункового-кишкового тракту у людей і тварин. Основний напрямок роботи Bactolife - використання нанотіл для управління бактеріальною активністю в мікробіомі. У перспективі ця технологія, ймовірно, дозволить виробникам тваринницької продукції повністю відмовитися від застосування кормових антибіотиків, впевнені автори проєкту.

Компанія вже розробила перші продукти, які продемонстрували хороші результати в плані зниження ризику розвитку діареї у тварин.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Мінагрополітики та НТУУ підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації
17-серп-2021

Міністерство аграрної політики та продовольства України та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації. Меморандум підписали під час Х Фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ».

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Сучасний АПК — багатофунціональний сектор, який розвивається дуже потужно в сторону технологій. Тут гармонічно співіснують і звичні інструменти з 18−19 сторіччя, і дрони для оприскування, якими керуєш зі смартфону», — розповідає Тарас Дзьоба, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

В міністерстві відзначають, що наразі в Україні є великий запит на цифровізацію в агросекторі. Перше — це створення цифрових двійників сільгосппідприємств і бізнес-процесів, візуальних аналітичних систем геопросторових модулей із використанням штучного інтелекту для планування, аналізу, прогнозування рішень на основі синтезу даних із полів, локальних метеостанцій, супутникових даних та ринкової аналітики.

«Перехід до „розумних ферм“ забезпечить рух у напрямку від точного землеробства до повністю автоматизованих систем управління на основі великих даних. Наступний етап — створення інноваційних екосистем, де передові нові розробки можуть бути підхопленими фінансовими інститутами, банками, провідними компаніями», — додає заступник міністра.

За його словами, фермери можуть почувати себе комфортно з постачальниками, з підрядниками, з інфраструктурою, логістикою, контролюючими органами, державою. Такі екосистеми вже розвиваються. В Україні створюють платформу ДАР, єдину цифрову платформу взаємодії держави і агробізнесу.

«Для держави важливою є простежуваність продукції — ланцюжок від поля до столу. Застосування технологій блокчейн для поставок, цифрових паспортів продуктів, введення нових параметрів якості продуктів, для відображення чистоти і природності продуктів. Розвиток технологій вже сьогодні дозволяє роботизації агропроцесу, з однієї сторони — заміна ручної праці, з іншого боку — можливості для креативних індустрій (програмування, інжиніринг, матеріаловедення) розвиватися», — додав Дзьоба.

Підкреслимо, щороку на конкурс Sikorsky Challenge надходить близько 200 інноваційних стартап-проектів. Цьогоріч ювілейний фестиваль відзначився рекордною кількістю заявок — 320 охочих взяти участь.

До фіналу було відібрано 130 стартап-проектів і науково-технічних розробок за шістьма напрямами:

  • оборона й безпека;
  • промисловий хайтек і космос;
  • зелена енергетика, воднева економіка, екологія;
  • біомедична інженерія і здоров’я людини;
  • аграрна інженерія;
  • інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека.
  • Отож, переможцями в номінації «Аграрна інженерія» стали такі проекти:
  • Краща бізнес-модель — проект «Mr.Seaweed. Органічний стимулятор росту для рослин з водоростей Азовського моря»;
  • Краща ідея — проект «Автоматизований лазерний опромінювач для інкубації яйця птиці Poultry»;
  • Краще стартап-рішення проблем клієнта — проект «Виробництво гуміново-органо-мінеральних добрив нового покоління»;
  • Краще технологічне рішення стартапу — проект «Інформаційно-телекомунікаційна система моніторингу та керування зрошенням IPoliv.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок