Україна використає досвід Португалії у боротьбі із АЧС

21-груд-2018

Єдиним дієвим інструментом боротьби із африканською чумою свиней (АЧС) є своєчасна локалізація спалахів. Втім, в Україні він не працює. Про це під час прес-конференції журналістам повідомив т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, передає кореспондент УНН.

За його словами, селяни, які зіткнулися із АЧС, намагаються впоратися із проблемою самотужки. Компенсації за АЧС платять, але на це треба час — близько двох-трьох місяців. Люди не готові чекати, каже Мартинюк.

«Вони починають різати свиней і розвозити заражене м'ясо на продаж чим, фактично, поширюють захворювання», — розповів він.

Сьогодні компенсації за АЧС виплачуються із резервних фондів місцевих бюджетів, продовжив т.в.о. міністра.

«Враховуючи досвід Португалії, наступного року ми плануємо докорінно змінити систему виплати компенсацій за вилучену худобу — платити гроші безпосередньо із бюджету Держпродспоживслужби. Не вдаючись до резервних фондів місцевих бюджетів. Це дасть можливість практично в момент вилучення продукції, максимум за два дні, виплатити компенсацію. Це серйозно стимулюватиме людей не розвозити худобу, заражену вірусом», — розповів Мартинюк.

pigua.info

Більше новин
ФАО та АСУ будуть співпрацювати задля покращення безпечності свинини в Україні
20-трав-2019

ФАО та Асоціація «Свинарі України» разом працюватимуть над впровадженням систем гарантування безпечності та якості свинини й продуктів із неї. Договір про співпрацю підписали 16 травня у ході прес-конференції «Простежуваність та впровадження систем гарантування безпечності свинини та продуктів із неї в умовах АЧС».

Як зазначили сторони, у фокусі уваги цього проекту — кінцевий споживач.

«Ми співпрацюємо з Асоціацією „Свинарі України“ з 2015-го. За цей час спільно реалізували кілька етапів Проекту технічної допомоги ФАО/ЄБРР „Підвищення обізнаності про африканську чуму свиней (АЧС) в Україні“. У його рамках відбувся моніторинг АЧС у тушах подвірно забитих свиней (майже 3000 зразків з усіх областей України) завдяки устаткуванню референс-лабораторії у Києві та 3 державних регіональних лабораторій ветмедицини сучасним ПЛР-обладнанням, навчанню їхнього персоналу цьому методу дослідження за кордоном і в Україні. У результаті — майже вполовину збільшили потенціал держави у діагностиці АЧС! Крім того, понад 800 ветеринарів (фахівців Держпродспоживслужби і спеціалістів свиногосподарств) навчали спільним діям у разі підозри на АЧС у 16 областях України. Провели більше 200 зустрічей із населенням в регіонах з метою підвищення обізнаності щодо АЧС.

Завдяки результатам спільної роботи з Асоціацією та Держпродспоживслужбою наші банки-партнери продовжують інвестувати в українське свинарство. Надалі разом зосередимося на впровадженні систем гарантування безпечності продукції свинарства, щоб відновити довіру споживачів та створити конкурентну перевагу для виробників, які інвестують у дотримання найвищих стандартів», — прокоментував Дмитро Приходько, старший економіст інвестиційного центру ФАО, керівник проекту технічної допомоги ФАО/ЄБРР.

Одна з опцій — впровадження компартменталізації — підтвердження найвищого статусу біобезпеки свиногосподарства та простежуваності всіх процесів виробництва, що може вирішити 3 основні загрози, які несе присутність АЧС у країні: ризик втратити свинарський бізнес, ізоляцію від зовнішніх ринків, підрив довіри споживача до безпечності продукції свинарства (хоча достеменно відомо, що вірус не шкодить людині!).

«Відповідність критеріям компартменту для підприємства — це мільйонні інвестиції. Тому, крім перспективи експорту, на внутрішньому ринку продукція, вироблена в таких умовах, також повинна бути маркована відповідним чином. Це інформуватиме споживача, що свинину вирощено за найвищими стандартами, вона максимально безпечна.

Система позначок може бути інструментом захисту українських свинарів — наприклад, для підтвердження, що продукція виготовлена 100% з вітчизняної свинини. Однак, щоб реалізувати такий механізм, має працювати простежуваність», — пояснила Президент АСУ Оксана Юрченко.

Для цього, за словами Наталії Щирової, керівника експертної групи з питань безпечності харчових продуктів Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики, нині формується нова законодавча база. Мета — забезпечити простежуваність «від лану до столу». Адже відповідно до чинного харчового законодавства, простежуваність поки обмежується принципом «крок уперед — крок назад». Хоча навіть цю вимогу не завжди можна реалізувати: товаро-транспортні накладні, які використовують при перевезенні товарів, не дають інформації про походження тварини, умови її забою та подальшого зберігання м’яса тощо.

Безпечність імпортованої свинини та продукції свинарства також контролюється. Як повідомив Борис Кобаль, Директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби, з 1 квітня цього року триває програма моніторингу свинарської продукції, яка завозиться з країн ЄС, де реєструють АЧС.

«Це додатковий захід. Адже дозвіл на поставки мають лише ті країни, де впроваджена регіоналізація щодо АЧС, а її ефективність перевірена компетентним органом України. Продукція свинарства імпортується виключно з благополучних регіонів. Лабораторні дослідження не виявили жодного позитивного зразка», — зазначив експерт.

pigua.info

Детальніше
Шкірка томатів та шипшина покращують якість яєць
08-лист-2021

В рамках серії нових досліджень було встановлено, що побічні продукти продовольчої галузі при додаванні в комбікорми для несучок можуть значно покращувати якість яєць.

Дослідження, опубліковане в журналі Research on Animal Production, показало, що включення до раціону японських перепелів томатної шкірки в кількості 4% і 12% від загального обсягу знижує концентрацію малонового діальдегіду (маркера окислювального стресу) при одночасному підвищенні активності антиоксидантного ферменту глутатіонпероксиду. За рахунок цього перероблена томатна шкірка може покращувати якість яєць.

Інше дослідження, опубліковане Poultry Science, продемонструвало, що додавання шипшини до раціону курей-несучок знижує рівень вмісту в організмі побічного продукту перекисного окислення ліпідів - TBARS. При цьому використання шипшини в комбікормах також сприяло підвищенню рівня вітаміну А та вітаміну Е в яйцях.

За матеріалами All About Feed

Детальніше
Споживання свинини в Україні зростає, наближуючись до докризового
30-лип-2021

Аналіз споживання м’яса в Україні свідчить, що тільки свинина демонструє позитивну динаміку. Впродовж першого півріччя 2021-го українці в середньому збільшили частку свинини в раціоні на 300 г. Такими даними поділився експерт аграрних ринків Продовольчої сільськогосподарської організації ООН Олександр Сікачина. Згідно з прогнозами, споживання свинини у 2021-му сягне 15,5 кг* порівняно з 14,8 кг минулоріч. Це найвищий результат з докризового 2013-го, коли показник на душу населення становив 17,9 кг.

«Збільшення споживання свинини обумовлюють кілька чинників, серед яких зростання внутрішнього виробництва. Свинина займає ніші, які звільняють інші види м’яса, насамперед курятина. Так, у 2021-му споживання цього вида м’яса скоротиться майже на 2 кг», — коментує пан Сікачина.

При цьому, за словами експерта, варто зважати, що еластичність попиту на м'ясо є повільною: споживачам потрібен час, щоб змінити свої купівельні звички. Споживання не зможе швидко відреагувати на високі темпи нарощування виробництва.

pigua.info

Детальніше
Пріоритетною позицією імпорту молочної продукції до України є сири
20-черв-2017

У січні–травні 2017 року в Україні всіма категоріями господарств вироблено 3 969 тис. тонн молока, що на 1% менше, ніж за 5 місяців 2016 року.

Крім того, протягом звітного періоду експортовано 249 тис. тонн молокопродуктів (майже у два рази більше, ніж у січні−травні 2016 року), імпортовано ― 44 тис. тонн (на 2,3% більше).

У структурі експорту найбільшу питому вагу займає масло вершкове (69%), основними споживачами якого є Марокко, Молдова, Казахстан.

Зазначається, що пріоритетною позицією імпорту молочної продукції до України є сири (83% у структурі імпорту). Традиційними постачальниками сирів на український ринок є Польща, Німеччина та Франція.

За балансовими розрахунками, за 5 місяців поточного року порівняно з відповідним періодом 2016 року наповнюваність внутрішнього ринку молокосировиною зменшилася майже на 5%, відповідно скоротилося середньодушове споживання населенням молочної продукції і в середньому склало 77,8 кг у розрахунку на особу.

milkua.info за матеріалами «Економічний дискусійний клуб»

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок